#Росія

Президент Зеленський охарактеризував ситуацію навколо нового раунду тристоронніх переговорів як «цілу Санта-Барбару». США погодились на переговори, але готові прийняти делегації лише на своїй території через активну операцію проти Ірану. Україна з цим погодилась, однак Росія відмовилась летіти до США та запропонувала Туреччину або Швейцарію як альтернативу. Вашингтон цю пропозицію не прийняв. Переговори вже щонайменше двічі переносились.

Увечері 13 березня 2026 року російські війська завдали ударів по двох районах Дніпропетровської області. За даними місцевої влади, один літній чоловік загинув у Синельниківському районі. Кількість поранених варіюється від шести до семи за різними джерелами. Удари завдані по цивільній інфраструктурі регіону.

Міністерство закордонних справ Росії 13 березня викликало посла Великої Британії Найджела Кейсі та посла Франції Ніколя де Рів'єра. Їм висловлено "рішучий протест" через удар Сил оборони України 10 березня по заводу мікроелектроніки "Група Кремній Ел" у Брянську ракетами Storm Shadow. За даними Reuters, після цього удару Путін доручив чиновникам розробити заходи щодо захисту промислових об'єктів від подібних атак. Жителі Брянська публічно скаржилися на незахищеність міста, що спричинило обурення серед низки проросійських пропагандистів.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко пригрозив застосуванням російського балістичного ракетного комплексу «Орєшнік» проти України та країн НАТО. Приводом стали заяви Києва про визнання «Орєшніка» легітимною ціллю для альянсу. Лукашенко заявив: «Ви до нас не лізьте, бо бахну», натомість запропонувавши вирішувати питання «по-людськи». Мінськ підкреслив, що не ініціює загрозу, але готовий захищати свою країну.

Міністерство фінансів США тимчасово скасувало санкції проти російської нафти та нафтопродуктів на 30 днів. Президент Єврокомісії Антоніо Кошта заявив, що це рішення збільшує ресурси Росії для ведення агресивної війни та негативно впливає на безпеку Європи. Британія оголосила, що не піде за США: міністр енергетики Майкл Шенкс підтвердив збереження санкцій, аби не допустити фінансування кремлівської воєнної машини. Кремль привітав рішення, зазначивши, що «наші інтереси збігаються».

Під час переговорів G7 лідери Великої Британії, Франції та Німеччини закликали США не послаблювати санкції проти російської нафти. Канцлер Мерц назвав рішення Вашингтона дозволити купівлю застряглої в морі російської нафти "неправильним" і зазначив, що Берлін дізнався про це рішення лише вранці 13 березня. Великобританія заявила, що не наслідуватиме США у послабленні санкцій. Прес-секретар Кремля Пєсков визнав, що інтереси Москви та Вашингтона у цьому питанні "ситуативно збіглись".

Перший віцепрем'єр Денис Шмигаль окреслив шість ключових викликів для енергосистеми після найважчої зими. Від початку повномасштабного вторгнення Росія завдала майже 6 тисяч ударів по українській енергетиці, за останній рік — понад 700 ракет і більш ніж 20 тисяч дронів. З пошкоджених понад 9 ГВт генерації вже відновлено 3,5 ГВт, до кінця травня планується відновити ще 4 ГВт. Другий рівень пасивного захисту будується на понад 210 об'єктах критичної інфраструктури.

Група Нафтогаз здобула остаточну перемогу у тривалій судовій суперечці з російським Газпромом. Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив заяву Газпрому про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року. Відповідно до рішення, Газпром зобов'язаний виплатити Нафтогазу понад $1,4 млрд заборгованості за послуги з організації транспортування природного газу плюс відсотки. Крім того, суд зобов'язав Газпром сплатити 200 тис. швейцарських франків судових витрат та компенсувати Нафтогазу 250 тис. швейцарських франків.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко 13 березня попередив, що Росія може готувати новий масований удар по Україні найближчими днями. Він закликав громадян особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги в цей період. Попередження надійшло на тлі нічної атаки, під час якої Росія застосувала балістичну ракету та 126 дронів, та є сигналом для підвищення готовності цивільного населення.

У ніч на 13 березня Росія атакувала Україну балістичною ракетою Іскандер-М та 126 ударними безпілотниками типів Shahed, Гербера та Італмас. Удари здійснювалися з напрямків Брянськ, Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ та окупованого Криму. Повітряна оборона збила та подавила 117 із 126 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання балістичної ракети та 8 дронів у 7 населених пунктах, зокрема пошкоджено бібліотеку та житлові будинки у Новгород-Сіверському, а також об'єкти транспортної інфраструктури у Миколаєві.

Ескалація конфлікту між США та Іраном спричинила різке зростання світових цін на нафту, від чого безпосередньо виграє Росія. За даними Financial Times, за перші 12 днів війни бюджет РФ поповнився додатковими $1,3–1,9 млрд. Аналітики оцінюють щоденний додатковий дохід Росії у до $150 млн, а до кінця березня загальна додаткова виручка може досягти $5 млрд. Паралельно США тимчасово зняли санкції з російської нафти, що вже перебуває на танкерах у морі, для стабілізації світових енергетичних ринків.

На засіданні Ради Безпеки ООН представники Росії та Китаю намагалися заблокувати обговорення роботи комітету з нагляду за санкціями проти Ірану. Їхню ініціативу відхилили більшістю голосів. Тим часом американська розвідка повідомляє, що Росія передає Ірану розвідувальні дані, включно із супутниковими знімками та тактичними рекомендаціями для ударів дронами по США та союзниках.

На нафтобазі в Росії після удару ЗСУ виникла масштабна пожежа. Горять два резервуари з паливом, дим від пожежі розтягнувся на 15 кілометрів. За даними ЗМІ, атака здійснена з використанням понад 150 дронів та крилатих ракет «Нептун» і Storm Shadow.

Постпред США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що немає публічних ознак участі Росії у поточному конфлікті на боці Ірану на Близькому Сході. Водночас у Великобританії звинуватили Москву в навчанні Ірану технологіям застосування безпілотників після атаки на базу союзників в Іраку. Експерти вказують, що удари США по іранських заводах вже зірвали ланцюги постачання «Шахедів» до Росії. Таким чином, оцінки союзників з питання ролі Москви у конфлікті суттєво розходяться.

У Москві зафіксовано різкий ажіотажний попит на пейджери, стаціонарні телефони та паперові карти міст і доріг. Причиною стали тривалі проблеми з роботою мобільного інтернету та стільникового зв'язку в столиці Росії, які тривають вже понад тиждень. Росіяни шукають альтернативні засоби навігації та комунікації.

Суд у Росії виніс вирок 15 обвинуваченим у теракті в концертній залі «Крокус Сіті Холл». Чотирьох безпосередніх виконавців засудили до довічного позбавлення волі, решта отримали значні терміни. Судовий процес тривав з серпня 2025 року та проходив у закритому режимі.

Литва розробляє механізм заборони в'їзду до країни для громадян Росії, які брали участь у бойових діях проти України. МВС Литви вже розпочало формування відповідного списку. Ця ініціатива може стати прецедентом для інших країн ЄС.

Генеральний штаб ЗСУ повідомив про серію успішних ударів по об'єктах російських окупантів 11-12 березня. Уражено пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-300В та радіолокаційну станцію С-300. У районі Широкої Балки на Донеччині знищено артилерійський склад — понад 6000 боєприпасів. Також уражено склади матеріально-технічного забезпечення противника в Криму.

Служба безпеки України 12 березня затримала мешканця Житомира, якого завербували російські спецслужби для здійснення теракту у Рівному. Чоловік виготовив саморобну бомбу в орендованій квартирі, замаскував її в каструлі та поклав поряд із кав'ярнею в центральному парку. Пристрій був начинений гайками для підсилення уражаючого ефекту та мав підриватися дистанційно. Підозрюваного затримали безпосередньо на місці злочину під час спроби втекти; йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

10 березня Збройні Сили України завдали удару по заводу мікроелектроніки "Кремній Ел" у Брянську кількома крилатими ракетами Storm Shadow. Аналітики ISW зафіксували конфлікт між офіційною пропагандою РФ та провоєнними блогерами: перші намагаються применшити значення атаки, тоді як другі обурено критикують спроби замовчати провал ППО. Кремль заявив, що Україна не могла діяти без розвідданих від Великої Британії та НАТО.