#законодавство

В Україні готується законопроєкт про запровадження штурмових військ. Про це свідчать сигнали від Міністерства оборони та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Йдеться про впровадження нової бойової моделі з дроново-штурмовими підрозділами. Ідею створення таких підрозділів ще у вересні 2025 року анонсував президент Зеленський. На думку військових експертів, штурмові війська з акцентом на дрони вже є фактичною реальністю і потребують формальної легалізації.

Депутатка Олена Шуляк повідомила, що Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, який дозволяє зносити старе радянське житло — «хрущовки» і «сталінки» — та будувати на їх місці нові будинки. Найскладнішим питанням залишається механізм відселення мешканців: для знесення потрібна згода більшості, і саме це найчастіше блокує процес. На місці знесеного житла планується зводити нові сучасні будівлі.

Президент Зеленський підписав закон №2037-ІХ, який запроваджує кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму — від штрафів до 8 років позбавлення волі. Також підписано закон №4825-ІХ, що звільняє власників пошкодженого або знищеного житла від плати за комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком. Обидва закони набирають чинності після офіційного опублікування.

Президент України Зеленський підписав закон про продовження дії військового збору на три роки після завершення воєнного стану. Документ вносить зміни до Податкового кодексу та є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ. Підвищений збір у розмірі 5% продовжуватиметься протягом трьох років після офіційного завершення війни. Закон є однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду.

Міністерство соціальної політики України підтвердило, що дозвіл на виїзд за кордон для чоловіків до 23 років залишається в силі та скасовуватися не буде. За оцінками європейських партнерів, після запровадження цього дозволу до ЄС виїхали близько 400 000 українських чоловіків відповідного віку. Рішення про збереження цього права вже прийнято.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4826-ІХ про підготовку громадян до національного спротиву. Документ впроваджує нову систему навчання, інтегровану в освітній процес від середньої школи до університетів. Планується введення дисципліни «Основи нацспротиву» та створення центрів підготовки по всій країні. До навчання залучатимуть як хлопців, так і дівчат.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець попередив, що українці у Польщі можуть втратити право на проживання і роботу, якщо не оновлять свої персональні дані. Зокрема, ті, хто отримав номер PESEL зі статусом UKR без пред'явлення закордонного паспорта, зобов'язані оновити дані до 31 серпня 2026 року. Якщо цього не зробити — статус може бути анульовано.

Військовослужбовці, які уклали річний контракт з Силами оборони за програмою «18–25», відтепер отримують гарантовану відстрочку від мобілізації строком 12 місяців після звільнення. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За новим механізмом, затвердженим урядом, протягом цих 12 місяців призов можливий лише за добровільною згодою військового. Раніше відстрочка не була автоматичною, що стримувало молодь від підписання контрактів.

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №15111-д, що передбачає запровадження 5% збору з реалізації товарів через онлайн-платформи — OLX, Glovo, Bolt, Uklon та подібні сервіси. За проголосували фракції «Слуга народу» (174 депутати), «Відновлення України» (12), «Довіра» (16), «Голос» (8) та інші. Нардеп роз'яснив, що фізичні особи, які продають особисті речі на невелику суму, збір не сплачуватимуть — норма спрямована на професійних продавців. Аналітики попереджають, що нововведення може призвести до суттєвого здорожчання товарів.

Секретар парламентського комітету з національної безпеки Роман Костенко заявив, що ТЦК в Україні буде замінено новою структурою — «Офісом призову» або «Офісом комплектування». За його словами, у назві нової структури точно буде слово «офіс». Реформа передбачає розділення нинішніх функцій ТЦК на дві частини: соціальну та безпосередньо мобілізаційну. Нова структура покликана підвищити ефективність мобілізаційного процесу.

Народна депутатка Юлія Гришина виступила з ініціативою обмежити доступ дітей до соціальних мереж в Україні. За її словами, цифровий простір є небезпечним для неповнолітніх — українські підлітки проводять понад 7 годин на день у соцмережах, а 4 з 5 дітей мають акаунти в Telegram та TikTok. Подібні обмеження вже запровадили Австралія, Польща та низка інших країн. Законодавчі зміни будуть розглядатися у Верховній Раді.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14005 про цифровізацію виконавчих проваджень. Відповідно до нового закону, виконавці отримують право автоматично блокувати банківські рахунки та продавати майно боржників у спрощеному порядку — без тривалих судових процедур. Норми стосуються різних типів боргів: штрафів ПДР, комунальних платежів та кредитів. Тимошенко виступила проти закону, назвавши його загрозою для звичайних українців.

Верховна Рада України схвалила в першому читанні законопроєкт №14412 "Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування". Документ є частиною програми Ukraine Facility і передбачає гармонізацію системи місцевого самоврядування зі стандартами Євросоюзу. Прийняття закону відкриває шлях до отримання Україною €400 млн від ЄС.

У застосунку «Резерв+» масово з'являється новий статус — «оперативний резерв», через який громадяни не можуть отримати бронювання від роботодавця. За законодавством, заброньованими можуть бути лише військовозобов'язані, тоді як особи зі статусом «оперативного резерву» до цієї категорії не належать. Юристи фіксують значне зростання звернень від громадян, яким відмовляють у бронюванні саме через цей статус. Відповідно до постанови Кабміну, до оперативного резерву зараховують осіб із бойовим досвідом або спеціальністю для швидкого доукомплектування ЗСУ.

Напередодні засідання Верховної Ради 7 квітня керівник Офісу президента Кирило Буданов провів зустріч із головами парламентських комітетів. На зустрічі обговорили взаємодію між Офісом президента та парламентом, а також підготовку до голосування за законопроєкти щодо оподаткування та ФОП, що стоять на порядку денному 7 квітня. Інформацію підтвердили джерела в Офісі президента.

Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що найбільша кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) фіксується серед щойно мобілізованих. Причина — не 'погані командири', а системні проблеми. Решетилова розкрила схему, коли цілі підрозділи числилися в бою, але перебували в тилу та передавали виплати керівництву — такі зловживання тепер припиняють правоохоронці та Генштаб. Омбудсман також наголосила, що чіткі терміни служби неможливі без посилення мобілізації.

Колишній голова Офісу Президента Андрій Єрмак, який нещодавно очолив комітет Національної асоціації адвокатів України із захисту постраждалих від війни, разом з іншими адвокатами відвідав зону бойових дій. Метою візиту було надання юридичних консультацій бійцям ЗСУ та підрозділам Нацгвардії.

Українські суди ухвалили щонайменше 27 рішень на користь авторів контенту OnlyFans, які оскаржили штрафи та донарахування від Державної податкової служби. Це складає майже третину усіх судових справ такого типу. Найбільший скасований штраф зафіксований у Києві — понад 3 мільйони гривень. Найбільша концентрація виграних справ — на Одещині (8 рішень), далі йде Дніпропетровщина (5 справ). Загалом автори контенту оскаржують як нараховані штрафи, так і саму методологію визначення їхніх доходів податковими органами.

Міністерство фінансів України посилює контроль за ринком нерухомості. Рієлтори зобов'язані реєструватися в системі фінансового моніторингу та передавати дані про клієнтів і угоди, якщо сума угоди перевищує 400 тисяч гривень. Збиратимуться паспортні дані та ІПН учасників угод. Рієлтори також мають вимагати документи, що підтверджують легальність коштів, а вся документація зберігатиметься протягом п'яти років.

Міністерство освіти та науки України ініціювало вимоги щодо рівня англійської мови для кандидатів на певні посади. Претенденти на держслужбу категорії "А", голови місцевих адміністрацій та їхні заступники мають знати англійську не нижче рівня B1. Ректори університетів та керівники наукових установ зобов'язані мати рівень B2. Вимоги не стосуються всіх держслужбовців — лише визначених законом посад.