#Росія

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія наразі не здатна провести великий наступ проти країн НАТО. Водночас він попередив, що Москва може вдатися до диверсійних дій і провокацій, до яких Альянс повинен бути готовим. Польський дипломат закликав союзників зберігати пильність незважаючи на виснаження армії РФ на українському фронті.

Bloomberg повідомляє, що Росія розглядає можливість обмеження експорту дизельного та авіаційного пального через суттєве падіння внутрішнього виробництва. Причиною стали регулярні атаки України по нафтопереробних заводах РФ. У квітні середній рівень роботи російських НПЗ знизився до 4,69 млн барелів на добу. Рішення перебуває на фінальній стадії обговорення.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив держсекретарю США Марко Рубіо про плани Москви розпочати системні удари по центрах ухвалення рішень у Києві. Міністерства закордонних справ Латвії та Литви засудили ці погрози як порушення Статуту ООН. Обидві країни заявили про підтримку України та готовність до її захисту. Аналітики BBC розглядають різні версії причин різкого загострення риторики Москви щодо Києва.

За словами начальника управління комунікацій Повітряних Сил ЗСУ Юрія Ігната, Росія налагодила конвеєрне виробництво ракет та шахедів із застосуванням захоплених або придбаних через треті країни западних компонентів і одразу відправляє їх на фронт. Кількість одночасно запущених дронів постійно зростає. Це ускладнює роботу сил ППО та підвищує ризики для цивільної інфраструктури.

Росія під час брифінгу в ООН знову висунула ультиматуми щодо майбутніх мирних переговорів. Постійний представник РФ при ООН Василій Небензя заявив, що Москва не погодиться на мирну угоду без «усунення першопричин» війни. Головною умовою Кремля є остаточна відмова України від членства в НАТО.

Міністерства закордонних справ Німеччини, Польщі та Нідерландів 26 травня викликали послів Росії у зв'язку з погрозами Москви завдавати систематичних ударів по Києву та цивільній інфраструктурі України. Близько 50 країн підписали спільну заяву, засудивши погрози Росії дипломатичним установам. Москва також закликала іноземних дипломатів залишити місто якомога швидше.

Латвія представила новий коаліційний уряд, який формується з акцентом на питаннях безпеки після дронової кризи. Водночас Рига різко відреагувала на заяви Кремля про нібито утиски росіян у країнах Балтії, назвавши їх "димовою завісою". Росія погрожує звернутися до Міжнародного суду ООН через ситуацію з правами росіян у Балтії. Латвія відкидає ці звинувачення як політично вмотивовані.

Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що мирна угода з Україною неможлива без «усунення основних причин конфлікту». Кремль вимагає повної відмови Києва від членства в НАТО та ліквідації «неонацизму». Небензя також наголосив, що Росія не готова до переговорів без виконання цих умов.

Міністерства закордонних справ Польщі, Німеччини та Нідерландів 26 травня викликали послів Росії на тлі нових погроз Кремля щодо серійних ударів по Києву. Росія також закликала іноземних громадян залишити Київ. Китай у відповідь закликав утриматися від посилення бойових дій. Аналітики вважають, що погрози є елементом психологічного тиску і спробою розколоти єдність Заходу.

На засіданні Ради Безпеки ООН понад 50 держав підписали спільну заяву, засуджуючи погрози Росії здійснити масовані удари по Києву та заклики до евакуації іноземних посольств. Генсекретар ООН Гутерріш висловив «глибоку стурбованість» і закликав до уникнення ескалації. Посольство Німеччини в Україні заявило, що продовжує роботу. Польща попередила, що розцінить удар по своїх дипломатичних представництвах як цілеспрямовану атаку.

Росія розпочала масштабне використання нового реактивного ударного безпілотника «Герань-4», оснащеного китайським двигуном і здатного долати до 500 кілометрів. За даними Business Insider, цей БПЛА створено у відповідь на зростаючу ефективність українських перехоплювачів. Новий дрон є розвитком серії на базі іранського Shahed і суттєво ускладнює завдання ППО через реактивну тягу.

Латвія відреагувала на заяву Росії про намір звернутись до Міжнародного суду ООН через нібито утиски росіян у країнах Балтії. МЗС Латвії назвало цей крок «димовою завісою» та «відчайдушною реакцією» на рішучість Риги, Таллінна й Вільнюса залишатися вірними своїм цінностям. У міністерстві підкреслили, що такі заяви Росії є прикладом інформаційних маніпуляцій.

За даними Reuters, НАТО планує створити новий корпус — другий для регіону Балтійського моря — для оперативного розгортання трьох дивізій у Латвії та Естонії на випадок загрози з боку Росії. Загальна чисельність військ складе близько 60 тисяч осіб. Новий корпус дозволить швидко перекидати 'масу' бійців у кризовій ситуації. Рішення ухвалено на тлі зростаючої агресії Росії та її загроз країнам Балтії і Києву.

Велика Британія оголосила новий пакет антиросійських санкцій, що спрямований проти тіньових активів осіб, пов'язаних із Кремлем. МЗС України подякувало Лондону, назвавши санкційний пакет «важливим кроком» у боротьбі проти ухилення Росії від міжнародних обмежень. Новий пакет санкцій торкнувся мільярдних тіньових активів, що використовуються для обходу попередніх обмежень. Деталі щодо конкретних осіб та організацій, які потрапили під санкції, британська сторона оприлюднила окремо.

Єврокомісія підтвердила, що питання призначення посланця ЄС на мирні переговори щодо України буде розглядатися лише після того, як Росія продемонструє реальну готовність до завершення війни. Згідно з Politico, держави ЄС глибоко розділені щодо того, хто має бути таким представником. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський закликав Європу бути "обережною" з поспішними переговорами. Хорватія закликала ЄС не блокувати старт переговорів про вступ України. УНІАН з посиланням на NYT повідомляє, що конфлікт США з Іраном відволікає Вашингтон від мирного процесу в Україні.

Європейський Союз офіційно викликав повіреного Росії у справах після того, як МЗС РФ заявило про плани завдавати систематичних ударів по Києву та попередило іноземних дипломатів залишити місто. Речник Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що удари не обов'язково відбуватимуться щодня, однак можуть бути регулярними. ISW оцінив ці погрози як спробу Путіна "оговтатися від приниження" після невдалих ракетних атак. Франція, Польща та інші країни ЄС відкинули погрози як звичну тактику залякування, евакуацію дипломатів не планують.

Вночі проти 26 травня в Республіці Башкортостан Росії виникла пожежа на нафтобазі ТОВ "ІнтекХім" поблизу села Кандри. Офіційних повідомлень про повітряну тривогу або атаку не надходило. Деякі джерела припускають можливу причетність диверсійно-розвідувальних груп. Для регіону це вже другий подібний інцидент за останній місяць.

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що нафтопереробний завод «Сизранський» у Самарській області Росії зупинив роботу після удару сил оборони 21 травня 2026 року. Також підтверджено ураження командних пунктів противника, складів БпЛА та матеріально-технічних засобів на тимчасово окупованій території. Крім того, уражено лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Ярославль» 25 травня — пошкоджено обладнання та резервуари. Підтверджено ураження радіолокаційної станції 1Л125 «Ніобій-СВ» у Ярську на Луганщині 24 травня.

Кількість загиблих внаслідок масованого удару Росії по Києву 24 травня 2026 року зросла до трьох осіб. Під час аварійно-рятувальних робіт у Шевченківському районі виявили фрагменти тіла, які ймовірно належать мешканці напівзруйнованого будинку, що вважалася безвісти зниклою. Для остаточної ідентифікації призначено ДНК-експертизу. Рятувальні роботи на місці тривають.

Президент Росії Путін підписав закон, який дозволяє учасникам війни проти України та членам їхніх сімей не гасити прострочені кредити. Захід стосується як самих військовослужбовців, так і їхніх родичів. Аналітики розцінюють це як спробу Кремля підвищити мотивацію для вступу на контрактну службу влітку 2026 року.