#ядерна енергія

Велика Британія виділить 17 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 20 мільйонів євро) на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС. Захисна споруда зазнала пошкоджень після удару російського безпілотника у 2025 році. Кошти мають запобігти подальшому руйнуванню конструкції та відновити її захисні функції.

Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило про серію дронових атак, що пошкодили трансформатори поблизу Запорізької АЕС. Пошкоджене обладнання є критично важливим для зовнішнього електропостачання станції. Агентство веде переговори про тимчасове перемир'я для проведення ремонтних робіт.

30 вересня 2026 року вночі російський безпілотник «Шахед» вдарив по території Інституту ядерних досліджень у Києві. В установі розташований дослідницький реактор ВВР-М, проте він не працює з 2022 року. Виникла пожежа, яку оперативно ліквідували. Постраждалих немає, реактор не пошкоджений. Держатомрегулювання підтвердило: радіаційний фон перебуває в межах норми. Удар кваліфіковано як черговий воєнний злочин Росії проти ядерних об'єктів України.

Наглядова рада АТ «НАЕК «Енергоатом» за підсумками незалежних конкурсних відборів визначила Юрія Ткачука переможцем на посаду генерального директора (CEO). Павло Павлишин став переможцем на посаду директора з ядерної безпеки (CNO). Міжнародний пошук тривав з червня по вересень 2026 року за участю консалтингової компанії Korn Ferry і охопив 78 кандидатів. Наразі Ткачук обіймає посаду голови «Укргазвидобування», а раніше керував «Укрнафтою».

Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що його країна готова ділитися з Україною 50-річним досвідом у ядерній енергетиці та розвивати спільне оборонне виробництво. Румунська сторона має підготовлених спеціалістів у галузі технологій та інженерії, а також кваліфіковану оборонно-промислову базу. Бухарест зацікавлений у розвитку спільних оборонних проєктів за умови залучення інвестицій.

Українські енергетики відновили зовнішнє електроживлення тимчасово окупованої Запорізької АЕС через повітряну лінію 330 кВ «Феросплавна-1». Про це спільно повідомили НАЕК «Енергоатом» та генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Станція отримала підключення до Об'єднаної енергосистеми України після декількох тижнів простою.

Українські фахівці 7 вересня відновили роботу лінії «Феросплавна-1», яка забезпечує зовнішнє електроживлення тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції. До цього, з 20 серпня, станція функціонувала виключно на дизельних генераторах — це був вже 27-й за рахунком блекаут. Директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі назвав відновлення електропостачання важливим кроком для безпеки станції.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив, що поблизу Запорізької АЕС погоджено локальне припинення вогню — це вже сьомий подібний режим тиші. Він необхідний для ремонту пошкодженої лінії електропередачі та відновлення зовнішнього живлення станції. Ремонт проводитиметься під наглядом спостерігачів МАГАТЕ після попереднього розмінування ділянки. Станція вже тривалий час залежить від аварійних дизельних генераторів.

Болгарський уряд ухвалив рішення про тимчасовий виняток із санкційних обмежень проти Росії, що дозволить закуповувати в РФ обладнання для атомної електростанції «Козлодуй». Рішення стосується певних категорій обладнання, необхідного для безпечної експлуатації АЕС. Болгарія залишається залежною від Росії в частині ядерного палива та запчастин для своєї єдиної атомної станції.

Запорізька атомна електростанція втратила зв'язок з єдиною лінією зовнішнього живлення — 330-кіловольтною лінією «Феросплавна-1» — 20 серпня. Станція понад тиждень забезпечується електроенергією від аварійних дизель-генераторів. За даними МАГАТЕ, запасів пального для генераторів вистачить приблизно на 10 днів. Генератори забезпечують насоси, що охолоджують усі шість реакторів та басейни витримки відпрацьованого ядерного палива.

Через обміління Дунаю угорська АЕС була змушена зупинити більшість реакторів через нестачу охолоджувальної води. Після того як рівень річки почав підніматися, Угорщина запустила один із зупинених енергоблоків. Залишилося відновити роботу ще двох реакторів, процес відновлення триватиме.

Угорщина в суботу ввечері відновить роботу одного з трьох ядерних реакторів на АЕС «Пакш», зупинених через рекордно низький рівень Дунаю. Рівень води в річці почав підніматися, що дозволяє відновити охолодження реактора. Зупинка реакторів спричинила значний дефіцит електроенергії в країні.

Вночі 20 серпня 2026 року тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція знову залишилася без зовнішнього електроживлення. За даними НАЕК «Енергоатом», це вже 27-й блекаут, з початку 2026 року — 15-й. Після втрати зовнішнього живлення автоматично ввімкнулися резервні дизель-генератори, які забезпечують роботу критично важливих систем ядерної безпеки. Станом на ранок станція продовжує функціонувати у ядерно безпечному стані.

Угорщина вдалася до радикального заходу — контрольованого затоплення двох барж на Дунаї поблизу АЕС «Пакш». Метою є підняття рівня води в річці, необхідного для охолодження реакторів атомної станції. Через обміління Дунаю «Пакш» вже тривалий час не може працювати на повній потужності, що загрожує енергетичній безпеці країни. АЕС «Пакш» забезпечує значну частку виробництва електроенергії в Угорщині.

Румунія зупинила роботу обох реакторів атомної електростанції «Чернаводе» через критичне зниження рівня води в Дунаї. Перший реактор відключили ще наприкінці липня, другий — 13 серпня. Подібна ситуація в Румунії не виникала вже 23 роки. Країна вже розпочала імпорт електроенергії, зокрема з України. Рекордна посуха, яка охопила близько 50% території Євросоюзу, продовжує посилювати енергетичний тиск на континент.

Єдину атомну електростанцію Румунії в місті Чернаводе можуть повністю зупинити вранці 13 серпня через неможливість безпечної експлуатації в умовах низького рівня води у Дунаї. Це наслідок аномальної спеки та посухи в Європі цього літа, яка завдала шкоди виробництву електроенергії по всьому континенту.

Запорізька атомна електростанція 4 серпня вдруге за кілька днів втратила зовнішнє електропостачання. Близько години ЗАЕС працювала на дизель-генераторах — резервному джерелі живлення для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. За даними «Енергоатому», це вже 24-й блекаут на станції від початку її окупації Росією у 2022 році. Пізніше зовнішнє живлення відновили.

Рекордна спека охопила Центральну та Східну Євро, обміливши Дунай до критичних позначок. В Угорщині вперше за понад 40 років зупинили один реактор АЕС «Пакш» через брак охолодної води, влада закликала економити електроенергію у пікові години. Румунія вдалася до підриву скель для перенаправлення води до АЕС «Чернаводе». Сербська ГЕС «Джердап-1» працює лише на 20% потужності. На оголеному дні Дунаю знайшли мамонтові кістки, затонулі кораблі часів Другої світової та судна 1937 року. Рівень річки в Будапешті впав до рекордних 23 сантиметрів, збитки для економіки регіону вже сягають сотень мільйонів євро.

Через рекордну спеку та посуху найбільші річки Європи пересихають до історичних мінімумів, що загрожує питному водопостачанню та промисловості. АЕС Румунії довелося вдатися до надзвичайних заходів — підриву скелі — щоб забезпечити приплив води Дунаю для охолодження реактора. Тимчасово ситуацію вдалося стабілізувати завдяки підвищенню рівня води, проте загроза залишається актуальною для найближчих тижнів.

Аномальна спека в Центральній Європі спричинила критичне падіння рівня річки Дунай, через що Угорщина планує повністю зупинити єдину АЕС «Пакш». Охолодження ядерних реакторів потребує достатнього водопостачання, і нестача води змусила владу вдатися до надзвичайних заходів. Крім Угорщини, загрозу енергетичної кризи через аномальну спеку відчувають й інші країни регіону.