#Росія

Сили оборони України вдруге вразили нафтопереробний завод в Уфі — один з найбільших виробників мастил у Росії, — а також стратегічний об'єкт ВПК у Пензенській області. Президент Зеленський підтвердив удари: НПЗ в Уфі розташований понад 1300 км від лінії фронту, а об'єкт у Пензі — близько 600 км. Пензенський завод займається розробкою та виготовленням компонентів для ракетного озброєння, яке Росія застосовує для ударів по українських містах. Аеропорт Пензи тимчасово зупинив роботу після атаки.

Аналітики заявляють, що масштабна кампанія ЗСУ з ударів по нафтопереробних заводах Росії суттєво змінила хід війни. На думку експертів, системне знищення нафтогазової інфраструктури здатне паралізувати воєнну машину Кремля і змусити Путіна до капітуляції або заморозки конфлікту протягом кількох місяців. Заява самого Путіна про те, що Росія може бути або сильною, або її не буде, підтверджує стратегічну вагу ударів по ресурсах агресора.

Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов (позивний Флеш) попередив про нову модифікацію ударного безпілотника Герань Сікер — варіант Шахеду із покращеними характеристиками. Дрон здатний уникати радіоелектронної боротьби та після захоплення цілі самостійно завершує атаку без зовнішнього керування. Нова розробка відрізняється від стандартних Шахедів і становить підвищену загрозу для системи ППО України.

Росія з 1 липня тимчасово призупинила рух через низку залізничних пунктів перетину кордону з Фінляндією, Естонією та Латвією відповідно до урядового розпорядження. Причини закриття офіційно не повідомляються. Кроки з ізоляції від сусідніх держав посилюються на тлі триваючих санкцій та геополітичної напруженості між Росією та країнами НАТО.

27 червня 2026 року дві крилаті ракети FP-5 «Фламінго» вразили підприємство оборонно-промислового комплексу Росії — завод «Титан-Баррикади» у Волгограді. Відео ударів оприлюднили кілька українських Telegram-каналів. Завод виробляє ракетні системи та важку артилерію для потреб армії РФ.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Росія може розпочати наступальну операцію на Чернігівщину. За його словами, Путін дав наказ прорахувати різні варіанти наступу, зокрема й з боку Білорусі. Сирський підкреслив, що Україна готується до такого сценарію і вживає відповідних заходів оборони. Загрозу для Києва командувач відкинув, однак зазначив, що прифронтовий регіон потребує підвищеної уваги.

У тимчасово окупованому Криму стрімко загострюється паливна криза. Бензин продається по 560 гривень за літр, а міський транспорт фактично зупинився — автобуси не виходять на маршрути. Окупаційний глава Криму Аксьонов запевняє, що громадський транспорт забезпечено пальним, однак визнав: дефіцит для рядових споживачів збережеться щонайменше місяць. У Росії також тривають черги на АЗС, а деякі регіони запровадили обмеження на продаж пального.

Під час первинного огляду тіл українських військових, повернутих у рамках репатріаційних заходів, правоохоронці неодноразово виявляли вибухонебезпечні предмети. Про це повідомили поліція та Укрінформ. Знахідки включали гранати та інші вибухові пристрої, що становлять серйозну небезпеку для персоналу, який займається оглядом та ідентифікацією загиблих.

У Румунії, в селі Ракелу повіту Тулча, виявлено уламки безпілотника з бойовою частиною. Міністерство оборони Румунії підтвердило, що фрагменти походять від дрона, використаного Росією під час атак на портову інфраструктуру України у квітні 2026 року. Безпілотник перетнув кордон під час однієї з атак і впав на румунській території.

Нафтові гіганти «Газпромнефть» і «Лукойл» запровадили ліміти на продаж пального у Москві та Підмосков'ї — більше 20 літрів в одні руки не продають. Наливати пальне в каністри заборонено категорично. Тим часом у Кремлі почали говорити про можливий імпорт нафтопродуктів з інших країн для покриття дефіциту. Паливна криза пов'язана з ударами України по нафтопереробній інфраструктурі Росії.

Міжнародний союз ковзанярів (ISU) поновив допуск фігуристів з Росії та Білорусі до змагань світового та континентального рівня. Спортсмени виступатимуть у «нейтральному» статусі без національної символіки. Рішення ISU викликало неоднозначну реакцію в спортивній спільноті та дискусію в самій Росії.

Українські дрони повторно вдарили по центру космічного зв'язку «Дубна» у Московській області Росії. Президент Зеленський підтвердив операцію, зазначивши, що об'єкт розташований більш ніж за 500 кілометрів від кордону України. Центр використовується для розвідки та координації активності окупаційних сил РФ в Україні. Зеленський назвав операцію частиною «далекобійних санкцій» проти Росії.

Незалежний журналіст Мелік Кайлан опублікував у Forbes аналіз, в якому стверджує, що Путін наближається до краху. За оцінкою автора, якщо поточна криза в Росії продовжиться або поглибиться, кремлівські еліти можуть усунути диктатора від влади протягом трьох років. Ситуацію для Кремля погіршують удари по воєнній та паливній інфраструктурі, дефіцит бензину в Криму, проблеми з мобілізацією та зростаюче невдоволення всередині Росії.

Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запустило онлайн-портал для подання запитів про виключення з санкційних чорних списків або скасування санкцій. Нова платформа спрощує процедуру для юридичних та фізичних осіб, які вважають включення до списків помилковим або бажають клопотати про зняття обмежень.

Вранці 30 червня 2026 року Москва та кілька регіонів Росії зазнали масованої атаки безпілотників. Жителі Тули, Рязані та Підмосков'я фіксували прольоти великої кількості дронів і чули вибухи. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито збиття близько 50 ударних дронів системами ППО. Атака тривала в ніч проти 30 червня.

Російський журналіст Михайло Фішман охарактеризував становище Путіна як «валізу без ручки» — ситуацію, з якої немає зручного виходу. Водночас колишній учасник бойових дій з Воронежської області Олександр Лунін пригрозив Путіну новим заколотом, якщо той відмовить у зустрічі. Аналітики вказують, що варіанти ескалації — ядерна зброя, масштабніша мобілізація, залучення Лукашенка — хоча й існують, несуть для Кремля значні ризики. Невдоволення серед колишніх бійців нагадує передумови подій 2023 року.

Вдруге за останні два дні Сили оборони України запустили масований удар БПЛА по Росії та окупованих територіях. За даними моніторингових ресурсів, у повітрі одночасно перебуває від 300 до 400 безпілотників. Повітряна тривога оголошена у Краснодарському краї, Московській, Воронезькій, Бєлгородській, Ростовській, Саратовській та інших областях РФ, а також у Криму та на окупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя, Донеччини і Луганщини.

За матеріалами New York Post із посиланням на російських Z-блогерів, середня тривалість перебування солдата армії РФ на передовій до загибелі становить 20-35 хвилин. Від моменту підписання військового контракту до смерті проходить у середньому близько двох тижнів. Армія РФ щомісяця втрачає близько 30 тисяч військових. Ці дані збігаються з офіційними даними ЗСУ та незалежними оцінками.

Міністерство оборони Нідерландів у своїй новій оборонній стратегії попередило, що після завершення війни в Україні Росія може наважитися на обмежену за масштабами військову операцію проти однієї з країн НАТО. Це пов'язано з оцінкою намірів Кремля після досвіду протистояння з Заходом у контексті підтримки України. Документ визначає Росію як головну загрозу безпеці Нідерландів та Альянсу в цілому.

Яхта президента Росії Путіна вперше з 2022 року помічена у відкритому морі — вона рухається поблизу берегів Данії у конвої разом із військовим есмінцем. За рухом судна стежать данський флот та берегова охорона Німеччини. Яхта, оцінена в десятки мільйонів доларів, після початку повномасштабного вторгнення в Україну майже не з'являлась у публічному просторі через загрозу санкцій та можливого арешту.