#Росія

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава наполягає на безпосередній участі у рішеннях щодо можливих переговорів між ЄС та Росією, попередивши, що Польща не визнаватиме домовленостей, ухвалених без неї. Водночас президент Фонду Костюшка у Нью-Йорку Марек Скулімовський засудив рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського Ордена Білого Орла, назвавши цей крок хибним. На його думку, будь-яка напруженість у польсько-українських відносинах вигідна Москві.

Президент США Дональд Трамп в інтерв'ю Axios заявив, що Росія могла б завершити війну в перший день, якби не помилка генерала — танки зупинились замість продовжити рух на Київ. На його думку, Москва могла захопити столицю України за 4 години. Трамп також висловив переконання, що Росія не розпочала б повномасштабну війну, якби лишилась у форматі G8 після анексії Криму у 2014 році. Американський лідер підтвердив рішучість США покласти кінець конфлікту.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск на саміті ЄС у Брюсселі заявив, що Польща не погодиться із ситуацією, коли ключові безпекові рішення та рішення про відносини з Росією ухвалюватимуть великі країни ЄС без Варшави. За інформацією дипломатичних джерел, Польща, Балтійські та Скандинавські країни наполягають на тому, щоб усі безпекові переговори ЄС відбувались інклюзивно.

Удари по мостах через Північнокримський канал та масове застосування безпілотників зі штучним інтелектом знизили логістичне забезпечення російського угрупування на півдні на 75%, повідомляють військові аналітики. Хаос в окупованому Криму створює сприятливі умови для подальших операцій ЗСУ. За даними BBC, спеціальний підрозділ методично проводить операцію з «відрізання» Криму, перетворюючи його на марний острів без нормального постачання. На Лиманському напрямку РФ також втрачає ініціативу через удари по тилових маршрутах.

У Франції затримали 48-річного уродженця Білорусі, підозрюваного у шпигунстві за французьким виробником безпілотників, який постачає техніку українським військовим. Чоловік, за даними ЗМІ, працював на заводі компанії та передавав інформацію в інтересах Росії. Правоохоронці перевіряють його зв'язки з Москвою. Деталі операції та підприємство-жертва не розголошуються.

Речник Кремля Дмитро Пєсков 19 червня заявив, що Росія готова до «серйозних переговорів» з Україною, назвавши Київ ініціатором згортання контактів. Водночас стало відомо, що видання Politico відмовилося публікувати статтю Сергія Лаврова з новими вимогами Москви щодо завершення війни — зокрема, про відмову Заходу від підтримки «режиму Зеленського». Розвідка Естонії констатує, що Росія свідомо поєднує військовий тиск із демонстративними дипломатичними сигналами, аби справити враження на міжнародну аудиторію.

19 червня Сили оборони України завдали масованого удару дронами по Москві та Московській області: за повідомленнями моніторингових ресурсів, у небо було запущено близько 300 безпілотників із різних напрямків. Мер Москви Сергій Собянін протягом дня двічі звітував про «збиття» БпЛА — спочатку 25, потім ще 19 безпілотників. Це вже третій масований удар по Москві менш ніж за один тиждень. Пєсков назвав роботу ППО «з високими показниками», проте аналітики зазначають дефіцит ракет-перехоплювачів і зростаючі труднощі в обороні столиці РФ.

У Пензенській та деяких інших областях Росії зафіксовано масові облави на чоловіків для примусової мобілізації. Місцеві жителі та ЗМІ повідомляють, що людей затримують навіть у громадських місцях — зокрема, на сміттєзвалищах. Відеозаписи подій поширилися в соціальних мережах. Практика силової мобілізації набуває дедалі серйозніших масштабів і охоплює нові регіони.

Президент Євроради Антоніу Кошта пояснив лідерам держав-членів ЄС, чому вирішив відновити контакти з Кремлем. Дискусія відбулася під час саміту Євроради у Брюсселі 18 червня в закритому режимі без мобільних телефонів у залі. За даними джерел серед посадовців ЄС, низку лідерів розлютило те, що Кошта не попередив їх заздалегідь про свої кроки — зокрема, не повідомив частину партнерів, що він мав ці контакти.

Після масованої атаки України на Москву 18 червня у Підмосков'ї виникли черги на автозаправних станціях. OSINT-аналіз встановив, що один із вибухів на Московському нафтопереробному заводі стався від влучання власної ракети системи ППО Росії. ISW зазначив, що удари по Москві показали слабкість російської системи протиповітряної оборони. Удари також спровокували відкриту критику Кремля з боку проросійських воєнкорів.

Представники Росії заявили, що Москва надає перевагу дипломатичному шляху у досягненні цілей СВО — після серії погроз масовано атакувати Україну. Серед вимог РФ — забезпечення «безпеки на своїх західних кордонах». Українські аналітики вважають, що реальна можливість для мирних переговорів може з'явитися лише за певних умов, пов'язаних зі змінами на полі бою.

Президент Литви Гітанас Наусєда заявив, що останні удари по Москві вже змінюють хід російсько-української війни. Водночас українські аналітики прогнозують, що цим літом Росію чекають ще масштабніші удари — Україна застосовує складні схеми з дронами-приманками та засобами РЕБ для прориву систем ППО. За їхніми словами, це ще не найяскравіші події цього літа.

На Брюссельському саміті ЄС лідери 27 країн уперше продовжили секторальні санкції проти Росії одразу на 12 місяців замість традиційних шести. Рада ЄС підтвердила незмінну підтримку України та закликала Москву до негайного перемир'я. Лідери також домовились рішуче підвищити оборонну готовність ЄС до 2030 року, спираючись на уроки від України. Голова Євроради Антоніу Кошта пояснив лідерам причини відновлення дипломатичних контактів з Росією.

Президент Євроради Антоніу Кошта на саміті ЄС 18 червня пояснив лідерам держав-членів причини відновлення контактів з Кремлем. Він наголосив, що є природним представником інтересів ЄС у переговорному процесі з Росією. Кошта підкреслив необхідність скоординованого підходу ЄС до взаємодії з Москвою.

На саміті Євросоюзу в Брюсселі 18 червня лідери 27 держав-членів одностайно проголосували за продовження секторальних санкцій проти Росії на один рік — вперше від початку введення обмежувальних заходів. Раніше санкції традиційно продовжувались на шість місяців. Рішення ухвалено без суперечок, попри складний порядок денний саміту.

Держдепартамент США вперше офіційно попередив своїх громадян, які перебувають у Росії, про небезпеку, пов'язану з атаками безпілотників. У разі виявлення БПЛА американців закликали негайно відійти на безпечну відстань та знайти укриття. Атаки дронів фіксувались у різних містах РФ, зокрема в Москві, Казані та Санкт-Петербурзі. Також Вашингтон закликав американців утриматися від поїздок до Росії — країні присвоєно четвертий, найвищий рівень небезпеки.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після масованої атаки українських безпілотників на Москву заявив, що Росія регулярно завдаватиме масованих ударів по цілях в Україні. За словами Лаврова, слів замало і Путін поставив задачу щодо ударів по обєктах ЗСУ. Кремль охарактеризував атаку на Москву як привід для подальшої ескалації. Водночас реальні масовані удари по Україні Росія здійснювала вже задовго до цієї заяви.

45-річний Антон Мілаєв, правнук радянського генерального секретаря Леоніда Брежнєва, потрапив у полон до Збройних сил України на Херсонщині. Він є названим онуком доньки Брежнєва — Галини, яка виховувала його як рідного. Восени 2025 року Мілаєв підписав контракт із російською армією і пішов служити сапером. У листопаді він перестав виходити на зв'язок, а пізніше родичі дізналися, що він перебуває у полоні.

Після масованого удару українських безпілотників по Московському НПЗ у Капотні жителі столиці РФ та Підмосков'я зафіксували нафтовий дощ — маслянисті краплі, що вкрили автомобілі в різних районах міста. За оцінками експертів, завод уражено приблизно на 90%, а відновлення буде вкрай ускладненим через санкції. Бензин у Москві різко подорожчав, на частині АЗС паливо зникло. Влада Москви отримала вказівку терміново обладнати підвали жилих будинків як укриття на постійній основі. Кремль заявив, що атаки перешкоджають діалогу Путіна і Зеленського. Після повторного удару Московський НПЗ «Газпромнефті» у Капотні виявився повністю паралізованим: перший удар вивів з ладу одну головну технологічну установку, другий — пошкодив іншу. За даними Reuters, завод є ключовим постачальником пального для Москви. На тлі атак фондовий ринок РФ стрімко впав — найбільше просіли акції «Газпрому» та «Роснефті».

Служба безпеки України опублікувала перехоплений офіційний документ Росії, у якому заперечується наявність українських безпілотників у районі інциденту з автобусом у Брянській області. У документі прямо зазначено, що жодних БПЛА Збройних сил України зафіксовано не було. СБУ стверджує, що удар міг бути спланований самими російськими спецслужбами з метою тиску на Лукашенка.