#нафта

Вранці 12 березня 2026 року Іран атакував безпілотниками та ракетами нафтові об'єкти і танкери країн Перської затоки. Частину атак вдалося перехопити. На тлі ескалації конфлікту ціна нафти марки Brent перевищила $100 за барель. Президент США Дональд Трамп схвалив використання нафти зі стратегічного резерву задля стабілізації ринку. Аналітики зазначають, що напруженість у регіоні є ключовим чинником подорожчання палива.

Представники Пентагону повідомили конгресменам на закритому брифінгу, що перші шість днів війни з Іраном коштували США щонайменше $11,3 млрд, хоча остаточні витрати можуть бути значно більшими. Для порівняння, один день цієї кампанії обходиться приблизно у стільки, скільки 11 днів оборони України. Для стабілізації нафтових цін, які різко зросли через кризу постачань, міністр енергетики США Кріс Райт оголосив про вивільнення 172 млн барелів із стратегічного нафтового резерву. Також стало відомо, що удар по школі в Ірані міг бути завданий через застарілі розвіддані.

У Перській затоці в іракських територіальних водах атаковано два іноземні нафтові танкери, які загорілися. Один член екіпажу загинув, 38 моряків врятовано іракською портовою компанією. Паралельно в Омані загорілися паливні резервуари. ЗМІ вказують на ймовірну причетність Ірану до атаки.

Росія другий день поспіль атакує дронами нафтотранспортну інфраструктуру на півдні України. На одній з перекачувальних станцій зафіксовано руйнування. Голова НАК "Нафтогаз" Сергій Корецький пояснив, що метою ударів є унеможливлення альтернативних постачань неросійської нафти до країн Європи. За його словами, Росія свідомо намагається закрити цей маршрут, щоб зберегти монополію на постачання.

Внаслідок військової операції США та Ізраїлю проти Ірану та загрози блокади Ормузської протоки світові ціни на нафту зросли на 40%. МЕА пропонує вивільнити понад 182 млн барелів зі стратегічних резервів — найбільший обсяг в історії агентства. Деяким кораблям вдається пройти через протоку, маскуючись. Конфлікт також вдарив по ринках чипів та добрив через залежність від сировини регіону.

Адміністрація США вперше офіційно звернулася до Ізраїлю з проханням припинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Серед причин — різке зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході, яке негативно впливає на американських споживачів, ризики для переговорного процесу та глобальні наслідки для ринків. Американський президент Дональд Трамп запевнив, що подорожчання енергоносіїв є невеликою ціною за забезпечення безпеки. Проте аналітики застерігають, що зростання цін на пальне може суттєво позначитися на рейтингу Трампа.

Президент США Дональд Трамп оголосив, що компанія America First Refining відкриває перший за 50 років новий нафтопереробний завод у Браунсвіллі, штат Техас. Обсяг інвестицій становить $300 млрд — за словами Трампа, це найбільша угода в американській нафтовій промисловості. В проєкт інвестувала приватна індійська компанія. Новий НПЗ має посилити енергетичну безпеку США, збільшити виробництво та експорт енергоносіїв і створити тисячі робочих місць.

США дозволили Індії закуповувати нафту у Росії без офіційного скасування антиросійських санкцій — Білий дім вважає, що це не завдасть значної вигоди для Москви. Водночас у Вашингтоні розпочалося обговорення щодо повного зняття обмежень з російської нафти задля збільшення світових поставок та компенсації дефіциту через закриття Ормузької протоки. Ці кроки відбуваються на тлі ширших переговорів між США та Росією щодо врегулювання конфлікту в Україні.

Американська розвідка зафіксувала ознаки того, що Іран розпочав мінування Ормузької протоки, повідомляє CBS News. Нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC закрила свій НПЗ у місті Аль-Рувайс після пожежі внаслідок атаки дрона. Президент Зеленський заявив, що іранський режим фактично заблокував одну з ключових артерій постачання нафти та газу на світовий ринок. Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світового нафтового транзиту, що робить ескалацію критичною для глобальної енергетичної безпеки.

З кінця лютого 2026 року ціни на паливо в Європі різко зросли. У Польщі дизель подорожчав на 23,35 грн/л, в Німеччині — на 22,04 грн/л, в Іспанії та Італії — на 12–19 грн/л. Україна, незважаючи на майже повну залежність від імпорту та зруйновану нафтопереробну інфраструктуру, показала значно меншу динаміку: бензин подорожчав на 7,18 грн/л, дизель — на 10 грн/л. Аналітики пояснюють це специфікою постачальних ланцюгів та регуляторними механізмами.

Євросоюз підтвердив намір зберегти санкційний тиск на Росію та закликав США дотримуватися цінової стелі G7 на російську нафту. Єврокомісар Валдіс Домбровскіс заявив, що ЄС продовжить боротьбу з тіньовим флотом Росії та забороною на морські послуги для її танкерів. ЄС виключив грузинський нафтовий термінал Кулеві з 20-го пакету санкцій як виняток для транзитних маршрутів. Єврокомісія попередила, що послаблення санкцій США посилює обох агресорів — Росію та Іран.

Експерти і аналітики вказують, що ескалація конфлікту навколо Ірану може стати несподіваним ресурсом для Росії. Зростання цін на нафту вище $100 за барель збільшить надходження до бюджету РФ, що дозволить Кремлю продовжувати фінансування агресії проти України. Крім того, іранська криза відволікає увагу США та союзників від проблеми Китаю та Тайваню, послаблюючи стратегічний тиск на Москву. Депутат Костенко наголосив, що вплив цього конфлікту на Росію є «лише позитивним».

Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Путіним оголосив про тимчасове послаблення санкцій проти нафтового сектору Росії та ряду інших країн. Трамп пояснив це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії на тлі конфлікту навколо Ірану. Глава Білого дому не виключив, що після нормалізації ситуації санкції можуть так і не бути відновлені.

Ввечері 9 березня 2026 року нафта марки Brent обвалилася з $116-119 до $85-89 за барель — падіння перевищило 22% за одну добу. Поштовхом стала заява президента США Дональда Трампа про те, що війна з Іраном "близька до завершення", оскільки Тегеран фактично не може чинити опору. Путін закликав російські енергокомпанії скористатися попередньо зрослими цінами. Країни G7 розглядають можливість вивільнення стратегічних нафтових резервів для стабілізації ринку.

Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість послаблення санкцій проти Росії у нафтовій галузі задля стримування різкого зростання цін на нафту. Про це повідомляє Reuters. Ціни злетіли на тлі американсько-іранського збройного конфлікту. Трамп раніше пообіцяв американцям «знизити ціни», однак іранська криза спричинила зворотній ефект.

Президент Росії Путін заявив, що Росія готова відновити постачання енергоносіїв до Європи за умови відсутності «політичної кон'юнктури» та готовності до довгострокового партнерства. Він також похвалився зростанням цін на нафту на 30% за тиждень, назвавши Угорщину та Словаччину «надійними покупцями» російської нафти. Водночас Путін визнав, що нинішні надприбутки від нафти є тимчасовими. Зростання цін відбувається на тлі іранської кризи та блокування Ормузької протоки.

Міністри країн G7 заявили про готовність вивільнити стратегічні запаси нафти для стабілізації ринку через ескалацію конфлікту на Близькому Сході. За тиждень ціни на нафту підскочили на 30%. ЄС наразі не бачить надзвичайної ситуації з нафтою — всі держави-члени, включно з Угорщиною, мають запаси на 85–90 днів. Аналітики попереджають, що зростання цін вигідне Росії.

Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн попередив, що дизель в Україні може подорожчати до 80 грн/л вже до кінця тижня, а згодом — до 90 грн/л. Станом на 9 березня дизель коштував близько 73 грн/л. Поштовхом до зростання стало різке підвищення світових цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході — вона перевищила позначку в $100 за барель. Зниження ПДВ на паливо могло б стримати зростання цін приблизно на 10 грн/л, вважає експерт.

9 березня ціни на нафту Brent злетіли вище $119 за барель, зросши більш ніж на 26% — максимуми з середини 2022 року. WSJ прогнозує, що у разі подальшої ескалації навколо Ірану ціна може сягнути $215 за барель. Президент Трамп назвав зростання «дуже невеликою платою за безпеку та мир». Країни G7 обговорюють спільне вивільнення нафти зі стратегічних резервів через Міжнародне енергетичне агентство.

Вранці 9 березня 2026 року Іран завдав удару по найбільшому нафтопереробному заводу Варсо у Бахрейні. На об'єкті спалахнула пожежа. Про це повідомили ЗМІ з посиланням на місцеві джерела. Деталі масштабів пошкоджень та кількості постраждалих наразі уточнюються.