#Путін

Французьке видання Le Monde повідомляє, що українські удари по нафтопереробних заводах Росії призвели до найбільшої паливної кризи в країні за останнє десятиліття. Загальні нафтопереробні потужності РФ скоротилися приблизно на 40%. На АЗС утворилися черги, зросли ціни на пальне та активізувався чорний ринок. За даними видання, це погіршило ставлення росіян до Путіна.

Головне управління розвідки України повідомило, що путін наказав збройним силам РФ посилити удари безпілотниками по цивільній інфраструктурі та транспорту у прифронтових районах і прикордонних областях. Зокрема, командування отримало наказ активізувати атаки на АЗС, вантажівки, автобуси та легкові автомобілі. Армії РФ також доручено посилити удари по прикордонних і прифронтових обласних центрах та містах, включаючи Харків, Суми, Дніпро, Миколаїв і Запоріжжя. Це прицільне знищення прикордонних і прифронтових районів, зазначає ГУР.

Рейтинг путіна в Росії впав до мінімального рівня з осені 2022 року. За даними прокремлівського фонду «Громадська думка», лише 66% росіян позитивно оцінюють роботу глави Кремля. За тиждень підтримка знизилася одразу на 5 відсоткових пунктів — це рекордна швидкість падіння з початку повномасштабної війни. Аналітики пов'язують зниження з паливною кризою в Росії.

Президент Зеленський заявив, що парламентські вибори в Росії не вплинуть на подальшу ескалацію, оскільки їхній результат є заздалегідь визначеним. Водночас після виборів Путін може оголосити або розширити мобілізацію. Зеленський також повідомив, що відсоток росіян, які не підтримують війну проти України, різко зріс — цю зміну він пов'язує з успішними ударами ЗСУ по цілях на території РФ та в окупованому Криму.

Радник президента Росії Микола Патрушев заявив, що морські стратегічні ядерні сили РФ переведено у стан повної бойової готовності. До складу цих сил входять 12 атомних підводних човнів зі стратегічними ракетами, озброєних МБР «Синєва», «Лайнер» та «Булава». Заяву зроблено на тлі перебування лідерів ЄС у Києві та підписання оборонної угоди між Україною і ЄС.

Видання Bloomberg опублікувало матеріал, у якому аналізує зростаючий тиск на Кремль через повномасштабну війну в Україні. За оцінкою видання, Путін стикається із п'ятьма головними проблемами, які виявилися значно складнішими, ніж передбачалось у перші роки вторгнення. Йдеться про тиск економічного, політичного та воєнного характеру, а також про зростання невдоволення у російському суспільстві.

Китай таємно готується до можливого відходу Путіна від влади в Росії, розвиваючи зв'язки не лише з Кремлем, а й із широким колом чиновників та представників еліт, здатних визначати майбутній курс країни, — повідомляє Wall Street Journal. За даними WSJ, Пекін зміцнює контакти на різних рівнях російської влади та засилає своїх агентів до спецслужб РФ, однак Москва намагається не виносити це у публічну площину задля збереження партнерства.

Видання Bild попередило, що Путін планує посилити удари по Києву до початку зими з метою руйнування енергетичної інфраструктури столиці. За даними ЗМІ, Москва прагне перетворити опалювальний сезон 2026-2027 на гуманітарну катастрофу для мешканців столиці. Українська влада вже готується до "найважчої зими" за весь час повномасштабного вторгнення. Виборів восени не заплановано — зусилля зосереджені на підготовці до зимового сезону.

Президент Росії Путін публічно визнав проблеми з нафтопродуктами в країні, спричинені ударами ЗСУ по нафтопереробних заводах. За словами диктатора, відповіді на удари по РФ будуть "в кілька разів потужнішими". Через українські атаки потужності російських НПЗ впали до мінімуму з 2005 року. На окупованих Херсонщині та у Криму зафіксовано серйозний дефіцит пального, що ускладнює роботу ППО.

Британське видання The Telegraph опублікувало матеріал, у якому пояснюється, чому Крим, який Путін назвав "святим місцем" після незаконної анексії 2014 року, перетворився на стратегічне навантаження для Москви. Присутність на півострові вимагає значних ресурсів, тоді як можливості для маневру стають дедалі обмеженішими.

Президент Зеленський заявив, що українські пропозиції щодо завершення війни мають підтримку не лише серед міжнародних партнерів, а й серед людей з оточення Путіна. За його словами, у Кремлі дедалі більше розуміють, що мир не має альтернативи. Зеленський не уточнив деталей щодо своїх джерел, але наголосив, що це є позитивним сигналом для переговорного процесу.

Президент України Володимир Зеленський після завершення саміту НАТО в Анкарі зробив низку ключових заяв. За словами президента, Путін більше не має переваг у війні, крім балістичних ракет. Зеленський також підкреслив, що наразі є 'вікно можливостей' для виходу з конфлікту. Всі партнери визнають, що Україна стала значно сильнішою — на полі бою та у повітрі.

Американське агентство Reuters повідомило, посилаючись на джерела в оточенні Кремля, що Путін категорично відкинув пропозиції своїх радників заморозити війну по нинішній лінії фронту. Він не планує зупиняти бойові дії, попри мирні зусилля президента США Дональда Трампа. За даними джерел, Путіна зміцнило в рішучості воювати переконання, що армія ще зможе захопити решту Донеччини. У Кремлі вірять, що затягування конфлікту послаблює Захід і його підтримку України.

Президент США Дональд Трамп після зустрічі із Зеленськm в Анкарі оголосив, що сьогодні, 8 липня, проведе розмову з Путіним. «Ми сильно тиснемо на Путіна. Я не думаю, що йому це подобається», — заявив Трамп. Він також зазначив, що, на його думку, і Зеленський, і Путін хочуть припинення вогню, і назвав їхні характери «складними». Трамп повідомив, що вважає Путіна охочим до завершення війни.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков у інтерв'ю швейцарському журналу Die Weltwoche підтвердив готовність Росії застосувати ядерну зброю у разі загрози існуванню держави. За його словами, ядерна доктрина РФ є гранично ясною, зрозумілою і простою. Пєсков також повторив стандартні пропагандистські тези Кремля про умови завершення війни в Україні.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія «відчуває тиск» і Путін хоче завершити війну проти України прямо зараз. За словами Трампа, ситуація просувається набагато швидше, ніж люди думають, і обидві сторони — і Зеленський, і Путін — прагнуть зупинити конфлікт. Кремль, у свою чергу, назвав позицію Трампа «послідовною» та підтвердив, що президенти домовилися продовжити контакти найближчим часом.

Президент Росії Путін та президент США Трамп провели телефонну розмову тривалістю близько 90 хвилин. За даними Кремля, сторони обговорили ситуацію в Україні, двосторонні відносини та міжнародні питання. Трамп запропонував допомогу у пошуку рішення щодо війни. Президент України Зеленський після спілкування з американським візаві заявив про реальну перспективу завершення російсько-української війни. Помічник Путіна Ушаков назвав розмову конструктивною, це вже четверта розмова між лідерами цього року.

Президент РФ Путін під час показової наради з командирами 3 липня зробив значно перебільшені заяви про "захоплення" Костянтинівки Донецької області. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) встановили, що ці заяви не відповідають реальній ситуації на полі бою. Путін та низка командирів РФ значно перебільшили нібито захоплення міста.

Прем'єр-міністр Нідерландів заявив про необхідність «сильного сигналу» з Гааги та єдності Європи в рамках ОБСЄ для примусу Путіна до припинення вогню. Командувач НАТО підтвердив, що Європа та Канада компенсували скорочення американської військової участі в Альянсі перед самітом у Туреччині. Аналітик зазначив, що Путін опиниться під зростаючим тиском, оскільки Кремль розуміє — Україна відповідатиме на кожну дію Росії, вражаючи виключно військові об'єкти на ворожій території.

4 липня 2026 року Путін зателефонував президенту США Трампу — вже після того, як Трамп поговорив із Зеленським. У Кремлі повідомили, що ініціатива дзвінка надійшла з Вашингтона, а розмова тривала 1,5 години. Президент США підтвердив готовність сприяти пошуку мирних рішень. Переговори відбулись у День незалежності США, напередодні саміту НАТО в Анкарі.