#ЄС

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас назвала удар Росії «Орєшніком» безрозсудним ядерним ризиком та закликала посилити міжнародний тиск на Москву. Наступного тижня міністри закордонних справ ЄС обговорять заходи у відповідь. Угорщина, Канада та інші держави також засудили масовану атаку на Київ, назвавши її воєнним злочином. Міністр закордонних справ України Сибіга закликав партнерів використати важелі впливу, щоб показати Москві, що удари не принесуть результату.

Президент України Володимир Зеленський направив лідерам Євросоюзу листа, в якому назвав пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца несправедливою. Мерц пропонував надати Україні статус асоційованого члена ЄС, що дозволяло б брати участь у засіданнях без права голосу як проміжний крок до повноправного членства. Зеленський підкреслив: «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами», та наголосив на рівних правах для України. Міністр закордонних справ Ірландії Гелен Макенті також зазначила, що проміжний статус може ускладнити повноцінний вступ до ЄС.

Уряд Угорщини на чолі з новим прем'єр-міністром Петером Мадяром оголосив про продовження заборони на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Обмеження стосуються понад 20 категорій агропродукції та були вперше введені урядом Орбана у 2023 році. Попередня заборона завершилась 14 травня 2026 року, однак нова влада вирішила не скасовувати її. Рішення оголосив особисто прем'єр Мадяр у своєму офіційному зверненні.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що всі шість кластерів переговорів про вступ до ЄС мають бути формально відкриті у червні 2026 року — «всі політичні перешкоди для цього усунені». Реагуючи на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого статусу», Київ наголосив: мета залишається повноправне членство, а не його альтернатива. Польща та Італія підтвердили підтримку євроінтеграційних прагнень України. Зеленський планує обговорити пропозицію Мерца з партнерами.

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зробив кілька заяв щодо відносин з Україною. Він назвав захист прав угорської нацменшини на Закарпатті обов'язковою умовою підтримки євроінтеграції України. Мадяр також заявив, що Будапештський меморандум 1994 року виявився неефективним і Україні потрібна нова мирна угода з реальними гарантіями безпеки. Угорський прем'єр висловив думку, що після завершення війни ЄС може повернутися до закупівель російського газу через ціновий фактор, та відкинув можливість відправки угорських миротворців до України.

Керівна угорська партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром подала до парламенту проєкт Шістнадцятої поправки до Конституції Угорщини. Поправка обмежує термін перебування на посаді прем'єр-міністра максимум вісьмома роками. У разі ухвалення цього закону колишній прем'єр Віктор Орбан, який вже обіймав посаду понад вісім років, буде остаточно відсторонений від можливості повернення до влади.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав листа лідерам ЄС із пропозицією надати Україні новий статус «асоційованого члена» до набуття повноправного членства. Ініціатива покликана прискорити євроінтеграцію Києва в обхід тривалого процесу вступу. Деталі пропозиції стали відомі з публікації видання Der Spiegel. Прем'єр Словаччини Фіцо відхилив пропозицію Мерца, заявивши, що «в ЄС немає атмосфери для таких кроків» і назвавши кандидатами на вступ Чорногорію, Албанію та Сербію. Депутат ВР Мережко підкреслив, що Україна має політичну волю виконати всі вимоги для повноправного членства і запроваджувати проміжні статуси недоречно.

Міністерство закордонних справ Росії офіційно заявило, що нинішній зовнішньополітичний курс Вірменії є для Москви неприйнятним. Єреван прагне зберегти членство в Євразійському економічному союзі, паралельно рухаючись до вступу в Євросоюз. Росія вважає такий підхід несумісним і висловила своє незадоволення.

Президент Зеленський заявив, що відбулися «хороші контакти» між українською та американською переговорними командами щодо безпекової співпраці та дипломатії щодо Росії. Він висловив сподівання на відновлення мирних переговорів «цими тижнями», у тому числі за можливої участі Європи. Конкретних деталей контактів із США оприлюднено не було.

Єврокомісія визначила перелік реформ, які Україна має виконати для отримання першого траншу за кредитною програмою на 90 млрд євро. Серед умов — запровадження ПДВ на імпортні посилки низької вартості, оподаткування цифрових платформ, продовження дії військового збору з доходів фізичних осіб та ухвалення законодавства щодо розвитку газового ринку. Частина вимог вже виконана, зокрема оподаткування цифрових платформ. Перший транш може надійти до кінця червня 2026 року.

Міністри закордонних справ Євросоюзу під час зустрічі на Кіпрі наступного тижня планують обговорити кандидатів на роль головного переговірника з Росією щодо завершення війни в Україні. Відповідно до даних Financial Times, у списку потенційних кандидатів з'явились нові імена. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що питання прямих переговорів ЄС з РФ є виключною компетенцією Євросоюзу, і він повинен ухвалювати такі рішення самостійно.

Єврокомісар Валдіс Домбровскіс підписав Меморандум про взаєморозуміння між ЄС та Україною щодо макрофінансової допомоги у розмірі 8,35 млрд євро. Допомога є частиною ширшого кредиту ЄС на загальну суму 90 млрд євро. Перший транш Україна може отримати вже у червні 2026 року. Документ визначає умови та зобов'язання, необхідні для отримання коштів.

Україна та Угорщина 20 травня 2026 року розпочали двосторонні онлайн-консультації на рівні експертів. Сторони розглядали три ключові питання: двосторонні відносини, права угорської меншини в Україні та перспективи вступу до ЄС. Міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан назвала консультації важливим кроком до відновлення відносин. Це перший такий захід після формування нового угорського уряду.

Міністри фінансів країн G7 під час зустрічі у Парижі одноголосно підтвердили готовність продовжувати санкційний тиск на Росію. Водночас Єврокомісар Валдіс Домбровскіс розкритикував рішення США вдруге продовжити на 30 днів виняток із санкцій щодо вже завантаженої на танкери російської нафти, наголосивши, що це лише збільшує фінансові прибутки Кремля. Представники ЄС також зазначили: «Саме Росія виграє від ескалації в Ірані — тому не час знижувати тиск». Окремо Німеччина оголосила про остаточну відмову від будь-яких російських енергоносіїв.

Президент Зеленський провів нараду з міністром закордонних справ Сибігою та оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень 2026 року. Серед ключових пріоритетів — конструктивний перезапуск відносин з Угорщиною: Сибіга та інші урядовці готуються до формату двосторонніх консультацій з Будапештом. Також заплановано відкриття переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС та налагодження відносин з Грузією.

Євросоюз планує прив'язати виплати з кредитного пакета €90 млрд для України до ухвалення Києвом певних податкових змін. Цього ж вимагає Міжнародний валютний фонд. Водночас Міністерство фінансів України закликало міжнародних партнерів створити умови для використання заморожених активів Росії та знайти механізм для відновлення пошкодженої енергосистеми.

Міжнародний валютний фонд і ЄС вимагають від України нових податків, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, як умови для отримання фінансових траншів, повідомляє Bloomberg. Водночас Єврокомісія оголосила про значний прогрес у переговорах щодо €90-мільярдного пакету допомоги — для остаточного затвердження залишилося погодити три документи.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що мирний процес щодо завершення війни в Україні наразі перебуває на паузі, однак Росія розраховує на його відновлення за підтримки США. ЄС обговорює призначення спеціального переговорника для участі в переговорному процесі — серед кандидатів ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель, колишній прем'єр Італії Маріо Драгі та президент Фінляндії Александр Стубб. Україна, зі свого боку, закликає до аудиту переговорних зусиль і зменшення пафосу в дипломатичному процесі.

Президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Обговорювалися перспективи мирного процесу та євроінтеграція України. Зеленський наголосив, що Європа повинна бути присутньою в переговорах і мати сильний голос, а питання її представництва необхідно вирішити. Наступного тижня глава держави анонсував значну кількість контактів з лідерами європейських країн.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас заявила, що адміністрація США не симпатизує Євросоюзу саме через його здатність діяти узгоджено і єдиним фронтом. За словами Каллас, три держави — США, Китай та Росія — переслідують спільну мету: мати справу з роздробленою Європою. Глава євродипломатії підкреслила, що ЄС має зберігати солідарність перед зовнішніми тисками.