#дипломатія

Група сенаторів США від Республіканської та Демократичної партій направила листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги у сфері безпеки для України та партнерів у Східній Європі. Законодавці наголошують, що кошти вже схвалені Конгресом, але досі не передані за призначенням. ЗМІ повідомляють про зростаюче невдоволення в Сенаті через затримку розподілу виділених коштів.

На засіданні Ради Безпеки ООН США закликали до негайного та всеосяжного припинення вогню у війні Росії проти України. Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна пропонує два напрямки та наголосив на необхідності виходу на новий формат розмов із Росією, який міг би принести конкретний результат. Обидві ініціативи відображають наростання дипломатичної активності навколо врегулювання конфлікту.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем'єром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3-Україна. Сторони обговорили активізацію дипломатії заради миру та роль Європи у цьому процесі. Домовилися, що радники з питань національної безпеки чотирьох країн зустрінуться найближчим часом. Зеленський поінформував лідерів про плани Росії щодо Білорусі та інших напрямків у Європі.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що тристоронні переговори між Україною, Росією та Сполученими Штатами наразі перебувають на паузі через відсутність конкретних результатів. Вашингтон не готовий продовжувати зустрічі без реального прогресу. Водночас Рубіо не виключив відновлення переговорів за умови готовності сторін до результативного діалогу. Міністр закордонних справ України Сибіга також висловився про необхідність виходу на новий формат перемовин.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про запланований візит до України лідерки демократичних сил Білорусі Світлани Тихановської. Відповідаючи на заяву Лукашенка про готовність зустрітися з Зеленським, Сибіга заявив, що у Києва є представник Білорусі — Тихановська. Паралельно ЄС відкинув можливість участі Мінська в мирних переговорах через підтримку режимом Лукашенка російської агресії.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що запросив президента України Володимира Зеленського взяти участь у саміті Альянсу в Анкарі, запланованому на липень. Рютте зазначив, що Путін незадоволений останніми успіхами України на фронті. Одночасно генсек НАТО закликав союзників бути готовими до можливого скорочення військової присутності США в Європі на тлі перегляду американського внеску до сил Альянсу.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що всі шість кластерів переговорів про вступ до ЄС мають бути формально відкриті у червні 2026 року — «всі політичні перешкоди для цього усунені». Реагуючи на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого статусу», Київ наголосив: мета залишається повноправне членство, а не його альтернатива. Польща та Італія підтвердили підтримку євроінтеграційних прагнень України. Зеленський планує обговорити пропозицію Мерца з партнерами.

На засіданні міністрів закордонних справ НАТО у Швеції генсек Марк Рютте оголосив пропозицію обговорити ініціативу Естонії про щорічне надання Україні 0,25% ВВП у вигляді військової допомоги. Рютте констатував, що основний внесок у закупівлю зброї для України через механізм PURL роблять лише 6-7 союзників. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Трамп розчарований реакцією деяких союзників і знову дорікнув Іспанії, водночас назвавши передислокацію американських військ не каральним заходом. Румунія попередила про зростання кількості російських гібридних атак проти НАТО.

Адміністрація президента США Дональда Трампа вперше за кілька років направить свого представника на Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ). Ним стане очільник федеральної комісії мистецтв США Родні Мімс Кук. Попередньо представники США не відвідували цей захід через відмову від дипломатичних контактів з Росією у зв'язку з повномасштабним вторгненням в Україну.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на неформальному засіданні Ради Україна-НАТО у Гельсінгборзі заявив, що у війні між Україною та Росією настав переломний момент. За його словами, Україна вже є донором безпеки для союзників і готова ділитися своїм досвідом. Сибіга наголосив, що чисельна перевага Росії більше не є вирішальним фактором, а тиск на Москву продовжує зростати.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що у війні між Росією та Україною настає переломний момент. За його словами, Україна вже є не лише отримувачем допомоги, а й партнером, що посилює безпеку союзників. Сибіга закликав НАТО надати "новий поштовх" і збільшити внесок в оборону України.

Начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії Карел Рехка заявив про підтримку вступу України до НАТО, назвавши це «логічним кроком». На його думку, Україна довела свою роль не лише як споживача, а й як постачальника послуг безпеки для союзників. Рехка визнав, що процес потребує політичного консенсусу серед усіх союзників по Альянсу. Водночас президент Чехії Петр Павел застеріг, що «поганий мир» для України загрожуватиме Європі наслідками на десятиліття.

Три союзники України висловили критику через інциденти з українськими безпілотниками. Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що дрони України не повинні залітати у повітряний простір сусідів. Литовське Міноборони підтвердило, що безпілотник, знайдений в Утенському районі 17 травня, належав Україні. Греція вимагає вибачень від Києва після того, як дії ЗСУ могли призвести до жертв серед її громадян.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав листа лідерам ЄС із пропозицією надати Україні новий статус «асоційованого члена» до набуття повноправного членства. Ініціатива покликана прискорити євроінтеграцію Києва в обхід тривалого процесу вступу. Деталі пропозиції стали відомі з публікації видання Der Spiegel. Прем'єр Словаччини Фіцо відхилив пропозицію Мерца, заявивши, що «в ЄС немає атмосфери для таких кроків» і назвавши кандидатами на вступ Чорногорію, Албанію та Сербію. Депутат ВР Мережко підкреслив, що Україна має політичну волю виконати всі вимоги для повноправного членства і запроваджувати проміжні статуси недоречно.

За оцінкою ISW, зустріч Путіна з Сі Цзіньпіном у Пекіні завершилася без прориву: Китай відмовив Росії у будівництві газопроводу «Сила Сибіру-2» та не погодився на передачу технологій. Підписаний документ носить декларативний характер без конкретних зобов'язань. Аналітики вказують на «нинішні обмеження російсько-китайської співпраці» та небажання Пекіна вкладатися в ізольовану Росію.

Президент США Дональд Трамп заявив про готовність продовжити удари по Тегерану, якщо Іран не погодиться на угоду. Він зазначив, що переговори наближаються до фінального етапу та допустив кілька додаткових днів для отримання «правильної відповіді» від Ірану. Трамп також наголосив, що США не готові прийняти будь-яку відповідь і наполягають на конкретних умовах.

Міністерство юстиції США офіційно звинуватило колишнього президента Куби Рауля Кастро та ще п'ятьох осіб у змові та вбивствах громадян Сполучених Штатів. Це перший подібний юридичний крок американської влади щодо кубинського лідера такого рівня. За аналогією з справою Мадуро у Венесуелі, обвинувачення може стати підставою для жорсткіших дій США проти Куби.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Сербії Александром Вучичем. Лідери обговорили питання двосторонніх відносин та відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі. Зеленський повідомив, що до Белграда буде направлена урядова делегація на чолі з віцепрем'єром Тарасом Качкою, оскільки сам президент особисто до Сербії не планує їхати. Вучич охарактеризував розмову як відкриту.

Україна та Угорщина 20 травня 2026 року розпочали двосторонні онлайн-консультації на рівні експертів. Сторони розглядали три ключові питання: двосторонні відносини, права угорської меншини в Україні та перспективи вступу до ЄС. Міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан назвала консультації важливим кроком до відновлення відносин. Це перший такий захід після формування нового угорського уряду.

20 травня 2026 року президент Росії Путін та лідер КНР Сі Цзіньпін провели переговори в Пекіні. Сторони домовились продовжити Договір про добросусідство, дружбу і співпрацю між Китаєм і Росією. На зустрічі заплановано підписання близько 40 договорів про співпрацю в галузі енергетики, торгівлі та інших сферах. Обговорювались також ситуація в Україні та на Близькому Сході.