#санкції

В уламках ракети «Орєшнік», яку Росія застосувала під час масованої атаки по Білій Церкві, виявили виключно компоненти виробництва Росії та Білорусі. За словами радника президента з санкційної політики Владислава Власюка, близько 25% американських компонентів у виявленій зброї виявились підробками, частину серійних номерів на мікросхемах було затерто. Найновіша деталь, знайдена в уламках «Орєшніка», датована 2017 роком.

Постійний представник України при ООН Андрій Мельник попередив Раду безпеки ООН про загрозу посилення втягування Білорусі у війну Росії проти України та закликав партнерів посилити санкційний тиск на Москву і Мінськ. За словами дипломата, Київ уважно стежить за діями Кремля, спрямованими на подальше залучення Білорусі до конфлікту. Мельник наголосив, що у разі атаки з білоруської території це матиме руйнівні наслідки для режиму Лукашенка.

США та Іран досягли попередньої угоди у вигляді меморандуму про взаєморозуміння щодо 60-денного перемир'я та запуску переговорів про ядерну програму, однак президент Трамп ще не прийняв остаточного рішення. Водночас Вашингтон запровадив нові санкції проти восьми іранських суден та понад 15 компаній, причетних до торгівлі нафтою. Трамп попередив, що США можуть відновити удари по Ірану, якщо потенційна угода виявиться невигідною для Вашингтону.

Міністерство фінансів США через підрозділ OFAC оголосило масштабний перегляд санкційних програм. Зі списку вилучено деяких росіян — відомство зосередиться на обмеженнях із «чітко вираженим економічним ефектом і стратегічним значенням для національної безпеки». Раніше схожий перегляд торкнувся активів «Лукойлу», для яких США також продовжили дедлайн продажу до кінця червня.

Єврокомісія оштрафувала китайський маркетплейс Temu на суму €200 млн (близько $232 млн) за системні порушення у сфері захисту споживачів. Компанія не змогла виявляти, аналізувати та оцінювати ризики, пов'язані з нелегальними продуктами на платформі. Регулятори констатували, що Temu недостатньо захищала користувачів від незаконних товарів. Штраф накладено відповідно до Закону ЄС про цифрові послуги (DSA).

В управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передали елітну квартиру в столичному ЖК «Кловський». За даними джерел, квартира опосередковано належить підсанкційному 46-річному російському нафтовому бізнесмену Тахіру Гараєву. Передача активу відбулася в межах роботи з вилучення майна осіб, що перебувають під міжнародними санкціями.

У травні 2026 року Туреччина помітно скоротила імпорт російської нафти марки Urals із Балтійського та Чорного морів — до мінімального рівня приблизно за 1,5 роки. Причиною є цінові суперечки: Анкара звикла купувати нафту з великою знижкою, однак Росія більше не готова надавати такі умови. Скорочення суттєво зменшує надходження у бюджет Москви.

Велика Британія оголосила новий пакет антиросійських санкцій, що спрямований проти тіньових активів осіб, пов'язаних із Кремлем. МЗС України подякувало Лондону, назвавши санкційний пакет «важливим кроком» у боротьбі проти ухилення Росії від міжнародних обмежень. Новий пакет санкцій торкнувся мільярдних тіньових активів, що використовуються для обходу попередніх обмежень. Деталі щодо конкретних осіб та організацій, які потрапили під санкції, британська сторона оприлюднила окремо.

Президент Франції Еммануель Макрон застеріг Лукашенка від залучення до війни Росії проти України, нагадавши про можливі ризики для Мінська. Водночас американські медіа повідомляють, що Вашингтон розглядає варіант зняття санкцій з Лукашенка на тлі ядерних погроз Росії та участі Білорусі у ядерних навчаннях РФ. ТСН пов'язує це з ширшими геополітичними розрахунками США в регіоні.

Президент України Володимир Зеленський підписав два укази РНБО щодо введення санкцій. До першого пакета включено 127 російських командирів, льотчиків та офіцерів ракетних підрозділів, причетних до масованих ударів по українських містах — зокрема по дитячій лікарні «Охматдит», Тернополю, Сумах, Чернігову та Маріуполю. Другий пакет санкцій спрямований проти 29 торгових суден, що входять до тіньового військово-логістичного флоту Росії і забезпечують морські перевезення вантажів для ЗС РФ.

Бізнесмен Олександр Цукерман, фігурант справи «Мідас», подав позов до Касаційного адміністративного суду проти президента Зеленського, вимагаючи скасувати санкції РНБО. Позов за номером 990/184/26 зареєстровано 15 травня 2026 року; відповідачем зазначений Зеленський, третіми особами — Кабмін, РНБО та Міністерство економіки. Це вже другий позов від фігурантів справи «Мідас» — раніше аналогічний позов подав Тимур Міндіч. Санкції запроваджені указом Зеленського у листопаді 2025 року.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з британським прем'єр-міністром Кіром Стармером 21 травня — в той самий день, коли Велика Британія пом'якшила санкції проти дизельного та авіаційного палива, виготовленого з російської нафти. Британські видання попереджають, що такий крок може стати початком серйозних проблем, оскільки масштабна енергетична криза на Близькому Сході змушує європейських союзників переглядати обіцянки щодо тиску на Москву.

Суд у Казахстані визнав та дозволив примусове виконання арбітражного рішення проти «Газпрому» і надав «Нафтогазу» право стягнути близько $1,4 млрд. Це перше публічне іноземне судове рішення на іноземній території, яке дозволяє стягнення з «Газпрому». Голова «Нафтогазу» Сергій Корецький назвав це черговим практичним результатом і зазначив, що компанія продовжує роботу в різних юрисдикціях. Україна планує паралельно запустити процедури арешту та конфіскації російського майна в інших країнах.

Менеджмент КамАЗу заявив про необхідність скорочення витрат і перегляду виробничих планів через падіння продажів та погіршення фінансових показників. У квітні компанія скоротила 500 співробітників, у травні — ще 1,5 тисячі. Частині працівників урізали зарплати на третину, деяких переводять на 4-денний робочий тиждень або відпустки за власний рахунок. У 2025 році КамАЗ зафіксував 43 млрд рублів чистого збитку, а продажі вантажівок впали на 16%.

Підсанкційний бізнесмен Тимур Міндіч подав позов до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду проти президента Зеленського. Він вимагає визнати протиправним та скасувати указ від 13 листопада 2025 року, яким проти нього було запроваджено санкції. Позов вже зареєстрований у суді, відповідачем зазначено президента України Зеленського.

Адміністрація президента США Дональда Трампа вимагає від України послабити обмеження на імпорт калійних добрив з Білорусі. Вашингтон також просить Київ переконати країни ЄС зробити те саме. За даними Bloomberg, метою є зниження залежності Білорусі від Росії та залучення Мінська до геополітичного відходу від Кремля. Питання пов'язане не лише з аграрним ринком, а й зі складнішою геополітикою та санкційною політикою щодо Мінська.

Велика Британія видала ліцензію, яка дозволяє імпорт дизельного палива та авіаційного керосину, виготовлених із російської нафти в третіх країнах. Рішення прийнято на тлі різкого зростання цін на паливо через закриття Ормузької протоки. Аналогічний крок напередодні зробили й США. Ліцензія є безстроковою.

Міністерство фінансів США запровадило санкції проти іранської валютно-обмінної компанії Amin Exchange та пов'язаних фірм. Під обмеження потрапили також 19 суден тіньового флоту, що перевозили іранську нафту. Адміністрація Трампа діє в рамках кампанії «Економічна лють», намагаючись змусити Тегеран повернутися до переговорів.

Міністри фінансів країн G7 під час зустрічі у Парижі одноголосно підтвердили готовність продовжувати санкційний тиск на Росію. Водночас Єврокомісар Валдіс Домбровскіс розкритикував рішення США вдруге продовжити на 30 днів виняток із санкцій щодо вже завантаженої на танкери російської нафти, наголосивши, що це лише збільшує фінансові прибутки Кремля. Представники ЄС також зазначили: «Саме Росія виграє від ескалації в Ірані — тому не час знижувати тиск». Окремо Німеччина оголосила про остаточну відмову від будь-яких російських енергоносіїв.

США запровадили санкції проти 11 кубинських високопосадовців, серед яких міністр зв'язку та керівництво парламенту, а також проти головного розвідувального відомства Куби. За даними американської розвідки, Гавана накопичила понад 300 бойових дронів виробництва Росії та Ірану, які спрямовані проти військових об'єктів США у Флориді та бази Гуантанамо. Президент Куби Діас-Канель попередив, що будь-який військовий напад з боку Вашингтона призведе до кровопролиття з непередбачуваними наслідками.