#Росія

Вранці 30 червня 2026 року Москва та кілька регіонів Росії зазнали масованої атаки безпілотників. Жителі Тули, Рязані та Підмосков'я фіксували прольоти великої кількості дронів і чули вибухи. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито збиття близько 50 ударних дронів системами ППО. Атака тривала в ніч проти 30 червня.

Російський журналіст Михайло Фішман охарактеризував становище Путіна як «валізу без ручки» — ситуацію, з якої немає зручного виходу. Водночас колишній учасник бойових дій з Воронежської області Олександр Лунін пригрозив Путіну новим заколотом, якщо той відмовить у зустрічі. Аналітики вказують, що варіанти ескалації — ядерна зброя, масштабніша мобілізація, залучення Лукашенка — хоча й існують, несуть для Кремля значні ризики. Невдоволення серед колишніх бійців нагадує передумови подій 2023 року.

Вдруге за останні два дні Сили оборони України запустили масований удар БПЛА по Росії та окупованих територіях. За даними моніторингових ресурсів, у повітрі одночасно перебуває від 300 до 400 безпілотників. Повітряна тривога оголошена у Краснодарському краї, Московській, Воронезькій, Бєлгородській, Ростовській, Саратовській та інших областях РФ, а також у Криму та на окупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя, Донеччини і Луганщини.

За матеріалами New York Post із посиланням на російських Z-блогерів, середня тривалість перебування солдата армії РФ на передовій до загибелі становить 20-35 хвилин. Від моменту підписання військового контракту до смерті проходить у середньому близько двох тижнів. Армія РФ щомісяця втрачає близько 30 тисяч військових. Ці дані збігаються з офіційними даними ЗСУ та незалежними оцінками.

Міністерство оборони Нідерландів у своїй новій оборонній стратегії попередило, що після завершення війни в Україні Росія може наважитися на обмежену за масштабами військову операцію проти однієї з країн НАТО. Це пов'язано з оцінкою намірів Кремля після досвіду протистояння з Заходом у контексті підтримки України. Документ визначає Росію як головну загрозу безпеці Нідерландів та Альянсу в цілому.

Яхта президента Росії Путіна вперше з 2022 року помічена у відкритому морі — вона рухається поблизу берегів Данії у конвої разом із військовим есмінцем. За рухом судна стежать данський флот та берегова охорона Німеччини. Яхта, оцінена в десятки мільйонів доларів, після початку повномасштабного вторгнення в Україну майже не з'являлась у публічному просторі через загрозу санкцій та можливого арешту.

У Москві та на Рубльовці — одному з найдорожчих районів столиці Росії — зафіксовані черги на автозаправних станціях та дефіцит пального. Відео конфліктів між водіями в чергах на московських АЗС поширилось у соціальних мережах. Проблеми з паливом дістались навіть привілейованих районів, де проживає еліта Росії.

Міністр закордонних справ Росії заявив, що Москва готова відновити мирні переговори без припинення бойових дій на лінії фронту. Помічник Путіна Ушаков зробив аналогічну заяву, яку аналітики вважають нетиповою для Кремля. Путін при цьому відкинув пропозицію України обмежити зону активних бойових дій, назвавши це потенційним порятунком для Києва в умовах нестачі особового складу.

Президент Росії Путін вперше публічно визнав проблеми з пальним у країні, повідомивши про дефіцит окремих видів бензину та готуючи відповідні обмеження. У той же час в окупованому Криму через паливну кризу розпочалися масові скорочення: населення скаржиться на різке падіння доходів, закриття підприємств та неможливість виплачувати іпотеку й кредити.

Президент Росії Путін під час виступу заявив, що збройні сили України майже оточені в районі Старого Осколу. Однак Старий Оскол розташований у Бєлгородській області Росії — за 100 кілометрів від кордону з Україною. DeepState та МЗС України висміяли заяви Путіна, зазначивши, що просування Росії насправді зупинилось, а армія РФ зазнала колосальних втрат.

Під час вечірньої наради з урядом та представниками паливно-енергетичного комплексу Путін заявив, що головним завданням збройних сил РФ є «повне звільнення Донбасу та Новоросії», до якої, за власним трактуванням Кремля, належать Харків, Херсон, Миколаїв та Одеса. Диктатор повідомив, що до Сум залишилося 10,5 км, а метою в Сумській області є «створення зони безпеки». Путін також заявив, що Україна запропонувала обмежити бойові дії чотирма регіонами — Херсонщиною, Запоріжжям, «ДНР» та «ЛНР», — однак Росія цю пропозицію відкинула. За його словами, Київ «заплатить» за дії в Курській області втратою частини території.

Журналісти CNN виявили зростання числа мереж, які шукають жителів Латинської Америки для участі у війні на боці Росії. Чоловіків заманюють обіцянками роботи або фінансової винагороди, після чого ті опиняються на фронті в Україні. Родичі завербованих перуанців повідомили, що вони зникали вже через кілька місяців після від'їзду до Росії. Іноземні бійці, як правило, виживають у складі армії РФ лише кілька місяців.

28 червня Путін оголосив про заборону на експорт бензину та гасу з Росії. На зустрічі щодо паливної кризи він визнав, що потужності найбільших нафтопереробних заводів задіяні по максимуму. Також розглядається повна заборона на вивіз дизельного пального. В Іркутській області через нестачу пального введено режим підвищеної готовності, черги на заправках патрулюватимуть силовики.

За оцінками аналітиків та колишнього розвідника КДБ, можлива мобілізація в Росії несе суттєві ризики для внутрішньої стабільності країни. Такий крок здатний запустити процеси, небезпечні для режиму. Центр стратегічних і оборонних досліджень своєю чергою оцінює можливу осінню хвилю мобілізації та аналізує її потенційний вплив на хід війни.

Підпільна організація «Чорна іскра» заявила про кіберзлам систем особливої економічної зони «Алабуга» в Татарстані, яка пов'язана з виробництвом дронів-камікадзе. За твердженнями організації, її члени протягом кількох місяців діяли всередині підприємства та отримали доступ до внутрішніх даних. Також повідомляється про саботаж виробничих ліній, що, за заявою активістів, призведе до збоїв у роботі дронів після їх запуску.

На з'їзді партії «Єдина Росія» Путін назвав поточний час «доленосним» для Росії та звинуватив Захід у спробах послабити країну. Диктатор запевнив, що Україна нібито не може перемогти Росію на полі бою, та заявив про реалізацію «стратегічних цілей». Путін вкотре повторив нарративи про нібито контроль ситуації на фронті та відмовився від будь-яких поступок.

Віцепрем'єр Росії Олександр Новак заявив, що РФ розглядає можливість імпорту пального для стабілізації внутрішнього ринку. Влада РФ проведе нараду щодо можливої заборони експорту дизеля. В Іркутській області губернатор Кобзєв запровадив режим підвищеної готовності через дефіцит пального в регіоні. У чергах до заправок у РФ зафіксовані сутички між водіями.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував твердження Росії про "дух Анкориджа". На його думку, якщо цей дух колись і існував, то зараз він точно мертвий. Сибіга наголосив: будь-який план завершення війни, розроблений без участі України, приречений на провал. Росії час відповісти на пропозиції Києва та перейти до реальних переговорів.

Внаслідок масованих ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах Росії у країні загострилася паливна криза. За даними WP, виробництво бензину обвалилося на чверть. Черги на АЗС тягнуться по 1,5 доби — деякі росіяни ночують біля заправок, аби заправити машину. Зафіксовані бійки між охочими отримати паливо першими. Фахівці зазначають, що удари по НПЗ завдають відчутної шкоди логістиці та воєнній машині Росії.

За даними Генерального штабу ЗСУ, загальні бойові втрати Росії у війні проти України з 24 лютого 2022 року по 28 червня 2026 року перевищили 1 мільйон 400 тисяч осіб. За попередню добу було відмінусовано ще 1250 окупантів — загиблих і важкопоранених. Щодня на фронті Росія втрачає понад тисячу солдатів.