#мирні переговори

Віцепрезидентка Єврокомісії Кая Каллас анонсувала, що наприкінці травня у ЄС обговорять можливість прямих переговорів з Росією — на тлі фактичного відходу США від врегулювання конфлікту. Дипломати застерігають від м'якої позиції щодо Кремля та наполягають на висуванні жорстких ультиматумів як умови будь-яких переговорів.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висунув ідею «аеропортного перемир'я» з Росією та запропонував Євросоюзу виступити посередником у цих переговорах. Відповідна пропозиція відображена у матеріалі Politico, згідно з яким Москва може розглянути цю ініціативу. Водночас представники Кремля підтвердили, що підготовка до обміну полоненими між сторонами конфлікту продовжується, попри «складний та тривалий» процес узгодження списків.

Президент Росії Путін зробив заяву про те, що війна в Україні «можливо, наближається до завершення». Видання The Guardian проаналізувало вірогідні причини подібної риторики, зазначивши, що Росія активно зосереджується на дипломатичному фронті. Оглядачі звертають увагу на розрив між заявами Путіна та реальною активністю вздовж лінії зіткнення.

Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель виступила в ефірі американського журналіста Такера Карлсона, де стверджувала, що Україна під час Стамбульських переговорів у 2022 році нібито погодилась передати Росії частини Донбасу. Офіс президента відкинув ці твердження, назвавши Мендель людиною «не в собі». Публікація викликала обурення в українському медіапросторі.

Увечері 11 травня 2026 року завершилося триденне перемир'я між Україною та Росією, яке було погоджено за участі США. Протягом усього терміну перемир'я удари на лінії бойового зіткнення та у прифронтових громадах не припинялися. Вже після завершення зафіксовано пуски шахедів. Росія висловила небажання продовжувати припинення вогню.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ пропонує Росії укласти угоду про взаємну відмову від ударів по аеропортах. За його словами, Росія також може бути зацікавлена, оскільки українські дрони все частіше атакують аеропорти РФ. Для реалізації ініціативи Україна просить ЄС створити відповідну платформу або спеціальну групу. Зеленський підтримав ідею.

Сполучені Штати, за інформацією видань УНІАН та Kyiv Independent, просувають новий формат мирної угоди, в якому Росії може бути запропоновано послаблення санкцій в обмін на припинення вогню в Україні. Серед основних спірних питань залишаються статус Донбасу, визнання окупованих територій і подальша доля санкційного режиму. Деталі переговорного процесу поки не розкриваються.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запропонував нову мирну ініціативу — «аеропортне перемир'я» з Росією. Суть пропозиції: взаємна відмова від ударів по аеропортах обох сторін за посередництва Євросоюзу. Сибіга висловив це під час зустрічей у Брюсселі. За його словами, Україні, ймовірно, потрібна нова роль Європи в мирних зусиллях, і аеропортне перемир'я могло б стати першим конкретним кроком.

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 11 травня заявив, що режим припинення вогню, оголошений Трампом, фактично не дотримувався — на фронті тривали бойові дії. Зеленський підкреслив, що Росія не має наміру завершувати війну, тому Україна готується до нових масованих атак. Ставка верховного головнокомандувача зосередилась на протидії російським авіаційним бомбам та пошуку технологічних рішень у відповідь. Президент також підтвердив, що США залишаються залученими до дипломатичного процесу, та анонсував початок армійської реформи у червні.

Президент США Дональд Трамп у понеділок заявив, що перемир'я між США та Іраном фактично «тримається на штучному забезпеченні». Відповідь Тегерана на американські мирні пропозиції він назвав «шматком сміття», якого навіть не дочитав. За словами Трампа, керівники Ірану «безчесні» — вони заздалегідь погодились на кілька умов, але у письмовій відповіді відійшли від них. Разом з тим президент заявив, що має «найкращий план усіх часів» для вирішення конфлікту з Іраном і підтвердив, що Тегеран не повинен отримати ядерну зброю.

Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас після засідання Ради ЄС із закордонних справ натякнула, що може виступити переговорником Євросоюзу у майбутньому діалозі з Росією. Вона зазначила, що «половину свого трудового життя» провела у переговорах і вміє «помічати пастки», розставлені Москвою. Водночас Каллас підкреслила, що ЄС наразі не бачить ознак того, що Росія веде переговори добросовісно, а Євросоюзу ще слід виробити спільну позицію щодо вимог до Москви. Питання кандидатури виникло після того, як Україна і посол у Німеччині відкинули пропозицію про призначення Герхарда Шредера посередником.

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Європа має розпочати прямий діалог з Росією. На його думку, американська політика щодо Росії та України більше не відповідає інтересам Євросоюзу. Стубб окреслив три сценарії завершення війни в Україні та підкреслив, що Захід не може дозволити собі залишатися пасивним спостерігачем. Лідер Фінляндії — країни, що має спільний кордон із Росією та тривалий досвід стримування Москви, — закликає Брюссель проявити більше дипломатичної ініціативи.

Глава Офісу президента Кирило Буданов, перебуваючи з робочим візитом у Литві, заявив, що пряма розмова між президентом Зеленським і Путіним не відбудеться раптово — «як грім серед ясного неба». Водночас, якщо натяки Москви на діалог є щирими, Україна «також була б готова». Буданов підкреслив, що це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Переговори вимагають підготовки і не відбуваються через стихійний мобільний дзвінок.

Президент Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова за підсумками зустрічей зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у США. Сторони обговорили можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни в Україні. США залишаються активними у дипломатії та виступили посередником в питанні обміну полоненими. Зеленський заявив, що Україна готує позитивні новини.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас відкинула кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, запропоновану Путіним як переговорника з боку ЄС щодо України. Каллас назвала Шредера проросійським лобістом і наголосила, що ЄС самостійно обиратиме своїх представників. Міністри закордонних справ ЄС зберуться 27-28 травня у форматі «Гімніх» на Кіпрі для обговорення вимог до Росії та умов можливих переговорів. Україна офіційно не підтримує кандидатуру Шредера — про це заявив міністр Сибіга.

Координаційний штаб ЗСУ підтвердив, що переговори щодо обміну військовополоненими з Росією наразі тривають. Список на 1000 осіб для обміну формувався за принципом тривалості перебування в полоні — ті, хто пробув у полоні найдовше, мають пріоритет. Переговорний процес є частиною ширших зусиль з повернення захисників додому.

Аналітики та політтехнологи фіксують зміни в публічній риториці Путіна щодо України та президента Зеленського. За оцінками, нові заяви можуть свідчити про зрушення у ставленні Росії до мирного процесу. Паралельно реальна влада в Росії дедалі більше зосереджується в руках ФСБ і керівників ВПК, які вже розглядають питання майбутнього очільника держави.

Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що 11 травня Росія втратила 920 військовослужбовців. Попри чинне перемир'я, зафіксовано 144 бойових зіткнення та застосування ударних БПЛА. Бійці ЗСУ знищили дрон з прапором РФ, встановленим окупантами у Костянтинівці. Загальні бойові втрати РФ з початку повномасштабного вторгнення продовжують зростати.

Президент США Дональд Трамп відхилив останню мирну пропозицію Ірану, назвавши її «абсолютно неприйнятною». Нетаньягу провів телефонну розмову з Трампом на тлі відповіді Тегерана. Світові фінансові ринки відреагували коливаннями на фоні збереження невизначеності щодо завершення конфлікту.

Іран через посередників у Пакистані передав США офіційну відповідь на мирні пропозиції Вашингтона щодо припинення військових дій. Деталі відповіді не розголошуються. Президент Трамп підтвердив, що Іран зазнав поразки, але заперечив, що будь-коли говорив про завершення бойових дій. ОАЕ тим часом заявили про нову атаку з боку Ірану і підтвердили готовність захищати свій суверенітет.