#ЄС

Віцепрем'єр-міністр з питань євроінтеграції Тарас Качка заявив у Верховній Раді, що Україна може закрити більшість переговорних розділів з ЄС за 12-18 місяців після міжурядової конференції, яка очікується в липні 2026 року. За його словами, підписання договору про членство є реалістичним у 2027 році. FT водночас повідомляє, що позиція Зеленського щодо швидкого вступу створює напруження у відносинах з Євросоюзом — зокрема через проблеми з корупцією та нерозуміння умов вступу. Дипломати нагадують, що навіть після підписання угоди ратифікація займе кілька додаткових років.

Британське видання Financial Times повідомляє, що наполегливе прагнення президента Зеленського до швидкого вступу України до ЄС посилює напруженість у відносинах з Євросоюзом. Чиновники ЄС вважають, що Україна неправильно розуміє процес приєднання та недостатньо ефективно бореться з корупцією. Зеленський почув критику від лідерів ЄС на саммиті на Кіпрі.

Україна разом з Великою Британією, Норвегією, Швецією, Фінляндією та Італією оголосили про створення Коаліції з питань оборонного забезпечення CORPUS (Coalition for Resilient Procurement and Unified Support). Новий формат покликаний покращити координацію між закупівельними агенціями країн-членів і підвищити стійкість систем оборонного забезпечення. Коаліція стане постійною платформою для обміну досвідом і кращої організації закупівель.

Майбутній прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зажадав від України надання більших прав угорській меншині — як передумову для підтримки переговорів про вступ Києва до Євросоюзу. Ці вимоги здебільшого повторюють перелік з 11 умов, які раніше висував Віктор Орбан: вони стосуються прав меншини та доступу до освіти угорською мовою. Питання виникло під час зустрічі Мадяра з президентом Ради ЄС Антоніу Коштою у Брюсселі.

За даними Politico, країни ЄС, включаючи Францію та Німеччину, готують пакет тимчасових привілеїв для України. Він передбачає ширший доступ до єдиного ринку ЄС, так званий "промисловий безвіз", а також участь у засіданнях Рад ЄС без права голосу. Повноправне членство залишається у довгостроковій перспективі та можливе лише після завершення ключових реформ. Пропозиція з'явилась після відхилення ідеї Єврокомісії щодо прискореного розширення.

Відповідно до публікації The Economist, Євросоюз розглядає можливість поширення на Україну статті 42.7 договору про ЄС — аналога статті 5 НАТО. Ряд європейських країн підтримує ідею надання Україні оборонних гарантій без формального членства в ЄС, що може стати важливим кроком у безпековій архітектурі Європи.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна до кінця другого кварталу 2026 року отримає перший транш у розмірі 6 мільярдів євро з оборонного кредиту ЄС загальним обсягом 90 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані виключно на закупівлю дронів українського виробництва для Сил оборони. Чеська снарядна ініціатива також розраховує отримати частину цього кредиту для фінансування закупівлі артилерійських боєприпасів. Bloomberg повідомляє, що ЄС може прив'язати виплати до виконання Україною певних податкових реформ.

Чехія стала 23-ю державою, яка приєдналась до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соціальній мережі Х. Фінальне голосування щодо угоди заплановане на 14–15 травня 2026 року в Кишиневі на засіданні Комітету міністрів Ради Європи. Ті, хто ухвалив рішення приєднатись, висловили підтримку принципу міжнародної відповідальності за агресію.

Президент Естонії Алар Каріс в інтерв'ю фінському каналу Yle заявив, що Європа зробила помилку, не змусивши Росію сісти за стіл переговорів у 2022 році — після битви за Київ. На його думку, ЄС інвестував у підтримку України значні кошти і тому повинен мати власні плани щодо Росії, які слід розробляти вже зараз. Каріс зазначив, що нинішня ситуація не залишає іншого виходу і важкі часи треба просто пережити.

До порту Хайфа в Ізраїлі прибуло судно з десятками тисяч тонн зерна з окупованих українських територій. Президент Зеленський заявив, що Україна заздалегідь попереджала Ізраїль дипломатичними каналами, однак судно не зупинили. Зеленський анонсував санкційний пакет проти перевізників, компаній і осіб, причетних до торгівлі краденим зерном, з можливим узгодженням із європейськими партнерами. ЄС також розглядає можливість санкцій проти ізраїльських осіб, які беруть участь у цих схемах.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна може бути змушена офіційно визнати втрату частини своїх територій як умову для вступу до Євросоюзу. За його словами, ідея Зеленського щодо членства в ЄС з 1 січня 2027 або 2028 року є нереалістичною. Мерц підкреслив, що вступ до ЄС є важливою передумовою для досягнення миру, і зазначив, що Зеленський міг би представити цей крок українцям як «відкриття Європи».

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що членство України в НАТО наразі є недоступним через позицію деяких союзників. Він запропонував альтернативний формат — Єдиний оборонний союз, до якого б увійшли країни ЄС, Україна, Велика Британія та Норвегія. На думку єврокомісара, такий союз міг би інтегрувати оборонні потенціали та стати ефективнішим, ніж повноцінне членство в НАТО в нинішніх умовах.

Президент Зеленський на пресконференції 26 квітня повідомив, що перший транш із розблокованого кредиту ЄС у €90 млрд піде на два ключових напрямки: внутрішнє виробництво озброєнь та захист енергетичної системи перед зимовим сезоном. Водночас три нові країни долучились до програми PURL, внісши близько €350–400 млн для потреб Збройних сил. Шмигаль уточнив, що кошти від кредиту не будуть витрачені на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури — для цього шукатимуть інші джерела.

На засіданні "Енергетичного Рамштайну" партнери оголосили про виділення €100 млн Україні через Фонд підтримки енергетики для підготовки до наступного опалювального сезону. Уряд шукає ще 829 млн євро додаткового фінансування. Україні загалом потрібно щонайменше €5,4 млрд та 6,5 ГВт потужностей для підготовки енергосистеми до зими. Коаліція Рамштайн за 4 роки надала Україні понад 150 млрд доларів допомоги від 50+ країн.

Китай виступив з різкою реакцією на 20-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, до якого потрапили кілька китайських компаній. Представник Міністерства торгівлі КНР заявив, що Пекін «рішуче незадоволений» цим рішенням і попередив про «відповідні заходи» щодо ЄС. Сам пакет санкцій Євросоюз ухвалив одноголосно.

Напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи Висока представниця ЄС Кая Каллас закликала Росію негайно припинити атаки на ядерні об'єкти України та повернути повний контроль Україні. ЄС вимагає зупинити удари по Чорнобильській та Запорізькій АЕС. Москву попереджено, що вона нестиме відповідальність за загрозу громадській безпеці та зобов'язана компенсувати вже завдану шкоду.

За матеріалами The New York Times, Європа готується до затяжної підтримки України у війні на виснаження в умовах, коли адміністрація Трампа зосередила увагу на конфлікті з Іраном. Чіткого плану завершення російсько-українського конфлікту у США наразі немає, що змушує європейських партнерів самостійно планувати довгострокову допомогу Києву.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Євросоюз ще не завершив розблокування кредиту в 90 мільярдів євро для України, спростувавши низку публікацій ЗМІ, які подали цей крок як доконаний факт. Він назвав питання 90 млрд євро «питанням виживання» для країни. Саміт ЄС 23 квітня 2026 року має стати ключовим — серед питань порядку денного також 20-й санкційний пакет проти Росії та кластери щодо євроінтеграції. Зеленський також зазначив, що кредит дозволить суттєво збільшити виробництво дронів-перехоплювачів.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що перший переговорний кластер щодо вступу України до Євросоюзу може бути відкритий уже у червні 2026 року. Брюссель прагне відкрити всі шість переговорних кластерів до кінця поточного року. Відкриття кластерів планується після формування нового уряду в Угорщині, яка раніше блокувала процес.

На засіданні Комітету постійних представників ЄС у Брюсселі очікується розблокування Угорщиною кредиту в €90 млрд для України та схвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ України Сибіга наголосив, що Київ сподівається на розширений пакет санкцій, а не лише на його базове схвалення. Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» стало ключовою умовою для зняття угорського вето на кредит.