#Металургія

Вранці 17 жовтня Росія завдала вже п'ятого удару балістичними ракетами по металургійному комбінату «Запоріжсталь» у Запоріжжі. Шість ракет уразили об'єкти внутрішньої енергетичної та логістичної інфраструктури, а також пошкодили виробничі майданчики доменного виробництва. Завдяки своєчасній евакуації персоналу жертв вдалося уникнути. Після попередніх чотирьох атак комбінат так і не відновив нормальний виробничий режим.

Великі металургійні підприємства України зупинились або суттєво скоротили виробництво через удари РФ. За негативним сценарієм країна може недоотримати до 5 млрд доларів від металургійного експорту у 2027 році. Водночас ЄС скорочує квоти на ввіз української сталі — СЕО Метінвесту назвав це парадоксом підтримки союзників. Для відновлення галузі експерти пропонують спеціальний донорський фонд обсягом 200–400 млн доларів.

Після нової хвилі атак РФ «Запоріжсталь» і «Каметсталь» зупинені, виробництво сталі скоротилося на 30-40% порівняно з попереднім місяцем. Водночас ЄС урізав квоти на імпорт української сталі. У «Метінвесті» назвали це «знищенням однієї з опор економіки». Додаткового тиску додає введення механізму CBAM вуглецевого коригування на кордоні.

Зупинка металургійних заводів після серії ракетних ударів РФ загрожує Україні втратою близько 5 мільярдів доларів експортної виручки. Додатково 1,5 мільярда доларів може бути витрачено на імпорт сталевої продукції для заміщення вітчизняного виробництва. За найгіршим сценарієм у 2027 році Україна може взагалі не виробити жодної тонни сталі.

Росія продовжує планомірно знищувати металургійну галузь України. Частина великих заводів вже зупинена, що завдає серйозного удару по валютній виручці країни. За оцінками фахівців, зупинка металургії посилить тиск на гривню та змусить НБУ витрачати резерви. Постраждають також суміжні галузі: Укрзалізниця, порти, машинобудування та вугільна промисловість. Особливо вразливими є прифронтові міста, де металургія є основним роботодавцем.

Українська металургія опинилася у критичному стані: у вересні 2026 року був тиждень, коли країна не виплавила жодної тонни сталі — вперше за більш ніж 100 років. Про це повідомила компанія Метінвест, додавши, що причиною є систематичні удари РФ по виробничих потужностях. У компанії закликали державу розробити план підтримки великого бізнесу та металургійної галузі.

Влада Кривого Рогу оголосила про перехід міста в «режим виживання» через значне скорочення податкових надходжень від промисловості. Великі підприємства міста, зокрема ArcelorMittal, майже припинили роботу після серії ударів РФ. Частина видатків міського бюджету скорочуватиметься, а реалізацію деяких проєктів розвитку призупинено. Водночас влада обіцяє зберегти фінансування критичної інфраструктури, соціальних програм та основних міських служб.

Компанія ArcelorMittal ухвалила рішення зупинити роботу металургійного комбінату у Кривому Розі після чотирьох ракетних ударів за останні п'ять тижнів. Підприємство, де працює близько 17 тисяч осіб, не може безпечно та стабільно відновити виробництво. Внаслідок атак загинули п'ятеро працівників, ще 17 дістали поранення. Компанія очікує визнати списання активів приблизно на $1 млрд.

Внаслідок ракетних ударів Росії зупинилися три підприємства, які забезпечували виробництво 90% української сталі. Це фактично означає знищення вітчизняної металургійної промисловості. У серпні 2026 року через блокаду чорноморських портів Україна повністю зупинила експорт чавуну. Фінансові видання зазначають, що виробники втрачають ринкові позиції через невизначеність строків відновлення.

Турецькі виробники постачають в Україну металопродукцію, виготовлену з дешевої російської сировини, що дає їм нечесну конкурентну перевагу. Метінвест та інші українські виробники вимагають від держави прискорити антидемпінгові розслідування. Проблему поглиблює те, що ЄС обмежує доступ української сталі на свій ринок, водночас відкриваючи його для продукції з російської сировини через Туреччину.

Росія завдала точкових ударів по доменних печах трьох найбільших металургійних підприємств України, які разом виробляли близько 90% вітчизняної сталі. За даними Financial Times, виробництво на цих заводах зупинено, а понад 15 тисяч працівників опинились під загрозою. Аналітики попереджають про серйозні наслідки для економіки та оборонного потенціалу країни.

Гірничо-металургійна група Метінвест завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком 202 млн доларів (понад 9 млрд грн), що втричі перевищує показник аналогічного періоду 2025 року — 58 млн доларів. Виторг при цьому зріс на 3% — до 3,657 млрд доларів. Серед основних причин збитків — дорожчі енергоресурси та сировина, курсова різниця і зростання фінансових витрат. Важливо, що ці результати компанія отримала ще до блокади чорноморських портів, зупинки Південного ГЗК та ракетних ударів по "Запоріжсталі" і "Каметсталі".

У ніч на 12 вересня Росія втретє за останній місяць атакувала металургійний комбінат «Запоріжсталь» балістичними ракетами. Чотири ракети влучили у виробничий майданчик підприємства. Четверо працівників отримали травми — троє госпіталізовані, один залишився на місці після надання допомоги. Попередньо руйнування оцінюють як критичні. Після попередніх ударів 11 і 27 серпня виробництво на заводі так і не відновилось. Загрози техногенної аварії немає, оскільки виробничі процеси зупинено ще після серпневих атак.

Українські металургійні підприємства у серпні 2026 року скоротили випуск сталі на 57,3% у річному вимірі — до 277 тисяч тонн. Це один із найнижчих показників за весь час повномасштабної війни. Таке падіння зумовлене руйнуванням енергетичної інфраструктури та ушкодженням промислових потужностей внаслідок ударів РФ.

Нові квоти ЄС на безмитний імпорт українських товарів виявилися на 60% нижчими за фактичний обсяг українського металоекспорту. Після їх запровадження виробництво сталі в Україні впало більш ніж на 21%, а обсяги металопродукції обвалилися на 11,5%. За сім місяців 2026 року загальне виробництво сталі скоротилося на 5,6%, валютна виручка — на 7,8%. За оцінками аналітиків, дія екомита CBAM та нових квот можуть сукупно скоротити ВВП України на 6%. Українські металурги попередили, що відновлювати знищені ударами РФ заводи немає сенсу без поступок з боку ЄС.

У ніч на 5 вересня 2026 року балістична ракета влучила по металургійному комбінату «Каметсталь» групи Метінвест у Кам'янському на Дніпропетровщині. Загинули п'ятеро працівників, ще четверо отримали поранення. Пошкоджено ключові виробничі об'єкти та інфраструктуру, підприємство повністю зупинило роботу. Метінвест поки не може прогнозувати, коли відновиться виробництво.

Український гірничо-металургійний комплекс переживає найважчий період від початку повномасштабної війни. Частина підприємств вже зупинила роботу, виробництво залізорудної сировини у другому півріччі може впасти до 50%. На галузь одночасно тиснуть російські удари по підприємствах, блокада чорноморських портів, нові квоти ЄС, витрати на CBAM та 30-відсоткове підвищення залізничних тарифів. ГМК формує близько 5,5% ВВП України та близько 15% експортної виручки.

Серпневі атаки Росії на «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом із блокуванням морської логістики загрожують скороченням виробництва сталі в Україні на 30–40%. Виробництво залізорудної сировини може впасти приблизно на 40%. Через скорочення морського експорту Україна недоотримує близько $150–200 млн щомісяця. Додатковий тиск чинять обмежені квоти ЄС та новий механізм CBAM.

У ніч проти 27 серпня Росія завдала балістичного удару по металургійному комбінату Запоріжсталь у Запоріжжі. П'ять ракет влучили в те саме місце, де під час попереднього удару 11 серпня загинули та отримали поранення працівники заводу. Наслідки атаки названі "надзвичайно серйозними". Підприємство входить до складу групи Метінвест.

За даними GMK Center та незалежних аналітиків, запровадження Євросоюзом механізму прикордонного коригування вуглецю (СВАМ) коштуватиме Україні понад 7 мільярдів доларів втраченого експорту до 2030 року. Крім того, Україна щороку втрачатиме сотні мільйонів доларів ВВП, а також значні обсяги інвестицій та податкових надходжень. Найбільше постраждає металургійна та хімічна промисловість.