#Німеччина

За даними Politico, Пентагон планує відмовитись від домовленості щодо постачання крилатих ракет Tomahawk Німеччині. У Вашингтоні побоюються, що розміщення такого озброєння в центрі Європи може бути розцінено Росією як провокаційний та ескалаційний крок. Офіційного підтвердження рішення наразі немає.

Пентагон, найімовірніше, відмовить Німеччині у продажу крилатих ракет Tomahawk через побоювання, що Москва розцінить угоду як ескалацію конфлікту. США витратили значну кількість ракет у ході операцій проти Ірану і тепер обмежують постачання союзникам. Берлін вимушений терміново шукати альтернативні шляхи зміцнення власного ракетного потенціалу. Американська сторона рекомендує Європі активніше нарощувати власні спроможності.

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати десятки додаткових ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot зі складів Бундесверу. Як повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела, Київ пропонує «ракетний бартер»: натомість Україна обіцяє надати власні вироблені ракети для збиття балістики у майбутньому. Берлін поки вагається, однак рішення може бути ухвалене протягом наступного місяця — орієнтовно в липні. Угода є частиною зусиль Києва посилити ППО на тлі посилення ракетних ударів Росії.

Вперше за всю свою парламентарну практику Німеччина не отримала місця непостійного члена Ради Безпеки ООН у відповідному голосуванні. Раніше країна неодноразово ставала непостійним членом РБ ООН. Наступна можливість для Берліна потрапити до Радбезу з'явиться не раніше ніж через два роки.

За даними Bloomberg, Німеччина, Франція та Велика Британія спільно з Україною розробляють дипломатичний план залучення Росії до мирних переговорів. Посадовці прагнуть запустити цей процес до початку зимових ударів РФ. Серед аргументів на користь переговорів — погіршення економіки Росії, зростання втрат армії та витрат на війну. Рішення щодо будь-яких переговорів залишається за Україною.

Представник уряду Німеччини заявив, що між Росією та Європою «повільно відкривається вікно для діалогу» щодо врегулювання в Україні. Берлін підкреслив необхідність узгодженого підходу з Україною та союзниками і зазначив, що для початку переговорів можуть знадобитися місяці. Уряд наголошує: будь-який діалог можливий лише за узгодженням із Києвом.

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер прибув до Москви — його помітили в готелі «Кемпінські». Причина його візиту офіційно не підтверджена. Раніше Путін заявляв, що хотів би бачити Шредера представником на переговорах між РФ та ЄС. Припускається, що він відвідає Петербурзький міжнародний економічний форум, на який запрошені також представники партії «Альтернатива для Німеччини».

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наприкінці червня планує зібрати у Берліні лідерів провідних європейських держав — Британії, Польщі, Франції та Італії — на закриті переговори. Головна мета зустрічі — виробити спільну стратегію для покращення відносин із Трампом напередодні липневого саміту НАТО в Анкарі. Союзники прагнуть уникнути нових суперечок усередині Альянсу та продемонструвати готовність більше фінансувати власну оборону.

Україна отримала від Берліна нову пускову установку зенітно-ракетної системи IRIS-T, призначеної для знищення широкого спектра повітряних цілей. Президент Зеленський підтвердив факт отримання і подякував Німеччині за підтримку. За його словами, такі системи допомогли врятувати тисячі людських життів.

Вранці 30 травня аеропорт Мюнхена повністю припинив роботу на понад годину через підозру на проліт дрона, повідомляє Bild. Усі рейси тимчасово зупинили. Походження безпілотника офіційно не встановлено, низка видань висловила припущення про можливий зв'язок інциденту з Росією. Після перевірки повітряного простору аеропорт відновив роботу.

Колишня канцлерка Федеративної Республіки Німеччина Ангела Меркель публічно висловила надію на завершення війни в Україні протягом десяти років. За її словами, вона сподівається, що Україна залишиться незалежною, вільною та суверенною державою. Ці слова стали резонансними, оскільки Меркель нечасто робить публічні заяви після завершення свого канцлерства.

Канада та Німеччина уклали першу в їхній двосторонній історії угоду про постачання скрапленого природного газу (СПГ). Газ надходитиме з проекту Ksi Lisims LNG вартістю 7,2 млрд доларів у Британській Колумбії. Згідно з умовами, Німеччина купуватиме до 1 млн метричних тонн СПГ на рік. Офіційне оголошення заплановано на 27 травня — його зробить міністр енергетики Канади Тім Ходжсон.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував розглянути можливість "асоційованого" або "обмеженого" членства України в Європейському Союзі без повного права голосу — як проміжний варіант на шляху до повноправної інтеграції. Більшість представників держав-членів ЄС обережно відреагували на пропозицію: підкреслили, що вона не може замінити повноправного членства України. Радіо Свобода повідомило, що міністри уникали прямої критики, однак настоювали на незмінності мети — повного вступу України.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль рішуче засудив нові масовані атаки Росії на цивільні об'єкти в Україні. Він охарактеризував дії Росії як "терор" та закликав союзників по НАТО посилити підтримку Києва і надати ще 90 мільярдів євро допомоги. Заява пролунала на тлі нових ударів по Одесі та загострення ситуації навколо погроз Росії бомбардувати Київ.

Під час масованої атаки Росії у ніч на 24 травня в Києві зазнав пошкоджень офіс Deutsche Welle — великого міжнародного медіаконсорціуму Німеччини. У момент удару в приміщенні не було співробітників, однак будівля зазнала серйозних конструктивних ушкоджень. Факт пошкодження підтвердили три незалежних українських видання.

Президент України Володимир Зеленський направив лідерам Євросоюзу листа, в якому назвав пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца несправедливою. Мерц пропонував надати Україні статус асоційованого члена ЄС, що дозволяло б брати участь у засіданнях без права голосу як проміжний крок до повноправного членства. Зеленський підкреслив: «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами», та наголосив на рівних правах для України. Міністр закордонних справ Ірландії Гелен Макенті також зазначила, що проміжний статус може ускладнити повноцінний вступ до ЄС.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що всі шість кластерів переговорів про вступ до ЄС мають бути формально відкриті у червні 2026 року — «всі політичні перешкоди для цього усунені». Реагуючи на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого статусу», Київ наголосив: мета залишається повноправне членство, а не його альтернатива. Польща та Італія підтвердили підтримку євроінтеграційних прагнень України. Зеленський планує обговорити пропозицію Мерца з партнерами.

У Берліні госпіталізовано лікаря з вірусом Ебола — він заразився під час роботи у лікарні в ДР Конго, де за останній місяць від хвороби загинуло понад 150 людей. Хворий поміщений до спеціального ізолятора клініки Charité. Медична установа запевнила, що загрози для населення та інших пацієнтів немає. ВООЗ очікує зростання кількості випадків Ебола, а вакцина проти спалаху може з'явитись лише через 6-9 місяців.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав листа лідерам ЄС із пропозицією надати Україні новий статус «асоційованого члена» до набуття повноправного членства. Ініціатива покликана прискорити євроінтеграцію Києва в обхід тривалого процесу вступу. Деталі пропозиції стали відомі з публікації видання Der Spiegel. Прем'єр Словаччини Фіцо відхилив пропозицію Мерца, заявивши, що «в ЄС немає атмосфери для таких кроків» і назвавши кандидатами на вступ Чорногорію, Албанію та Сербію. Депутат ВР Мережко підкреслив, що Україна має політичну волю виконати всі вимоги для повноправного членства і запроваджувати проміжні статуси недоречно.

Уряд Німеччини після тривалих дискусій ухвалив рішення про значні інвестиції у франко-німецький оборонний концерн KNDS. Паралельно Rheinmetall AG оголосив про свій перший за майже 16 років публічний випуск облігацій на тлі буму оборонної промисловості в Європі. Обидва кроки свідчать про масштабне нарощування виробничих потужностей Берліна у сфері оборони.