#Росія

7 вересня Росія та Північна Корея відкрили рух першим автомобільним мостом між двома країнами через річку Тюмень. Будівництво розпочалося 30 квітня 2025 року після укладення угоди в червні 2024 року під час візиту Путіна до КНДР. Сторони позиціонують відкриття як важливу віху у стратегічному партнерстві та заявляють про туристичне призначення, хоча аналітики вказують на потенціал для військово-логістичного використання.

На території Білорусі розгорнуто підрозділи 101-ї ракетної бригади Збройних сил Росії, на озброєнні якої перебуває ракетний комплекс середньої дальності «Орешник», заявив начальник ГУР Олег Іващенко. За його словами, ознак підготовки Білорусі до безпосередньої участі у війні проти України немає, рівень воєнної загрози з білоруського напрямку оцінюється як низький. Водночас ГУР має матеріали про агресивні наміри Кремля на європейському напрямку.

Начальник Головного управління розвідки Олег Іващенко заявив, що Росія має достатньо ресурсів для продовження війни проти України щонайменше до 2027–2028 років. За його словами, попри суттєве ослаблення російської економіки після повномасштабного вторгнення, агресор продовжує накопичувати потенціал. Цієї осені та зими Україну накриють комбіновані удари — балістика, крилаті ракети та нові баражуючі боєприпаси, спрямовані проти енергетики та теплових станцій.

За повідомленням японського видання Kyodo News, Китай офіційно звернувся до України з проханням не атакувати Владивосток під час проведення Східного економічного форуму. На заході був присутній віцепрем'єр Держради КНР. Відстань від українського кордону до Владивостока становить близько 7 000 км. За даними ЗМІ, Київ погодився на це прохання.

У ніч на 7 вересня безпілотники атакували місто Перм у Росії, де розташований один із найбільших нафтопереробних заводів — "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез". На підприємстві спалахнула пожежа. Система радіоелектронної боротьби (РЕБ) скерувала один із дронів прямо у багатоповерховий житловий будинок. Вночі також фіксувалися вибухи і пожежа поблизу авіабази у Таганрозі.

Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула перемогу на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт, більш ніж удвічі випередивши партію канцлера Фрідріха Мерца. Водночас представник AfD зустрівся в Санкт-Петербурзі з очільником Газпрому та спеціальним посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим. Серед програмних цілей партії — скорочення підтримки України та відновлення зв'язків із Росією.

Росія зіткнулася з різким падінням зернового експорту у серпні 2026 року — обсяги поставок скоротилися у 2,5 рази порівняно з минулим роком через логістичний колапс та перевантаженість портів. Надлишок продукції на внутрішньому ринку спричинив падіння цін понад 40%, що змусило окремі регіони ввести режим надзвичайної ситуації. Фінансові показники великих агрокомпаній суттєво погіршилися.

Від поранень, отриманих під час удару Росії по СТО у Дніпровському районі 5 вересня, у лікарні помер 33-річний чоловік. Загальна кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до двох осіб. Четверо поранених продовжують отримувати медичну допомогу.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що звинувачення на адресу Росії у зв'язку з інцидентом у Лейпцигу є "початком справжньої війни" з Німеччиною. Лавров відреагував на нові рішення Берліна з бравадою, натякнувши на ескалацію у відносинах двох країн. Конкретних деталей щодо характеру самого інциденту у Лейпцигу джерела не наводять.

Радник президента України Сергій Бескрестнов «Флеш» заявив, що у теперішній війні жодна зі сторін не зможе перемогти, оскільки обидві країни матимуть зруйновані економіки та інфраструктуру. За його словами, Росія може постійно завдавати ударів балістичними ракетами по системах електропостачання, водопостачання та опалення Києва цієї зими. «Флеш» наголосив, що місцевій владі варто заздалегідь подумати про евакуацію цивільних, особливо людей похилого віку. Він також додав, що Росія не хоче зупиняти бойові дії.

Радник президента України з технологічних питань Сергій Бескрестнов (псевдо "Флеш") заявив, що Росія вже зараз намагається створити реактивні ракети і продовжить це робити наступного року. За його словами, нові ракети будуть використовуватись для ударів по Україні. Бескрестнов також зазначив, що в нинішній війні жодна зі сторін не зможе здобути повну перемогу, а загроза для цивільного населення з обох боків продовжує зростати через дедалі активніші удари великої дальності.

Після невдалої спроби атаки безпілотника з вибухівкою на аеропорт "Лейпциг/Галле" МВС Німеччини готує комплексний "захисний щит" від російських диверсій. У дев'яти ключових містах — Берліні, Мюнхені, Гамбурзі, Франкфурті, Кельні та інших — будуть розгорнуті мобільні поліцейські підрозділи, оснащені гелікоптерами та спеціальними автомобілями для протидії безпілотникам. Підрозділи захищатимуть аеропорти, вокзали, урядові квартали та об'єкти критичної інфраструктури. Також розглядається можливість надати операторам критичної інфраструктури право збивати БПЛА.

Вночі 6 вересня 2026 року безпілотники атакували Рязанський нафтопереробний завод — один із найбільших у Росії. На підприємстві спалахнула пожежа. Одночасно вибухи лунали у Ростовській області. За даними ряду джерел, у Рязані також міг постраждати склад компанії OZON.

Вночі проти 6 вересня в Ростовській області Росії зафіксовано прольоти безпілотників та серію вибухів. Місцеві жителі повідомляли про роботу систем протиповітряної оборони в Батайську та інших районах. За даними моніторів, безпілотники рухалися у бік Батайська та Ростова. Влада РФ офіційно ситуацію не коментувала.

За даними The Guardian, європейські посадовці у сфері оборони виражають серйозне занепокоєння готовністю Європи до потенційного конфлікту з Росією. Фахівці зазначають, що в разі прямого зіткнення Старий Світ не зможе витримати тривалу війну на виснаження через недостатню суспільну готовність. Такі оцінки з'явилися на тлі посилення оборонних планів НАТО та безперервної агресії Росії в Україні.

США офіційно попередили Росію у зв'язку із гібридними атаками на країни-члени НАТО. Вашингтон заявив, що навмисні інциденти, подібні до виявлення дрона з вибухівкою біля літака в аеропорту Лейпцига, є неприйнятними, і Сполучені Штати не терпітимуть таких дій. Американська сторона підтвердила готовність підтримувати союзників у протидії гібридним загрозам.

Європейські оборонні планувальники висловили побоювання щодо здатності Європи витримати тривалу війну на виснаження з Росією. Серед головних проблем — недостатня готовність суспільств до конфлікту, політична нестабільність та залежність від США у ключових оборонних потужностях. Про це повідомляє The Guardian, посилаючись на офіційних оборонних планувальників Альянсу.

П'ятого вересня у Кронштадті (Санкт-Петербург) спалахнула пожежа на криголамі "Адмірал Макаров", який перебував на ремонті. Займання сталося в трюмі судна на вулиці Петровській, 2. Вогонь охопив 80 квадратних метрів. До гасіння залучили 52 рятувальники та 10 одиниць техніки. Пожежу локалізували о 16:31. Постраждалих немає, причини займання поки не називаються.

Параліч експорту зерна через південні порти Росії спричинив кризу на внутрішньому ринку і загрожує зривом озимого сіву. Спроби перенаправити вантажі на північ провалилися через тарифи й брак потужностей. Водночас Латвія і Литва розглядають можливість перекрити маршрут, яким зерно РФ обходить Чорне море через їхні порти.

Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов підтвердив, що Україна надіслала Росії пропозицію про припинення вогню, яку передали особисто Путіну — відповіді не отримала. Пропозиція стосувалася як повітряних ударів по містах, так і бойових дій на фронті. Буданов також припустив, що 6 вересня окупанти можуть утриматися від удару по Києву через присутність американських дипломатів. За оцінкою NYT, навіть за оптимістичного сценарію переговори не призведуть до припинення боїв раніше весни.