#енергетика

Президент Зеленський заявив, що Росія готується взимку завдавати ударів по українській енергосистемі. Він пообіцяв гідну відповідь: якщо РФ влаштовуватиме блекаути, Україна намагатиметься відповісти аналогічно. Водночас Зеленський запропонував альтернативу — енергетичне перемир'я, за якого жодна зі сторін не атакує енергетичну інфраструктуру іншої. За його словами, Україна також закликає до переговорів щодо розблокування Чорного моря.

Міністри енергетики України Денис Шмигаль та Канади Тім Годжсон підписали Спільну заяву щодо поглиблення енергетичного співробітництва. Документ передбачає підтримку Канадою України в енергетичній сфері на тлі тривалої війни з Росією. Угода стала частиною ширшого пакету канадсько-українського партнерства, укладеного паралельно з Drone Deal щодо виробництва безпілотників.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не веде переговорів про енергетичне перемир'я з Україною. Попри повідомлення ЗМІ про можливість такої угоди на зиму 2026-2027 рр., офіційна позиція Москви залишається незмінною. Кремль цинічно охарактеризував енергетичну інфраструктуру як «ахіллесову п'яту» України, що свідчить про наміри продовжувати удари по ній.

8 вересня 2026 року Росія здійснила кілька хвиль атак на одну з теплоелектростанцій ДТЕК. Унаслідок обстрілів станція припинила генерацію електроенергії, а обладнання зазнало суттєвих пошкоджень. За даними ДТЕК, від початку повномасштабного вторгнення ТЕС компанії атакували понад 230 разів. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи.

Увечері 8 вересня у Миколаєві та на всій території Херсонської громади повністю зникло електропостачання. У Миколаєві зупинились трамваї, однак тролейбуси з автономним ходом продовжують роботу до 20 км. Влада розгортає Пункти незламності для мешканців. Причини знеструмлення встановлюються.

Джерела, близькі до переговорного процесу, повідомляють, що взимку 2026-2027 року між Україною та Росією може бути досягнуто обмеженого енергетичного перемир'я. Йдеться про взаємну паузу у ударах по об'єктах енергетичної інфраструктури, а не про повноцінне припинення вогню. Ідея виникла на тлі візиту американських посланців Віткоффа та Кушнера до Києва та Москви. Джерело РБК-Україна назвало це головним результатом переговорної поїздки.

Голова Головного управління розвідки Олег Іващенко застеріг, що Росія готує масовані комбіновані удари по об'єктах енергетики та теплових станціях в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. За його словами, ворог планує одночасно задіяти балістичні й крилаті ракети, реактивні безпілотники «Шахеди» та нові баражуючі боєприпаси. Розвідка знає, по яких об'єктах планує бити ворог, якою зброєю і приблизно коли. «Я не можу вас порадувати і не можу вводити людей в оману. Необхідно готуватися», — наголосив Іващенко.

У ніч на 3 вересня 2026 року Росія здійснила атаку на видобувні активи Укрнафти, що входить до групи Нафтогаз. Під удар потрапили кілька виробничих майданчиків, на яких виникли пожежі та пошкоджено обладнання. У компанії підтвердили суттєві збитки. Точні деталі пошкоджень уточнюються.

Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Німеччина внесла до Фонду підтримки енергетики України додаткові 250 млн євро — загальний внесок Берліна в Фонд тепер становить 807 млн євро. Одночасно поблизу Мюнхена розпочалося серійне виробництво понад 5000 бойових дронів дальнього радіусу дії для ЗСУ. За даними Der Spiegel, у вересні Україна також отримає ракети для ППО IRIS-T та ударні безпілотники. Посилення підтримки відбувається на тлі реакції ЄС на інцидент у Лейпцигу, який Берлін пов'язує з Москвою.

За даними американської розвідки та Міністерства енергетики США, Росія планує щонайменше 8 хвиль масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України на зиму. Перші три хвилі будуть наймасштабнішими — до 90 ракет за атаку. Під удар можуть потрапити Київський, Одеський, Дніпропетровський, Черкаський та Вінницький регіони, а також захід України. Початок такої кампанії очікується наприкінці вересня — на початку жовтня. Найгірший сценарій передбачає до 14–16 годин відключень на добу.

Міністр фінансів США Скот Бессент заявив, що атаки України на енергетичні об'єкти Росії спричинили енергетичний шок та чинять тиск на ціни на глобальному рівні. За його словами, Україна вирішила знищити російські енергетичні об'єкти, що й стало причиною зростання цін на енергоносії у світі. Бессент зробив цю заяву на тлі підтвердженого удару по НПЗ «НОВАТЭК-Усть-Луга» та серії інших атак на паливно-енергетичний комплекс РФ.

Масований ракетно-дроновий удар по ключових об'єктах енергетичної інфраструктури Одеської області спричинив масштабні знеструмлення. Підприємство «Інфоксводоканал» повідомило про серйозні проблеми з водопостачанням Одеси та прилеглих населених пунктів — найпотужніші об'єкти не можуть працювати на генераторах. Удари Росії по цивільному судноплавству та портовій інфраструктурі різко скоротили роботу портів Одеси, Чорноморська та Південного, за даними The Telegraph, у 7–8 разів.

На неформальному засіданні у Віклоу (Ірландія) 2 вересня глави МЗС ЄС разом із партнерами — Канадою, Великою Британією, Швейцарією та Норвегією — розглядають питання підтримки України перед зимою. Єврокомісарка з розширення Марта Кос назвала майбутню зиму потенційно найгіршою в історії держави і закликала збільшити міжнародну допомогу. Обговорюються постачання зенітних ракет Patriot, закриття бюджетного дефіциту та прискорення кластерів євроінтеграції.

На пресконференції після саміту ШОС у Бішкеку 1 вересня Путін заявив, що Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України як відповідь на атаки по паливно-енергетичному комплексу РФ. Також він визнав, що безпілотні системи стали головним викликом для армії РФ. Путін назвав будь-які британські військові об'єкти в Україні законною ціллю. Крім того, він заявив, що Росія свідомо уникає ударів по керівництву України, оскільки Москві потрібні люди для можливих переговорів.

Після саміту ШОС у Бішкеку Путін провів пресконференцію, на якій заявив про наказ готувати масовані удари по енергетичній інфраструктурі України у відповідь на дії ЗСУ. Диктатор назвав заяву Зеленського про закриття неба над Росією «заявкою на державний тероризм» і оголосив про заморозку переговорного процесу. Путін також спростував чутки про нову хвилю мобілізації перед виборами до Держдуми, назвавши їх «інформаційною атакою».

Путін 1 вересня провів позапланову пресконференцію, де оголосив, що переговорний процес з Україною «фактично заморожений». Водночас диктатор заявив, що віддав наказ Збройним силам РФ завдавати масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України. За словами Путіна, до кільцевої дороги Сум залишилося 12 км, а нової мобілізації в Росії не буде.

Ввечері 31 серпня Росія атакувала Одеську теплоелектроцентраль Групи «Нафтогаз» комбінованим ударом ракетами та безпілотниками. Внаслідок атаки пошкоджено частину основного та допоміжного обладнання. На місці тривав розбір завалів та оцінка наслідків. Нафтогаз підтвердив ушкодження і повідомив про роботу фахівців на місці.

У серпні 2026 року енергетики ДТЕК відновили електропостачання майже 4,5 мільйона домівок, знеструмлених через російські обстріли. Найбільше відновлень зафіксовано на Донеччині — 2,6 млн осель. На Одещині заживили 1,1 млн будинків, на Дніпропетровщині — майже 569 тисяч. У Києві та Київській області відновлено постачання для понад 128 тисяч домівок.

Литовський оператор енергетичних терміналів KN Energies відправляє Україні нову партію обладнання, необхідного для безперебійної роботи енергетичної інфраструктури та перевалки нафтопродуктів. Про це повідомили кілька українських медіа. Деталі щодо обсягів та конкретного складу обладнання не уточнювалися.

Ввечері 31 серпня 2026 року Росія завдала масованого удару по Одесі, застосувавши крилаті ракети «Бандероль» та реактивні безпілотники-шахеди. Удари зосереджені переважно по об'єктах енергетичної інфраструктури міста. У кількох районах Одеси зникло електропостачання. За даними Повітряних сил ЗСУ, паралельно фіксувалася загроза із застосуванням авіації — можливі удари ракетами та керованими авіабомбами з Су-34 та Су-35.