#Польща

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск привітав заяву президента України Зеленського про пріоритетні кроки у відносинах з Польщею. Туск написав у X, що готовий до серйозного та дружнього діалогу з питань, які об'єднують і розділяють обидві країни, зокрема щодо Волинської трагедії. Зеленський провів нараду щодо пріоритетних напрямків у відносинах з Польщею та заявив про відкритий підхід до відновлення стратегічного партнерства. Глава МЗС Андрій Сибіга підтвердив прихильність України до відкритого історичного діалогу.

На території колишнього села Воля Островецька Ковельського району на Волині тривають ексгумаційні роботи на місцях поховань 1943 року. Під час розкопок виявили рештки дев'ятьох людей. Після проведення необхідних досліджень та ДНК-експертиз останки планують перепоховати.

Новий соціологічний опитування, проведений у Польщі Центром дослідження громадської думки CBOS, зафіксував: вперше з 2014 року більшість поляків — 52% — виступає проти подальшого прийому біженців з України, тоді як 42% підтримують їх прийом. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка прийому українців сягала понад 70%, однак поступово знижувалась.

У Польщі за перше півріччя 2026 року кількість заяв про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України зросла більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Опитування показують, що вперше в історії досліджень польського Центру дослідження громадської думки кількість противників прийому біженців з України перевищила кількість прихильників: 52% проти 42%.

Президент Зеленський провів нараду щодо польського напрямку та оголосив відкриття всіх архівів СБУ і Служби зовнішньої розвідки стосовно трагічних подій ХХ століття на Волині. Планується надання більшої кількості дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи у співпраці з Польщею. Окрім цього, готуються дипломатичні рішення для нормалізації українсько-польських відносин.

Польське міністерство оборони розробляє механізм «передвоєнного режиму», який дозволить заздалегідь мобілізувати армію, інфраструктуру та транспортну систему до можливого конфлікту. Новий інструмент дасть змогу вживати заходи захисту ще до офіційного введення воєнного стану. Паралельно ведеться робота над законопроектом щодо оборонних інвестицій.

Польська прокуратура висунула 47 обвинувачень 18-річному українцю, який підозрюється у роботі на спецслужби Росії. За версією слідства, він планував запустити безпілотник над автівкою президента Польщі Навроцького та залишав написи «Слава УПА» на пам'ятниках. За найтяжчими статтями обвинувачення хлопцю загрожує довічне ув'язнення.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що 16 липня польська авіація вже третій день поспіль піднімалась для перехоплення російських військових літаків. Протягом дня над Балтикою зафіксовано три літаки РФ. Польща систематично посилює контроль над своїм повітряним простором в умовах тривалого тиску з боку Росії.

Польська авіація перехопила 15 липня два російські винищувачі Су-30СМ2 над Балтійським морем. Літаки Росії вели спостереження за польськими навчаннями із взаємодії систем протиповітряної оборони. Про перехоплення повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може готувати провокацію з використанням українських безпілотників. За його словами, РФ може здійснити атаку під чужим прапором — вдарити українськими дронами по члену НАТО або по власній території, а потім оголосити це підставою для відповідних дій. Сікорський зауважив, що Путін може вдатися до таких кроків, оскільки він «у відчаї й програє».

Польща розпочала масштабний перегляд національного законодавства на випадок збройного конфлікту. Серед запропонованих змін — позбавлення волі строком до 30 років за непокору наказам в армії. Міністр оборони Польщі підтвердив, що країна вивчає досвід України, яка після 2022 року була змушена оперативно адаптувати правову систему до умов воєнного часу. Варшава прагне навести повний порядок у збройних силах та законодавстві, розуміючи загрозу з боку Росії.

У міжнародному аеропорту Варшави імені Шопена охоронці провели особистий обшук українки безпосередньо в загальній залі під час паспортного контролю — жінку змусили роздягнутися до шортів і бюстгальтера. За словами її матері, процедура проходила публічно, без переведення до окремого приміщення. Жінка назвала такі дії принизливими та сумнівними з точки зору законності. Це лише один із останніх інцидентів, пов'язаних з обшуками українців на польських кордонах.

Прокуратура Польщі висунула офіційне обвинувачення 54-річному мешканцю Бєльсько-Бяли, який агресивно поводився стосовно трьох громадянок України в міському автобусі. Серед постраждалих — дві 11-річні дівчинки. Чоловіку загрожує до трьох років ув'язнення за злочин на ґрунті ненависті та національної ворожнечі. Польські слідчі також допитали постраждалих.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно підтвердив, що навесні 2026 року Варшава передала Україні п'ять ракет-перехоплювачів до систем Patriot. За його словами, рішення ухвалено у повній координації з НАТО та США як частина коаліційної ініціативи союзників із посилення української ППО. Водночас польська сторона заявила, що наразі не планує передавати Україні додаткові ракети до Patriot. Польща запевнила, що продовжить підтримувати Київ іншими засобами у боротьбі з агресором.

У польському місті Лодзь зафіксовано жорсткий інцидент на ґрунті ксенофобії: місцевий житель напав на свого ж співвітчизника, помилково прийнявши його за українця. Потерпілий отримав серйозні травми — зламаний ніс та щелепа. Поліція Лодзі розшукує нападника. Цей випадок стався на тлі загострення антиукраїнських настроїв у частини польського суспільства.

Польські винищувачі, перебуваючи на бойовому черговому нарядові, перехопили над Балтійським морем поблизу міста Устка російський розвідувальний літак Іл-20. Після попереджувального сигналу повітряне судно РФ розвернулось і відлетіло у бік Росії. Про інцидент повідомив віцепрем'єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Інцидент стався після 12:00 за місцевим часом.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, зобов'язані перебувати в Україні та брати участь у її обороні від російської агресії. Польський міністр підкреслив, що це стосується зокрема тих, хто роз'їжджає на розкішних автомобілях у Польщі. За його словами, є проблема з певними категоріями осіб, які мають статус ЄС як втікачі від війни, однак є придатними до служби. Обговорюються можливі механізми повернення таких осіб до України.

У місті Бєльско-Бяла у Польщі чоловік напав на групу українських дітей-підлітків в автобусі. Він ображав їх образливими словами, вимагав «повертатися в Україну» та чіпав 12-річну дівчинку. Відео інциденту поширилося в соцмережах і викликало широкий резонанс. Водія звільнили з роботи, а польська поліція затримала чоловіка для з'ясування обставин інциденту.

У річницю Волинської трагедії польські офіційні особи відвідали Україну, що стало символічним кроком на підтримку двосторонніх відносин. Незважаючи на гострі виступи низки польських політиків, зокрема Навроцького, ескалації дипломатичної кризи між Варшавою та Києвом вдалося уникнути. Різні польські політичні сили обрали відмінну тактику щодо цієї чутливої дати — але жодна з них не призвела до офіційного погіршення відносин.

У польській столиці Варшаві ультраправі активісти провели «Волинський марш». Організатором виявилася польська партія «Конфедерація корони польської». Учасники вигукували антиукраїнські гасла та закликали припинити допомогу Києву. Акція відбулась на фоні тривалих суперечок між Польщею та Україною щодо трагічних подій Волині 1943 року.