#Німеччина

Останнім часом у Німеччині помітно зросла кількість чоловіків призовного віку серед українських біженців. На початку повномасштабної війни переважну більшість евакуйованих становили жінки і діти, однак нині картина суттєво змінилася. Ці дані підтверджують стурбованість щодо того, що частина чоловіків призовного віку свідомо покидає Україну, аби уникнути мобілізації.

У Ройтлінгені (Німеччина) слідчі виявили сліди можливого використання запалювального засобу після нічної пожежі на електричній підстанції, яка спричинила масштабне відключення електроенергії в регіоні. Зі згарища вилучено докази, які передано на лабораторне дослідження. Обидва джерела підтверджують версію про умисний підпал.

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв заявив, що відсутність відчуття нагальності безпекових загроз у Берліні є серйозною проблемою. Він закликав німецький бізнес переорієнтовуватися на оборонні потреби, незважаючи на те, що уряд ФРН вже усвідомив необхідність підтримки України. На думку посла, поки не змінюється ставлення в суспільстві та бізнесі — обороноздатність залишатиметься недостатньою.

Після самітних переговорів у Лондоні Берлін та Париж заявили про готовність "з новою енергією" взяти на себе провідну роль у мирному врегулюванні конфлікту в Україні. Речник канцлера Мерца зазначив, що Європа готова перехопити у США ініціативу в переговорах з Путіним. Пропозиції, підписані 7 червня лідерами Франції, Великої Британії, Німеччини та України у Лондоні, планується обговорити наступного тижня на засіданні G7 та на саміті ЄС.

Німеччина і Франція зупиняють багаторічний проект спільного винищувача майбутнього FCAS. Причиною стали нерозв'язані розбіжності між авіабудівними компаніями Dassault та Airbus щодо розподілу праці і технологій. Проект FCAS розроблявся як майбутня заміна нинішнім літакам-винищувачам в арміях обох країн.

Президент Росії Владімір Путін провів зустріч з ексканцлером Федеративної Республіки Германія Герхардом Шредером у Москві. Про це повідомив радник Путіна Юрій Ушаков. Шредер вважається особистим другом Путіна і давно виступає прибічником переговорів з Росією. Зустріч відбулася на тлі пропозиції деяких сторін зробити Шредера посередником — ідею, яку відхилили і в Україні, і в офіційному Берліні.

За даними Politico, Пентагон планує відмовитись від домовленості щодо постачання крилатих ракет Tomahawk Німеччині. У Вашингтоні побоюються, що розміщення такого озброєння в центрі Європи може бути розцінено Росією як провокаційний та ескалаційний крок. Офіційного підтвердження рішення наразі немає.

Пентагон, найімовірніше, відмовить Німеччині у продажу крилатих ракет Tomahawk через побоювання, що Москва розцінить угоду як ескалацію конфлікту. США витратили значну кількість ракет у ході операцій проти Ірану і тепер обмежують постачання союзникам. Берлін вимушений терміново шукати альтернативні шляхи зміцнення власного ракетного потенціалу. Американська сторона рекомендує Європі активніше нарощувати власні спроможності.

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати десятки додаткових ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot зі складів Бундесверу. Як повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела, Київ пропонує «ракетний бартер»: натомість Україна обіцяє надати власні вироблені ракети для збиття балістики у майбутньому. Берлін поки вагається, однак рішення може бути ухвалене протягом наступного місяця — орієнтовно в липні. Угода є частиною зусиль Києва посилити ППО на тлі посилення ракетних ударів Росії.

Вперше за всю свою парламентарну практику Німеччина не отримала місця непостійного члена Ради Безпеки ООН у відповідному голосуванні. Раніше країна неодноразово ставала непостійним членом РБ ООН. Наступна можливість для Берліна потрапити до Радбезу з'явиться не раніше ніж через два роки.

За даними Bloomberg, Німеччина, Франція та Велика Британія спільно з Україною розробляють дипломатичний план залучення Росії до мирних переговорів. Посадовці прагнуть запустити цей процес до початку зимових ударів РФ. Серед аргументів на користь переговорів — погіршення економіки Росії, зростання втрат армії та витрат на війну. Рішення щодо будь-яких переговорів залишається за Україною.

Представник уряду Німеччини заявив, що між Росією та Європою «повільно відкривається вікно для діалогу» щодо врегулювання в Україні. Берлін підкреслив необхідність узгодженого підходу з Україною та союзниками і зазначив, що для початку переговорів можуть знадобитися місяці. Уряд наголошує: будь-який діалог можливий лише за узгодженням із Києвом.

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер прибув до Москви — його помітили в готелі «Кемпінські». Причина його візиту офіційно не підтверджена. Раніше Путін заявляв, що хотів би бачити Шредера представником на переговорах між РФ та ЄС. Припускається, що він відвідає Петербурзький міжнародний економічний форум, на який запрошені також представники партії «Альтернатива для Німеччини».

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наприкінці червня планує зібрати у Берліні лідерів провідних європейських держав — Британії, Польщі, Франції та Італії — на закриті переговори. Головна мета зустрічі — виробити спільну стратегію для покращення відносин із Трампом напередодні липневого саміту НАТО в Анкарі. Союзники прагнуть уникнути нових суперечок усередині Альянсу та продемонструвати готовність більше фінансувати власну оборону.

Україна отримала від Берліна нову пускову установку зенітно-ракетної системи IRIS-T, призначеної для знищення широкого спектра повітряних цілей. Президент Зеленський підтвердив факт отримання і подякував Німеччині за підтримку. За його словами, такі системи допомогли врятувати тисячі людських життів.

Вранці 30 травня аеропорт Мюнхена повністю припинив роботу на понад годину через підозру на проліт дрона, повідомляє Bild. Усі рейси тимчасово зупинили. Походження безпілотника офіційно не встановлено, низка видань висловила припущення про можливий зв'язок інциденту з Росією. Після перевірки повітряного простору аеропорт відновив роботу.

Колишня канцлерка Федеративної Республіки Німеччина Ангела Меркель публічно висловила надію на завершення війни в Україні протягом десяти років. За її словами, вона сподівається, що Україна залишиться незалежною, вільною та суверенною державою. Ці слова стали резонансними, оскільки Меркель нечасто робить публічні заяви після завершення свого канцлерства.

Канада та Німеччина уклали першу в їхній двосторонній історії угоду про постачання скрапленого природного газу (СПГ). Газ надходитиме з проекту Ksi Lisims LNG вартістю 7,2 млрд доларів у Британській Колумбії. Згідно з умовами, Німеччина купуватиме до 1 млн метричних тонн СПГ на рік. Офіційне оголошення заплановано на 27 травня — його зробить міністр енергетики Канади Тім Ходжсон.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував розглянути можливість "асоційованого" або "обмеженого" членства України в Європейському Союзі без повного права голосу — як проміжний варіант на шляху до повноправної інтеграції. Більшість представників держав-членів ЄС обережно відреагували на пропозицію: підкреслили, що вона не може замінити повноправного членства України. Радіо Свобода повідомило, що міністри уникали прямої критики, однак настоювали на незмінності мети — повного вступу України.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль рішуче засудив нові масовані атаки Росії на цивільні об'єкти в Україні. Він охарактеризував дії Росії як "терор" та закликав союзників по НАТО посилити підтримку Києва і надати ще 90 мільярдів євро допомоги. Заява пролунала на тлі нових ударів по Одесі та загострення ситуації навколо погроз Росії бомбардувати Київ.