#Народні свята

4 жовтня в Україні відзначають День вчителя. Зарплата вчителя після підвищень може становити до 37 тисяч гривень нарахованими. В Канаді та Японії педагоги отримують значно більше. Медіа публікують привітання та матеріали про роль вчителів у суспільстві під час воєнного часу.

4 жовтня Україна відзначає День сил територіальної оборони. За роки повномасштабної війни сили ТрО пройшли шлях від новоствореного роду військ до підрозділів, які воюють на різних ділянках фронту та виконують широкий спектр завдань. НБУ свого часу випустив памʼятну монету номіналом 10 гривень на честь ТрО.

1 жовтня 2026 року Україна відзначає День захисників і захисниць України, який з 2023 року перенесли на цю дату. Вона збігається з православним святом Покрови Пресвятої Богородиці, поєднуючи в одному дні державну і духовну традиції. У цей день по всій країні відбуваються урочистості та заходи на вшанування військових, які захищають державу.

14 вересня православні та греко-католицькі віряни відзначають Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього — одне з дванадесятих свят. Свято пов'язане з віднайденням Хреста в IV столітті та його поверненням із перського полону в VII столітті. Цього дня традиційно дотримуються посту, уникають важкої праці та проводять час у молитві з родиною.

До Умані на Черкащині на єврейський Новий рік Рош га-Шана зібралися близько 52 тисяч хасидських паломників. Після завершення святкування місцеві ЗМІ та соцмережі зафіксували, що вулиці міста вкриті великою кількістю сміття. Щорічне паломництво хасидів до Умані є однією з найбільших релігійних подій в Україні і збирає десятки тисяч людей з усього світу.

Президент Зеленський привітав єврейську громаду України та всіх у світі, хто святкує Рош га-Шана — єврейський Новий рік. У зверненні він побажав миру, добра та злагоди, зазначивши, що початок нового року — час для нових надій і віри в краще майбутнє. «Шана това у-метука!» — сказав президент, що традиційно означає «хай буде добрий і солодкий рік». Тим часом в Умані вже зібралися понад 50 тисяч хасидських паломників — рекордна кількість за останні роки.

До Умані на Черкащині з'їхалися понад 45 тисяч хасидських паломників для участі в молитвах на честь єврейського Нового року — Рош га-Шана. Паломники провели масову молитву, зокрема окрему молитву за мир в Україні. Понад 25 тисяч осіб вже перетнули державний кордон і прямують до міста. Святкування триватимуть до 13 вересня.

8 вересня православні та греко-католицькі вірані відзначають Різдво Пресвятої Богородиці — одне з дванадесятих свят, присвячене народженню Діви Марії. В народі це свято відоме як Друга Пречиста. Традиційно в цей день відвідують храм, моляться за здоров'я та благополуччя родини. Серед народних заборон — важка фізична робота та сварки.

6 вересня православні та греко-католицькі вірян відзначають свято Спомину чуда Архістратига Михаїла, відоме як Михайлове чудо. За церковним переданням, у IV столітті Архангел Михаїл врятував храм у давньому місті Хони від руйнування. Із цим святом пов'язані давні традиції, народні прикмети та суворі заборони: не можна сваритися, пліткувати та вирушати в далеку дорогу.

У неділю, 30 серпня, православна церква вшановує пам'ять святих Олександра, Івана та Павла Нового — патріархів Царгородських. Святий Олександр був ревним захисником христiyнської віри у IV столітті. Того ж дня в Україні відзначають День шахтаря та Свято Жнив. Іменини святкують усі, кого охрещено цими іменами.

29 серпня Православна церква відзначає Усікновення голови святого пророка Іоанна Хрестителя — одне з великих церковних свят. Це суворий пісний день, коли традиційно уникають м'ясних та молочних продуктів. За народними прикметами, не можна різати круглий хліб ножем — це символічна пошана до пам'яті мученика. У 2026 році свято збігається з Днем пам'яті захисників України, що надає даті особливого значення.

Харків 23 серпня 2026 року відзначає 372-ю річницю свого заснування та День Державного прапора України. Вулиці міста заповнені тисячами мешканців, які урочисто відзначають свято, попри тривалу близькість фронту. Харків'яни скандують «Путін — хуйло» та висловлюють подяку Збройним Силам України. Святкова атмосфера панує попри те, що місто регулярно потерпає від обстрілів.

Україна відзначає День Державного Прапора 23 серпня, напередодні Дня Незалежності. У Вінниці родини загиблих, військовополонених і зниклих безвісти захисників влаштували ходу зі стометровим синьо-жовтим стягом. Синьо-жовтий прапор пройшов багатовіковий шлях від середньовічних хоругв до всесвітньо визнаного символу боротьби за незалежність та суверенітет України.

16 серпня в Україні відзначають Горіховий Спас — третій і останній з серпневих Спасів. За церковним календарем цього дня вшановують Перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа. У народній традиції свято символізує кінець літа: прийнято збирати перші горіхи, плести вінки та дякувати за врожай. Народні прикмети пов'язують цей день із передвіщенням осінньої та зимової погоди.

15 серпня за новим церковним календарем відзначається Успіння Пресвятої Богородиці — одне з дванадцяти найбільших свят року, відоме також як Перша Пречиста. Цей день присвячений завершенню земного життя Діви Марії та Її переходу до вічного життя. Традиційно цього дня відвідують церкву, моляться за рідних та уникають важкої праці. Також відзначається Хлібний Спас — день завершення жнив.

15 серпня православні та греко-католики України відзначають Успіння Пресвятої Богородиці, відоме також як Перша Пречиста — одне з найшанованіших літніх християнських свят. Свято пов'язане зі сном і вознесінням Діви Марії. У цей день існують певні заборони: не варто займатися важкою фізичною працею, сваритися та порушувати родинну гармонію. Традиційно моляться за здоров'я рідних та благополуччя.

1 серпня православні та греко-католики відзначають Медовий Спас, відомий також як Маковій або свято Маккавеїв. Свято поєднує церковний та народний зміст: у цей день прийнято освячувати мед, мак, квіти та польові трави. Традиційно вірні збираються на молебень, просячи Бога про захист, здоров'я та добробут для близьких. Свято символізує початок серпня і є першим із трьох серпневих Спасів.

26 липня православні християни вшановують пам'ять святого мученика Єрмолая, який жив у III столітті та був страчений у Нікомидії за проповідування Christian Victor Hermolaus. Частина регіонів також відзначає день Цілителя Пантелеймона з традицією пекти пироги з капустою. Народна прикмета свята пов'язана з липою: стан дерева 26 липня може підказати, якою буде осінь. Цього дня свій іменинний день відзначають ті, кого назвали Єрмолаєм.

15 липня Україна відзначає два тісно пов'язаних свята: День хрещення Київської Русі — України та іменини Володимира. Рівноапостольний князь Володимир Великий прийняв і запровадив православне християнство як державну релігію Київської Русі. Він був сином князя Святослава та онуком святої княгині Ольги.

13 липня православні та греко-католики відзначають Собор Архангела Гавриїла. За біблійними переказами, архангел Гавриїл є провісником Бога, який оголошував ключові священні події. Цього дня не рекомендується лінуватися, байдикувати та нешанобливо ставитися до хліба. Вважається, що ті, хто старанно працює в цей день, матимуть добробут та благополуччя.