#ЄС

Нардепи «Слуги народу» Максим Бужанський та Ольга Савченко запропонували зняти з порядку денного Верховної Ради п'ять антикорупційних законопроєктів. Йдеться про реформу ДБР, право НАБУ розслідувати керівництво ОП та ДБР, конкурс на посаду генпрокурора, зупинення строків давності у корупційних справах та скасування «правок Лозового». Від ухвалення цих законів залежить отримання Україною 120 млрд гривень допомоги від міжнародних партнерів — умова ЄС для надання €2 млрд макрофінансової підтримки.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький застеріг, що включення Степана Бандери та Романа Шухевича до Національного пантеону України може суттєво погіршити відносини Польщі та України, а також ускладнити євроінтеграцію. За його словами, подібний крок завдасть шкоди відносинам не лише з Польщею, а й з Євросоюзом загалом. Бандеру та Шухевича польська сторона кваліфікує як осіб, відповідальних за масові злочини проти цивільного населення.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна найближчим часом розпочне процес подання офіційної заявки на членство в Євросоюзі. Також він наголосив на необхідності проведення референдуму щодо цього питання. Вірменія фактично розвертається від Росії та ОДКБ у бік Заходу після загострення відносин із Москвою на тлі карабаського конфлікту.

Єврокомісія у День Незалежності України схвалила виділення 6,1 млрд євро на оборонні закупівлі для Києва. Кошти спрямують на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радарні комплекси. Це частина позики ЄС на 90 млрд євро, що доповнює раніше схвалені 8,35 млрд євро. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що підтримка Європи є "непохитною та конкретною".

У понеділок, 24 серпня, до Києва прибули лідери кількох євро­пейських держав та інституцій для участі в святкуванні 35-ї річниці Незалежності України. На київському залізничному вокзалі зустріли прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема, президента Євроради Антоніу Кошту, прем'єр-міністра Люксембургу Люка Фрідена, президентку Молдови Маю Санду та президента Естонії Алара Каріса. Прем'єр Бернем здійснює перший закордонний візит на посаді, обравши Київ для символічного сигналу підтримки.

На саміті «Україна — NB8» у Києві лідери Нордично-Балтійської вісімки підтвердили підтримку України. Зеленський подякував партнерам та відкрито обговорив дефіцит фінансування оборони, захист неба і зимовий пакет ракет для Patriot. Данська прем'єрка Фредеріксен заявила, що безпека Європи починається і закінчується Україною. Фінляндія оголосила про підготовку нового пакету ППО, а президент Литви Науседа пообіцяв використати головування країни в Раді ЄС для прискорення відкриття переговорних кластерів з Україною.

Президент Зеленський заявив, що дефіцит бюджету Міністерства оборони України становить $27 млрд. Одночасно він нагадав, що Україна очікує €30 млрд від Євросоюзу, які прив'язані до ухвалення відповідних законів у Верховній Раді. Зеленський закликав парламентарів не зволікати з прийняттям необхідного законодавства, адже без цього кошти надійти не можуть. За словами президента, балістика й фінансовий дефіцит є двома найважливішими проблемами для оборони країни.

Біля будівлі Єврокомісії у Брюсселі підняли прапор України напередодні Дня Незалежності, який відзначатимуть 24 серпня 2026 року. Цей жест символізує інституційну підтримку та солідарність Євросоюзу з Україною.

Президент Зеленський підписав укази про призначення 11 суддів Вищого антикорупційного суду та 5 суддів Апеляційної палати ВАКС. Це стало необхідною умовою для отримання Україною від €250 до €300 млн від ЄС за програмою Ukraine Facility. Відповідні укази опубліковано на офіційному сайті Офісу президента 21 серпня 2026 року.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попередив про намір Росії використати масштабний виборчий цикл 2027 року для втручання у внутрішні справи європейських країн. За його словами, Росія планує застосовувати дезінформацію та гібридні операції для дестабілізації демократичних процесів у ЄС. Україна готова передати партнерам власний досвід протидії російським гібридним операціям та підтримує зусилля Франції у цьому напрямку.

Засідання лідерів держав — учасниць «коаліції охочих» щодо подальшої підтримки України відбудеться 24 серпня, в День Незалежності України. Формат засідання передбачає участь Макрона, Мерца та Берна. НАТО долучиться дистанційно. Очікується обговорення безпекових гарантій і військової допомоги.

У Єврокомісії відреагували на заяву ексміністра оборони Михайла Федорова про необхідність проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Речниця ЄК Аніта Гіпер зазначила, що рішення про вибори має ухвалювати сама Україна відповідно до Конституції, а ЄС готовий надати підтримку у забезпеченні виборчого процесу та його відповідності демократичним стандартам.

Після масованого удару Росії по Україні в ніч на 20 серпня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс закликав надати Україні повноправне членство в Європейському Союзі до 2030 року. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що посилення антибалістичних спроможностей України є найнагальнішим пріоритетом для ЄС та пообіцяла скоординовану роботу з державами-членами. Глави МЗС Фінляндії та Естонії, а також Парламентська асамблея Ради Європи засудили атаку і закликали посилити підтримку України.

Єврокомісія через свого речника Маркуса Ламмерта підтвердила, що нові правила тимчасового захисту для українців у ЄС, що набули чинності 5 серпня 2026 року, не розрізняють чоловіків і жінок у питанні виконання військового обов'язку. Жінки, що підлягають військовій службі або перебувають на військовому обліку, також мають підтверджувати відсутність ухилення для отримання тимчасового захисту. Єврокомісія пообіцяла найближчими тижнями оновити операційні настанови для держав-членів ЄС.

Reuters повідомляє, що ЄС з 1 липня 2026 року майже вдвічі скоротив квоти на імпорт української сталі. Раніше Євросоюз також запровадив екологічний податок СВАМ проти українських товарів. За оцінками журналістів, через ці заходи Україна може втратити до 60% сталевого експорту — при тому що 80% українських металургійних поставок раніше спрямовувалися саме до Європи. Лише на «Запоріжсталі» прогнозуються значні скорочення.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево прибув до Києва та провів переговори з главою МЗС України Андрієм Сибігою. Бельгія готова розглянути передачу Україні заморожених активів Росії, але за умови, що юридичні та фінансові ризики спільно розподілять усі країни ЄС. Сибіга наголосив, що збитки від російської агресії сягнули понад $600 млрд, і закликав активізувати обговорення конкретного юридичного механізму. Прево також анонсував нові бельгійські ініціативи щодо відбудови, охорони здоров'я та підтримки ветеранів України.

ЄС готує найбільший пакет санкцій проти Росії від початку повномасштабного вторгнення. Голова євродипломатії Кая Каллас оголосила, що кількість підсанкційних осіб та компаній зросте на третину. Новий пакет обмежень планується ухвалити восени 2026 року.

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Ірану у зв'язку з його військовою підтримкою агресії Росії проти України. До рішення приєдналися Україна, Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія та Норвегія. Ці держави взяли на себе зобов'язання привести свою національну політику у відповідність до санкційного рішення.

Україна офіційно приєдналась до рішення ЄС про запровадження санкцій проти Ірану. Обмежувальні заходи пов'язані з військовою підтримкою, яку Тегеран надає Росії в її агресивній війні проти України. Разом з Україною до санкцій приєднались й інші країни.

Франція, Німеччина та Велика Британія спільно розробляють окремий формат мирних переговорів щодо України, пише New York Times. Країни прагнуть забезпечити участь Європи у ключових дипломатичних рішеннях і не допустити, щоб домовленості щодо завершення конфлікту ухвалювалися лише Вашингтоном і Москвою. За словами п'яти європейських чиновників, головування у новому форматі здійснюватимуть Франція, Німеччина та Велика Британія.