#Права людини

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про новий тип порушень під час мобілізації: працівники ТЦК силоміць проникають до приватних будинків, квартир та на подвір'я, звідки виводять чоловіків. Зафіксовано близько 10 таких випадків. Лубінець підкреслив, що чинне законодавство не наділяє ТЦК повноваженнями входити до приватного житла без відповідних санкцій.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про новий тип порушень з боку ТЦК: чоловіків силоміць забирають із приватного житла. Омбудсман назвав Дніпропетровську, Одеську, Львівську та Закарпатську області «ганебною четвіркою» — регіонами з найбільшою кількістю скарг на дії ТЦК. На думку Лубінця, ситуація залежить від рішень обласного керівництва та реакції військового командування на повідомлення про порушення.

Генеральна Асамблея ООН обрала Україну до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна долучається до Ради, продовжуючи захищати суверенітет і права людини від триваючої агресії Росії. Серед пріоритетів — відповідальність за порушення прав та міжнародні механізми їх документування. Рада ООН з прав людини є ключовим міжнародним органом у сфері захисту прав людини.

Норвезький Нобелівський комітет у п'ятницю, 9 жовтня, присудив Нобелівську премію миру 2026 року Наванетхем "Наві" Піллей з Південно-Африканської Республіки. Правозахисниця очолювала Верховний комісаріат ООН з прав людини у 2008–2014 роках, була президенткою Міжнародного трибуналу щодо Руанди та суддею Міжнародного кримінального суду. Комітет відзначив її зусилля із зміцнення миру та розвитку міжнародного права. Список номінантів не розголошується.

Після сутичок між активістами та поліцією під час протесту проти вирубки дерев у парку на Теремках у Києві правоохоронці затримали кількох учасників акції. 24-річному ветерану Любомиру Дмитришину інкримінують хуліганство та опір поліції. Михайла Денисенка затримали без пояснень та звинувачень, після чого зв'язок з ним зник. Захисники заявляють про грубі процедурні порушення та застосування сили.

В Астані (Казахстан) затримали громадянку України Любов Рожанську, яка їхала до онука. Затримання сталося за запитом Росії. МЗС України звернулося до казахстанської сторони з проханням не задовольняти запит РФ про екстрадицію. Посольство України в Казахстані взяло ситуацію під контроль.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 15 засуджених. Серед помилуваних — переважно особи, ув'язнені за політичними мотивами. Рішення відбувається на тлі тривалого міжнародного тиску на Мінськ щодо звільнення політв'язнів.

Центр протидії корупції (ЦПК) оприлюднив заяву про те, що Державне бюро розслідувань знало про побиття, катування та смерті у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» щонайменше з березня 2026 року. У більшості задокументованих випадків ДБР не відкривало кримінальних проваджень. Матеріал видання «Бабель» про ці порушення переміг на Національному конкурсі журналістських розслідувань 2026 року.

У польській Лодзі поліція затримала двох чоловіків, підозрюваних у нападі на 15-річного українського підлітка через його національність. Інцидент стався у зоні відпочинку Ставки Стефанського у червні 2026 року: словесний конфлікт переріс у напад на підлітка, який щойно вийшов з води. Перший підозрюваний був затриманий 20 серпня, другий — невдовзі після. Їм висунуті звинувачення у нападі за етнічною ознакою.

Псковський міський суд засудив Льва Шлосберга — заступника голови російської опозиційної партії «Яблуко» — до 11 років і 1 місяця ув'язнення. Його визнали винним у «дискредитації армії» та поширенні «воєнних фейків» через репост матеріалу про війну в Telegram і публікацію відео дебатів про припинення вогню. Прокурор вимагав 12 років. Шлосберг наголошував, що публікація не містила закликів до насильства. Додаткове покарання призначено за попередній вирок щодо статусу «іноагента».

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що на тимчасово окупованих територіях Херсонщини, зокрема в Олешках та прилеглих населених пунктах, може перебувати близько шести тисяч цивільних громадян України. Серед них є діти. За словами омбудсмана, ситуація в окупованих Олешках погіршилась.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що підтверджено загибель щонайменше 375 громадян України в російському полоні. За даними слідчих, проти полонених зафіксовано 695 форм тортур та знущань. Окремо встановлено, що Росія стратила щонайменше 345 українських військових, які здалися у полон. Москва досі не допускає Міжнародний комітет Червоного Хреста до утримуваних у РФ та на тимчасово окупованих територіях.

Двом співробітникам слідчого ізолятора №1 Управління Федеральної служби виконання покарань РФ у Курській області оголошено підозру. За даними Офісу Генерального прокурора України, вони причетні до катувань та незаконного утримання українських цивільних. Слідство встановило конкретні факти жорстокого поводження з особами, які перебували під вартою у цьому закладі.

Правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) звернулася до Конгресу США з вимогою заблокувати реекспорт американських касетних боєприпасів із запасів Туреччини до України. Організація вказує, що зброя десятиліттями зберігалася в турецьких арсеналах і становить підвищений ризик для цивільного населення через невисоку точність і наявність суббоєприпасів, які не детонують. Туреччина звернулася до США з проханням дозволити передачу Україні десятків тисяч таких боєприпасів.

Представник Уповноваженого з прав людини на Закарпатті Андрій Крючков виявив численні порушення з боку працівників ТЦК та служби правопорядку в регіоні. Після цього він зіткнувся з переслідуванням: керівник Закарпатського ТЦК хоче відкрити проти нього кримінальну справу. Про ситуацію повідомив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про переслідування свого представника у Закарпатській області Андрія Крючкова. За словами омбудсмана, Крючков повідомив про численні порушення з боку працівників ТЦК та СП у регіоні. Після оприлюднення цих даних представника почали переслідувати. Лубінець вимагає припинити тиск та захистити особу, яка виконувала свої службові обов'язки.

На засіданні Ради Безпеки ООН у форматі Аррії помічниця генсека з прав людини Клавдія Фуентес-Хуліо повідомила, що понад 95% українських військовополонених, опитаних ООН, розповіли про катування або жорстоке поводження під час утримання в Росії. Дані засновані на понад 2000 конфіденційних бесідах, зокрема з 910 бійцями та 403 цивільними звільненими. Моніторингова місія ООН зафіксувала страти 129 українських бійців невдовзі після захоплення в полон.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що в українському полоні наразі перебувають громадяни понад 51 країни світу. За його словами, йдеться про цивільних та військових, які воювали проти України. Водночас він наголосив, що тисячі українських військовополонених та цивільних досі залишаються в російській неволі.

Вроцлавський суд ухвалив рішення про тримісячне утримання під вартою двох підозрюваних у жорстокому побитті пари громадян України. 45-річному Адаму Ц. загрожує до 7,5 року позбавлення волі, 27-річному Томашу М. — до 5 років. Розшуки третього учасника нападу тривають. МВС Польщі у зв'язку з ескалацією антиукраїнських інцидентів наголосило, що мова ненависті та насильство на ґрунті нетерпимості є неприйнятними і переслідуватимуться законом.

На підприємстві поблизу Кракова в Польщі стався резонансний інцидент: керівник нецензурно облаяв українських працівників, кричачи «на фронт, путін чекає на тебе». Ролик поширився у соцмережах та спровокував суспільне обурення. Поліція Кракова відкрила кримінальне провадження, виконроба звільнили з роботи. Речник уряду Польщі назвав дії «варварськими» та засудив нагнітання антиукраїнської риторики з боку окремих політиків.