#мобілізація

Перевірка уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця виявила грубі порушення у Тернопільському районному та міському ТЦК та СП: серед утримуваних були люди з психічними розладами та інвалідністю, які не підлягали мобілізації. Після втручання Офісу омбудсмана п'ятьох осіб звільнили та внесли зміни до їхніх військово-облікових даних. Також повідомляється про перебування на службі нетверезого охоронця. Серед 28 обстежених людей 17 заявили про можливі порушення їхніх прав.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що за перші шість місяців 2026 року його офіс отримав понад 3 тисячі скарг на роботу ТЦК — зростання у 300 разів порівняно з 2022 роком. Зафіксовано рекордний випадок утримання людини в ТЦК протягом 50 діб без права вийти. Оперативне командування «Захід» підтвердило більшість порушень в Ужгородському РТЦК після перевірки омбудсмена. У Києві прокуратура відкрила кримінальне провадження через смерть мобілізованого в лікарні — підозрюються порушення з боку поліції, ТЦК та медиків.

Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань виявили факти фальсифікації в роботі трьох районних ТЦК Тернопільської області. Керівники центрів безпідставно завищували показники мобілізації у звітах, зокрема вносили вже діючих військовослужбовців як нових призовників — таких випадків зафіксовано понад 100. Правоохоронці повідомили трьом посадовцям про підозру у злочинах. Порушення виявлено шляхом аналізу автоматизованої системи військового обліку.

За оцінками аналітиків ISW, Росія зіткнулася зі зниженням темпів набору добровольців для участі у війні проти України. За останній рік кількість охочих підписати контракт з Міноборони РФ скоротилася приблизно на 20%. Кремль змушений шукати нові способи поповнення армії, зокрема через підвищення виплат і розширення регіонального набору.

Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов заявив, що демобілізація в Україні безпосередньо залежить від темпів мобілізації. На його думку, масове звільнення військових зараз неможливе, оскільки темпи призову залишаються недостатніми. Влада шукає механізми демобілізації для тих, хто служить з початку повномасштабного вторгнення. Водночас розробляються варіанти підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

У Волинській області невідомі напали на представника територіального центру комплектування під час проведення мобілізаційних заходів. Зловмисники завдали тілесних ушкоджень військовослужбовцю та пошкодили службовий автомобіль. Поліція відкрила кримінальне провадження, підозрюваних затримано.

Останнім часом у Німеччині помітно зросла кількість чоловіків призовного віку серед українських біженців. На початку повномасштабної війни переважну більшість евакуйованих становили жінки і діти, однак нині картина суттєво змінилася. Ці дані підтверджують стурбованість щодо того, що частина чоловіків призовного віку свідомо покидає Україну, аби уникнути мобілізації.

Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за фактом можливого порушення прав людини в Одеському СІЗО після поширення відповідного відео в соцмережах. Потерпілим є колишній працівник ТЦК, який, за даними Української правди, сам є підозрюваним у справі про систематичне знущання з мобілізованих. Слідчі з'ясовують обставини, зафіксовані на відео.

Уповноважена президента України з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова повідомила, що нині кожен військовий підрозділ ЗСУ в обов'язковому порядку отримує щонайменше 50 новобранців щомісяця. За її словами, такий підхід забезпечує «справедливий розподіл» поповнення між бригадами. Решетилова також спростувала чутки про те, що новобранців одразу скеровують до штурмових підрозділів.

Офіс військового омбудсмана за чотири місяці роботи отримав близько 8000 скарг щодо порушень прав військовослужбовців. За статистикою омбудсмана, принаймні 7% мобілізованих мають законне право на відстрочку від служби. Ці дані вказують на суттєві проблеми з дотриманням прав у системі мобілізації.

Військовий омбудсмен Ольга Решетилова повідомила, що близько 7% мобілізованих в Україні мали право на відстрочку від призову, однак ТЦК їх проігнорували. За 4 місяці роботи Офіс военного омбудсмана отримав майже 8 000 скарг про порушення прав військових. Серед системних проблем — тривале перебування бійців на позиціях без ротації: траплялось, що командири «забували» про 20 військових на передовій.

Національна поліція України провела масштабну спецоперацію «Ескулап» — майже 60 одночасних обшуків у представників військово-лікарських комісій та експертних команд з оцінювання по всій Україні. Під час обшуків виявлено незадекларовані активи на суму близько 200 млн грн: авто класу люкс, нерухомість та значні суми готівки, оформлені зокрема на родичів. Підозри наразі офіційно не оголошено, слідство триває.

Єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер за підсумками засідання Ради ЄС заявив, що Україна підтримує ініціативу щодо виключення чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років із системи тимчасового захисту в Євросоюзі. Багато країн ЄС також виступають за таку зміну. Водночас наразі тимчасовий захист для українців продовжено до 2028 року.

В Ужгородському районному РТЦК та СП зафіксовані грубі порушення прав людини. Військовозобов'язаних незаконно утримували та катували: зокрема, прив'язували кайданками до драбини. Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що всіх фігурантів затримано, кільком посадовцям та інструкторам оголошено підозри у перевищенні службових повноважень, незаконному позбавленні волі та катуванні.

Член парламентського комітету з питань бюджету Роман Каптєлов заявив про розгляд планів масового залучення іноземних рекрутів до Збройних сил України. Таким військовим пропонуватимуть зарплату від $7 до $10 тисяч на місяць, що може стати найвищою винагородою серед військовослужбовців у світі. Також обговорюється створення міжнародних ТЦК та виплата винагороди компаніям-посередникам за кожного залученого рекрута. Механізм реалізації ще опрацьовується.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив, що за результатами перевірок 72 військових частин у травні 2026 року вісім із них втратили право самостійно проводити базову загальновійськову підготовку (БЗВП). Він повідомив, що під час робочої наради були заслухані результати перевірок та ухвалено низку жорстких управлінських рішень. За словами Сирського, якість підготовки військовослужбовців повинна відповідати єдиним високим стандартам і «недоторканних немає».

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер повідомив, що ключовим аспектом обговорення є продовження тимчасового захисту для українців до 2028 року, але зі змінами, що можуть стосуватися чоловіків призовного віку. При цьому він зазначив, що ініціативу підтримує і сама Україна. Частина країн-членів ЄС наполягає на таких обмеженнях, зазначаючи, що 2025 року майже пів мільйона росіян вільно подорожували Євросоюзом. Обговорення відбулося на засіданні Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі 4 червня.

За новими правилами підприємства, які мають статус «критичних», мають забезпечити середню зарплату на рівні трьох мінімальних заробітних плат для збереження бронювання для своїх працівників. Якщо цей поріг — близько 26 тисяч гривень — не буде досягнутий вже у червні, «бронь» для чоловіків-співробітників може зникнути вже у липні. Зміни стосуються широкого кола підприємств і є частиною реформи системи бронювання.

Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті України Віктор Єленський заявив, що в Україні від мобілізації заброньовано 6,5 тисячі священнослужителів. Загалом в Україні налічується 35 тисяч релігійних організацій, з яких понад 10 тисяч відносяться до категорії критичної інфраструктури. Саме ця категорія може отримати бронювання для своїх співробітників.

Єврокомісія роз'яснила позицію щодо тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку в ЄС. Обмеження стосуватимуться лише новоприбулих — ті, хто вже має статус тимчасового захисту, не втратять його. Рішення щодо подальшої долі програми після березня 2027 року Євросоюз планує прийняти у липні 2026 року, а якщо не встигне — у вересні.