#ракети

4 березня Росія завдала ракетного удару по залізничній станції на півдні Одеської області. Серед чотирьох постраждалих — двоє дітей та залізничник. Станція отримала пошкодження, рятувальники завершили роботи на місці. Обласна військова адміністрація підтвердила факт удару та уточнила кількість жертв.

Туреччина збила іранську балістичну ракету, яка летіла у напрямку турецького повітряного простору. Ракету перехопили сили ППО НАТО у Східному Середземномор'ї. Жертв і руйнувань немає. Анкара заявила про готовність проконсультуватися із союзниками по НАТО та залишає за собою право відповіді на будь-яку ворожу дію.

Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора заочно повідомили про підозру командувачу дальньої авіації ВПС Росії генерал-майору Сергію Кувалдіну. За даними слідства, саме він 8 липня 2024 року наказав здійснити пуск ракети Х-101 по Національній дитячій спеціалізованій лікарні Охматдит у Києві. Внаслідок удару загинули дві людини, ще 34 зазнали поранень, серед них дев'ятеро дітей. Кувалдіну загрожує довічне позбавлення волі.

Президент Зеленський після засідання РНБО заявив, що Україна готова передати країнам Близького Сходу дрони-перехоплювачі для захисту від іранських БПЛА в обмін на ракети PAC-3 до систем Patriot. За словами президента, Україна готова ділитися досвідом протидії «Шахедам», але не передаватиме зброю, яка є дефіцитною. Пропозиція стосується насамперед ОАЕ та інших країн Перської затоки.

Президент Зеленський підтримав рішення США завдати ударів по іранських військових об'єктах, оскільки Іран постачає зброю Росії. Водночас він попередив, що внаслідок конфлікту на Близькому Сході в Україні можуть виникнути проблеми з постачанням ракет для систем протиповітряної оборони. Аналітики також застерігають, що затяжна операція США в регіоні здатна відволікти увагу Вашингтона від України та скоротити обсяги поставок зброї.

Іранська сторона запустила нові надважкі ракети по об'єктах США в регіоні Близького Сходу. Іранське агентство NourNews підтвердило запуск. Американсько-ізраїльська операція проти Ірану розгортається з 28 лютого 2026 року, у відповідь Іран атакує бази США та союзників. Окрім баз США, іранських ударів зазнали Кувейт, ОАЕ та інші країни регіону.

За даними міністерства оборони Катару, сили ППО збили 2 іранські штурмовики Су-24, 7 балістичних ракет та 5 безпілотників. Міноборони ОАЕ повідомило про перехоплення 9 балістичних ракет, 6 крилатих ракет та 148 БПЛА іранського виробництва. Також підтверджено перехоплення 2 БПЛА, що летіли до британської авіабази Акротірі на Кіпрі.

Міністр оборони України Михайло Федоров оголосив стратегічну мету: ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів. За його словами, захист неба є топпріоритетом, визначеним президентом. Федоров підкреслив, що Україна активно розвиває засоби протиповітряної оборони для досягнення цього показника.

Видання Defense Express проаналізувало дальність іранських балістичних ракет і дійшло висновку, що у разі повної ескалації вони теоретично можуть досягти України, Греції, Болгарії, Румунії, Молдови, Німеччини та Італії. Найдальнобійніші ракети — Khorramshahr — при меншій вазі бойової частини мають дальність до 3000 км. Аналітики зазначають, що кількість таких ракет в Ірану навряд є значною.

Головне управління розвідки України оприлюднило дані про нову крилату ракету Росії «Ізділє-30» з дальністю щонайменше 1 500 кілометрів. Розмах крил ракети становить близько 3 метрів. За даними ГУР, ракета застосовується проти України з кінця 2025 року.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальні дані про нову крилату ракету Росії "Іздєліє-30", яка вже застосовувалась проти України. ГУР опублікувало інтерактивну 3D-модель ракети, її основні компоненти та інформацію про 20 підприємств-виробників. Виявлено, що у ракеті використовуються компоненти виробництва США та Європи.

Повітряні сили ЗСУ підбили підсумки зимового сезону 2025–2026 років: за три місяці Росія здійснила 14 масованих комбінованих атак по Україні. Всього противник випустив понад 700 ракет різних типів, комбінуючи їх з ударними БПЛА. Попри рекордне навантаження, енергетична система країни була збережена.

Угруповання «Хезболла» оголосило про атаку ізраїльської військової бази на південь від Хайфи ракетами та безпілотниками, назвавши це помстою за загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. У відповідь Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочала масштабні удари по об'єктах «Хезболли» на всій території Лівану. Уряд Лівану заздалегідь заявляв, що не дозволить втягнути країну у нову війну.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер погодився на прохання США дозволити використання британських військових баз для знищення іранських ракетних складів та пускових установок. Лондон уточнив, що йдеться про обмежену оборонну підтримку в межах самооборони, а не про участь у масштабній наступальній кампанії проти Ірану.