#дипломатія

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров провів зустріч в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом. Сторони обговорили питання повернення українських полонених, безпекову ситуацію та розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки. Умєров зазначив, що Туреччина продовжує відігравати важливу роль у діалозі щодо безпеки та стабільності.

Лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська прибула до Києва з першим офіційним візитом на запрошення президента Зеленського. У межах візиту заплановані зустрічі з українськими топпосадовцями. Це перший офіційний візит Тихановської до України після вимушеної еміграції внаслідок президентської виборчої кампанії в Білорусі 2020 року.

П'ять провідних країн НАТО не підтримали план генерального секретаря організації Марка Рютте щодо обов'язкового механізму допомоги Україні, повідомляє The Telegraph. Рютте наголошував, що тягар підтримки України розподіляється нерівномірно між членами альянсу.

Економіст пояснив, що Пекін зацікавлений у тривалому конфлікті, щоб Росія поступово виснажувалася без перемоги чи поразки. Китай паралельно постачає Москві товари подвійного призначення та надає елементну базу для виготовлення дронів Україні. Водночас Центр протидії дезінформації зафіксував, що Росія активізувала спроби залучити азійських партнерів до гібридного протистояння із Заходом.

Президент Франції Еммануель Макрон застеріг Лукашенка від залучення до війни Росії проти України, нагадавши про можливі ризики для Мінська. Водночас американські медіа повідомляють, що Вашингтон розглядає варіант зняття санкцій з Лукашенка на тлі ядерних погроз Росії та участі Білорусі у ядерних навчаннях РФ. ТСН пов'язує це з ширшими геополітичними розрахунками США в регіоні.

Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо щорічного спрямування 0,25% ВВП кожної країни-члена на військову допомогу Україні. За планом внески мали б скласти 11 млрд фунтів стерлінгів від Великої Британії та 9 млрд євро від Франції. Через відмову ключових союзників ініціатива не буде виносена на затвердження.

Британська газета The Guardian оприлюднила матеріал про зростання невдоволення серед кремлівської еліти — олігархів та силовиків — поведінкою Путіна та ходом війни. Серед еліт фіксується «відчуття катастрофи», а ті, хто раніше підтримував Путіна, більше цього не роблять. Окреме роздратування викликають масштабні блокування інтернету та посилення впливу ФСБ. Водночас розвідувальні джерела зазначають, що сам Путін, попри ізоляцію, має намір продовжувати війну.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга доручив дипломатичним місіям вимагати термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ після масованої атаки Росії 24 травня. Ворог застосував близько 600 безпілотників та 90 ракет різних типів, пошкодивши будівлю Кабміну, офіс DW та житлові будинки. Шість провідних українських та міжнародних видань підтвердили цю дипломатичну вимогу.

24 травня президент Франції Еммануель Макрон вперше з 2022 року провів телефонну розмову з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Контакт відбувся з ініціативи французької сторони. За даними білоруської сторони, лідери обговорили регіональні питання, відносини Білорусі з Євросоюзом та ситуацію щодо війни в Україні.

Президент Франції Еммануель Макрон засудив нові удари Росії по цивільних об'єктах та застосування ракети «Орєшнік», назвавши це ознакою глухого кута агресивної війни. Лідери Франції і Німеччини — Макрон і Мерц — виступили із спільним засудженням масованого удару. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн засудила атаку і оголосила про нову допомогу для посилення протиповітряної оборони України. Прем'єр Канади Марк Карні підтримав Україну і зазначив, що Росія програє цю війну.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас назвала удар Росії «Орєшніком» безрозсудним ядерним ризиком та закликала посилити міжнародний тиск на Москву. Наступного тижня міністри закордонних справ ЄС обговорять заходи у відповідь. Угорщина, Канада та інші держави також засудили масовану атаку на Київ, назвавши її воєнним злочином. Міністр закордонних справ України Сибіга закликав партнерів використати важелі впливу, щоб показати Москві, що удари не принесуть результату.

Внаслідок масованого нічного удару Росії по Києву 24 травня пошкоджень зазнала резиденція посла Албанії в Україні Ернала Філо. Міністр закордонних справ Албанії Феріт Ходжа рішуче засудив атаку, назвавши її жорстоким і безрозбірливим ударом по цивільних об'єктах. Тирана у відповідь викликала російського дипломата для надання пояснень. Це один із кількох дипломатичних представництв іноземних держав, що постраждали в ніч з 23 на 24 травня.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів не обмежуватися попередженнями про можливий масований удар Росії по Україні. За словами Сибіги, партнери мають реальні важелі впливу на Москву і повинні їх використовувати. «Попередження про удар має лунати не в Києві — ви маєте важелі впливу», — заявив міністр.

Посольство США в Україні попередило громадян США про можливий масований повітряний удар Росії, який може статися у найближчі 24 години, та рекомендувало негайно ховатися в укриттях при оголошенні тривоги. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь звернувся до партнерів, заявивши: «У вас є важелі впливу. Стурбованості та співчуттів недостатньо». Сибіга закликав партнерів попередити Москву про ціну, яку Росія заплатить за масований удар по Україні.

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Кремль не демонструє реальної готовності до мирних переговорів. За її словами, єдиний ефективний шлях — максимальне посилення економічного тиску проти Росії у поєднанні з безперервною мілітарною підтримкою України. Санду закликала партнерів не послаблювати цей курс.

Президент України Володимир Зеленський направив лідерам Євросоюзу листа, в якому назвав пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца несправедливою. Мерц пропонував надати Україні статус асоційованого члена ЄС, що дозволяло б брати участь у засіданнях без права голосу як проміжний крок до повноправного членства. Зеленський підкреслив: «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами», та наголосив на рівних правах для України. Міністр закордонних справ Ірландії Гелен Макенті також зазначила, що проміжний статус може ускладнити повноцінний вступ до ЄС.

Група сенаторів США від Республіканської та Демократичної партій направила листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги у сфері безпеки для України та партнерів у Східній Європі. Законодавці наголошують, що кошти вже схвалені Конгресом, але досі не передані за призначенням. ЗМІ повідомляють про зростаюче невдоволення в Сенаті через затримку розподілу виділених коштів.

На засіданні Ради Безпеки ООН США закликали до негайного та всеосяжного припинення вогню у війні Росії проти України. Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна пропонує два напрямки та наголосив на необхідності виходу на новий формат розмов із Росією, який міг би принести конкретний результат. Обидві ініціативи відображають наростання дипломатичної активності навколо врегулювання конфлікту.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем'єром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3-Україна. Сторони обговорили активізацію дипломатії заради миру та роль Європи у цьому процесі. Домовилися, що радники з питань національної безпеки чотирьох країн зустрінуться найближчим часом. Зеленський поінформував лідерів про плани Росії щодо Білорусі та інших напрямків у Європі.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що тристоронні переговори між Україною, Росією та Сполученими Штатами наразі перебувають на паузі через відсутність конкретних результатів. Вашингтон не готовий продовжувати зустрічі без реального прогресу. Водночас Рубіо не виключив відновлення переговорів за умови готовності сторін до результативного діалогу. Міністр закордонних справ України Сибіга також висловився про необхідність виходу на новий формат перемовин.