#Путін

28 червня Путін в інтерв'ю заявив, що ЗСУ «майже оточені» в районі Старого Осколу. Проте Старий Оскол — це місто у Бєлгородській області Росії, яке знаходиться більш ніж за 100 кілометрів від кордону з Україною. Угруповання об'єднаних сил ЗСУ відкинуло ці твердження, пояснивши, що насправді «пропонує бої за Старий Оскол вважати анонсом». За оцінкою ISW, Путін систематично вигадує перемоги і поразки ЗСУ для обґрунтування продовження війни.

Міністр закордонних справ Росії заявив, що Москва готова відновити мирні переговори без припинення бойових дій на лінії фронту. Помічник Путіна Ушаков зробив аналогічну заяву, яку аналітики вважають нетиповою для Кремля. Путін при цьому відкинув пропозицію України обмежити зону активних бойових дій, назвавши це потенційним порятунком для Києва в умовах нестачі особового складу.

Президент Росії Путін заявив, що під час зустрічі з Трампом в Анкориджі жодних офіційних угод щодо завершення війни підписано не було — домовленості залишились на рівні розмов. Водночас він підтвердив, що переговорні контакти щодо України продовжуються і з'явились нові пропозиції, але Росія не планує припиняти бойові дії. Путін також заявив, що не вірить у вплив ЄС на зміну позиції Трампа щодо України.

Президент Росії Путін під час виступу заявив, що збройні сили України майже оточені в районі Старого Осколу. Однак Старий Оскол розташований у Бєлгородській області Росії — за 100 кілометрів від кордону з Україною. DeepState та МЗС України висміяли заяви Путіна, зазначивши, що просування Росії насправді зупинилось, а армія РФ зазнала колосальних втрат.

Під час вечірньої наради з урядом та представниками паливно-енергетичного комплексу Путін заявив, що головним завданням збройних сил РФ є «повне звільнення Донбасу та Новоросії», до якої, за власним трактуванням Кремля, належать Харків, Херсон, Миколаїв та Одеса. Диктатор повідомив, що до Сум залишилося 10,5 км, а метою в Сумській області є «створення зони безпеки». Путін також заявив, що Україна запропонувала обмежити бойові дії чотирма регіонами — Херсонщиною, Запоріжжям, «ДНР» та «ЛНР», — однак Росія цю пропозицію відкинула. За його словами, Київ «заплатить» за дії в Курській області втратою частини території.

На з'їзді партії «Єдина Росія» Путін назвав поточний час «доленосним» для Росії та звинуватив Захід у спробах послабити країну. Диктатор запевнив, що Україна нібито не може перемогти Росію на полі бою, та заявив про реалізацію «стратегічних цілей». Путін вкотре повторив нарративи про нібито контроль ситуації на фронті та відмовився від будь-яких поступок.

Президент України Зеленський заявив, що Україна готова до зустрічей на рівні лідерів та обговорення завершення війни, однак крок назустріч має зробити Росія. Пропозиції щодо можливої зустрічі передані як ключовим партнерам, так і «друзям» Путіна. За словами президента, «далекобійні санкції» України повністю реалізуються.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко у п'ятницю, 26 червня, прилетів до Росії для зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. Зустріч відбувається після того, як Зеленський публічно звинуватив Білорусь у наведенні ударних дронів на Україну через ретранслятори на своїй території і вимагав їх демонтажу. Згодом українська розвідка зафіксувала, що ретранслятори припинили роботу. Аналітики припускають, що Лукашенко змушений пояснювати Москві своє рішення.

Масштабні удари українських дронів по Москві, Санкт-Петербургу та Криму спровокували хвилю паніки серед ультранаціоналістів Росії. За даними Reuters, радикальне крило РФ закликає Путіна відмовитися від дипломатичного треку зі США, оголосити повну мобілізацію та застосувати ядерну зброю. Їх також обурює те, що Вашингтон, на їхню думку, не досяг прийнятних для Росії умов припинення війни.

На Валдаї, де знаходиться одна з резиденцій президента РФ Путіна, знесено будинок відпочинку «Ужин». Причини демонтажу офіційно не повідомляються. У публічному просторі припускають, що будівлю знесли через безпекові міркування — для уникнення ризику ураження українськими безпілотниками. Інформацію підтверджують супутникові знімки.

26 червня 2026 року помер Сергій Іванов — колишній міністр оборони Росії та один із найдавніших соратників Путіна. Йому виповнилося 73 роки. Іванов служив разом із Путіним у КДБ, пізніше обіймав посади міністра оборони РФ (2001–2007), першого віцепрем'єра та керівника адміністрації президента (2011–2016). У 2016 році Путін відсторонив його від реальної влади, а у лютому 2026 року виключив із Ради безпеки РФ.

У мережі розповсюджується відеозвернення ветерана так званої «СВО», колишнього командира батальйону Олександра Лугіна. Він заявляє, що якщо не зустрінеться з Путіним, «армія розверне зброю проти Кремля». Лугін говорить про масові катування в армії РФ, вбивства солдатів за відмову виконувати накази та фальсифікацію їх загибелі як зниклих безвісти. Ролик набрав понад 8 мільйонів переглядів за 8 годин і порівнюється з ситуацією з Пригожиним у 2023 році.

Держдеп США заявив, що Україна перебуває у позиції переваги у війні з Росією. Заступник держсекретаря допустив перегляд санкційної політики щодо РФ. Водночас Держдеп підтвердив, що Путін відмовився від останніх мирних ініціатив президента Зеленського, продовжуючи блокувати дипломатичне врегулювання конфлікту.

Росія активізувала тиск на білоруського диктатора Олександра Лукашенка, наполягаючи на використанні території Білорусі для розширення військових дій проти України, повідомляє WSJ. Кремль також розглядає можливість використання білоруського напрямку для запуску дронів та проведення гібридних операцій. Це сигналізує про потенційне відкриття нового фронту атак на північ України.

Президент Франції Еммануель Макрон розкрив деталі зустрічі Дональда Трампа та Владіміра Путіна в Анкориджі (Аляска). За його словами, на зустрічі обговорювався масштабний розподіл українських територій — зокрема, Трамп нібито був готовий погодитися на передачу Путіну земель, які Росія ще не завоювала. Лише активна позиція Європи дозволила не допустити підписання такої угоди.

Речник Кремля Дмитро Пєсков 19 червня заявив, що Росія готова до «серйозних переговорів» з Україною, назвавши Київ ініціатором згортання контактів. Водночас стало відомо, що видання Politico відмовилося публікувати статтю Сергія Лаврова з новими вимогами Москви щодо завершення війни — зокрема, про відмову Заходу від підтримки «режиму Зеленського». Розвідка Естонії констатує, що Росія свідомо поєднує військовий тиск із демонстративними дипломатичними сигналами, аби справити враження на міжнародну аудиторію.

Голова Євейської ради Антоніу Кошта встановив контакт із Кремлем, намагаючись залучити Путіна до обговорення шляхів завершення війни в Україні. Головний радник Кошти вже двічі телефонував із наближеним до Путіна російським чиновником, повідомляє Bloomberg. Мета контактів — підготувати ґрунт для можливих серйозних переговорів. Жодна зі сторін офіційно ці контакти не підтвердила.

Президент РФ Владімір Путін 14 червня зателефонував президенту США Дональду Трампу та привітав його з 80-річчям і Днем армії США. Розмова тривала близько 55 хвилин. За інформацією Кремля, Трамп пообіцяв вплинути на Київ та європейських партнерів щодо припинення вогню в рамках майбутнього саміту G7. Сторони домовились, що спецпредставники Стів Віткофф та Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Росію. Путін також заявив, що якщо Зеленський хоче зустрічі, він може приїхати до Москви.

Президент Зеленський показав розвідані документи, які потрапляють на стіл Путіну, — доповіді про внутрішню ситуацію в Росії. Згідно з ними, показники незадоволення росіян владою будуть неухильно зростати, і зупинити це до вересневих парламентських виборів неможливо. Зеленський зазначив, що ці звіти ще не враховують потенційних подій червня-серпня. Президент також висловив думку, що мир може довестися укладати вже з іншим керівником Росії.

Британське видання The Telegraph повідомляє, що близькі до Путіна російські чиновники та парламентарі вимагають негайного завершення війни в Україні. Причиною є загроза соціального краху, до якого рухається Росія через безперервне економічне та соціальне навантаження від тривалого конфлікту. Чи мають ці вимоги реальний вплив на рішення Путіна — невідомо.