#Росія

На саміті Євросоюзу в Брюсселі 18 червня лідери 27 держав-членів одностайно проголосували за продовження секторальних санкцій проти Росії на один рік — вперше від початку введення обмежувальних заходів. Раніше санкції традиційно продовжувались на шість місяців. Рішення ухвалено без суперечок, попри складний порядок денний саміту.

Держдепартамент США вперше офіційно попередив своїх громадян, які перебувають у Росії, про небезпеку, пов'язану з атаками безпілотників. У разі виявлення БПЛА американців закликали негайно відійти на безпечну відстань та знайти укриття. Атаки дронів фіксувались у різних містах РФ, зокрема в Москві, Казані та Санкт-Петербурзі. Також Вашингтон закликав американців утриматися від поїздок до Росії — країні присвоєно четвертий, найвищий рівень небезпеки.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після масованої атаки українських безпілотників на Москву заявив, що Росія регулярно завдаватиме масованих ударів по цілях в Україні. За словами Лаврова, слів замало і Путін поставив задачу щодо ударів по обєктах ЗСУ. Кремль охарактеризував атаку на Москву як привід для подальшої ескалації. Водночас реальні масовані удари по Україні Росія здійснювала вже задовго до цієї заяви.

45-річний Антон Мілаєв, правнук радянського генерального секретаря Леоніда Брежнєва, потрапив у полон до Збройних сил України на Херсонщині. Він є названим онуком доньки Брежнєва — Галини, яка виховувала його як рідного. Восени 2025 року Мілаєв підписав контракт із російською армією і пішов служити сапером. У листопаді він перестав виходити на зв'язок, а пізніше родичі дізналися, що він перебуває у полоні.

Після масованого удару українських безпілотників по Московському НПЗ у Капотні жителі столиці РФ та Підмосков'я зафіксували нафтовий дощ — маслянисті краплі, що вкрили автомобілі в різних районах міста. За оцінками експертів, завод уражено приблизно на 90%, а відновлення буде вкрай ускладненим через санкції. Бензин у Москві різко подорожчав, на частині АЗС паливо зникло. Влада Москви отримала вказівку терміново обладнати підвали жилих будинків як укриття на постійній основі. Кремль заявив, що атаки перешкоджають діалогу Путіна і Зеленського. Після повторного удару Московський НПЗ «Газпромнефті» у Капотні виявився повністю паралізованим: перший удар вивів з ладу одну головну технологічну установку, другий — пошкодив іншу. За даними Reuters, завод є ключовим постачальником пального для Москви. На тлі атак фондовий ринок РФ стрімко впав — найбільше просіли акції «Газпрому» та «Роснефті».

Служба безпеки України опублікувала перехоплений офіційний документ Росії, у якому заперечується наявність українських безпілотників у районі інциденту з автобусом у Брянській області. У документі прямо зазначено, що жодних БПЛА Збройних сил України зафіксовано не було. СБУ стверджує, що удар міг бути спланований самими російськими спецслужбами з метою тиску на Лукашенка.

Президент Зеленський прокоментував масований удар по Москві, назвавши його відповіддю на атаки РФ по Україні — зокрема обстріл Києво-Печерської Лаври. Якщо Путін не хоче завершувати війну, Україна не буде мовчати і продовжуватиме завдавати ударів у відповідь. Зеленський також звернувся до самих росіян, закликаючи їх чинити тиск на свого лідера.

У ніч на 18 червня Росію атакувала масована хвиля безпілотників. Над Москвою зафіксовано щонайменше 30 БПЛА, через що три столичні аеропорти припинили або обмежили роботу, скасовано і затримано понад 500 авіарейсів. Вдень у підмосковній Балашисі мешканці повідомили про «нафтовий дощ» — темні краплі на автомобілях та підвіконнях — наслідок атаки на Московський НПЗ. За даними РБК-Україна, удар зазнала ключова технологічна установка заводу. Аналітики BBC Україна зазначають, що ППО Москви, насичена зенітними комплексами, знову виявилась неефективною проти дронів.

Українські сили застосовують нову тактику ударів по нафтопереробних заводах Росії: замість самих будівель цілями стають ключові технологічні вузли підприємств. Вночі 16 червня Україна атакувала найбільший НПЗ Москви. За даними УНІАН, така тактика вже спричиняє дефіцит пального в Росії та суттєво б'є по нафтопереробному ринку РФ.

Вночі 18 червня в Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння з боку Росії. Повітряні Сили ЗСУ підтвердили загрозу балістики з північного напрямку. Водночас фіксувалися ударні БПЛА з Чорного моря курсом на Очаків та з Миколаївщини у бік Кіровоградщини.

Розвідка виявила гострий дефіцит ракет для зенітно-ракетних комплексів С-300 в Росії, який є наслідком масованих атак українських безпілотників. Москва змушена витрачати дорогі ракети-перехоплювачі на відносно дешеві дрони та наземні цілі, що призвело до виснаження запасів. За даними CBS News, дефіцит може створити додаткові можливості для українських ударів по цілях у глибині Росії.

Вночі Україна здійснила масований удар по Росії та окупованих територіях, задіявши близько 310 ударних і реактивних безпілотників, а також крилаті ракети. Серед цілей — Москва та окупований Крим. Сигнали дронової безпеки були зафіксовані у понад 20 регіонах РФ, включно з Бєлгородською, Тамбовською, Московською, Смоленською, Брянською та іншими областями.

Пасажирський Boeing 737-800 авіакомпанії Smartavia, що виконував рейс зі Сочі до Архангельська, подав аварійний сигнал 7700 над Чорним морем і тимчасово зник з радарів. На борту перебувало 189 людей. Пізніше літак знову з'явився на радарах неподалік узбережжя. За попередніми даними, відмовив один із двигунів, і борт здійснює екстрену посадку назад до Сочі.

За оцінкою НАТО, з початку повномасштабного вторгнення Росія втратила від 1,3 до 1,45 мільйона військовослужбовців, з яких понад 500 тисяч — загиблі. У травні 2026 року Сили оборони перехопили лише 17% балістичних ракет, тоді як ефективність знищення ударних безпілотників сягнула 90%. Оцінки Альянсу свідчать про успіхи ЗСУ у боротьбі з дронами, але й фіксують критичний дефіцит систем ППО для протидії ракетним ударам.

Росія та Білорусь звинуватили Україну у нібито ударі безпілотника по пасажирському автобусу з дитячою футбольною командою з Гомеля, що прямував через Брянську область до Геленджика. МЗС Білорусі офіційно назвало інцидент «актом тероризму». Генеральний штаб ЗСУ спростував ці заяви, підкресливши, що у зазначений час Сили оборони України не застосовували безпілотники по цілях у Брянській області. Незалежних підтверджень звинувачень опубліковано не було.

Британський прем'єр-міністр Кір Стармер назвав «безрозсудними» та «глибоко тривожними» попереджувальні постріли російського фрегата «Адмірал Григорович» у бік цивільної британської яхти в Ла-Манші. За інформацією британського Міністерства оборони, російське судно дрейфувало поблизу британських територіальних вод і відкрило вогонь, щоб змусити яхту змінити курс. Подружжя на яхті залишилося неушкодженим, проте інцидент викликав широке обурення.

Дефіцит пального в Росії охопив понад 53 регіони: на АЗС введено обмеження продажу бензину. Ситуацію посилили атаки українських безпілотників — в аеропорту Сочі застрягли понад 100 літаків, сотні пасажирів чекають вильоту кілька діб. Через паливну кризу самі росіяни звинувачують власну владу, а не удари ЗСУ по нафтопереробних заводах. Аналітики зазначають, що найгірший дефіцит наразі у Криму, в основній Росії ситуація менш критична, але напруга зростає.

На саміті G7 президент США Дональд Трамп продемонстрував готовність посилити тиск на Росію в обмін на підтримку з боку європейських союзників щодо Ірану. Європейські партнери використовують саміт, щоб переконати Трампа активніше долучитися до питань російсько-української війни. За даними ЗМІ, переговори між США та їхніми союзниками стосуються взаємного обміну поступками з ключових міжнародних проблем.

На саміті G7 у французькому Евіан-ле-Бен лідери країн «Великої сімки» досягли домовленості про посилення санкцій проти Росії, зокрема щодо її нафтогазового сектору. Нові заходи спрямовані на перекриття фінансових потоків, що забезпечують фінансування російської агресії проти України. Домовленості відбулися після сесії саміту, присвяченої ситуації на фронті, за участю президента Зеленського.

Російський військовий корабель «Адмірал Григорович» здійснив попереджувальні постріли по цивільній яхті під британським прапором у протоці Ла-Манш 16 червня 2026 року. Корабель відомий тим, що використовується Росією для супроводу танкерів тіньового флоту. Після зближення суден росіяни відкрили попереджувальний вогонь по яхті. Інцидент набув широкого розголосу і привернув увагу британських та міжнародних ЗМІ.