#ЄС

Єврокомісія та голова євродипломатії Кая Каллас закликали посилити захист ЄС від гібридних загроз з боку Росії. У межах ініціативи «Європейський щит демократії» планується захист виборчих процесів та демократичних інститутів від зовнішнього втручання і дезінформації. Каллас також наголосила на необхідності посилення обміну розвідданими між країнами ЄС та кращого захисту критичної інфраструктури.

Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що відповіла б на дзвінок Путіна або Лаврова, якби така можливість з'явилася. Водночас вона відкинула аргумент, що мир можна забезпечити шляхом передачі Росії частини українських територій, підкресливши: «Справа не лише в територіях». Каллас також анонсувала нові санкції ЄС проти Росії, зокрема проти тіньового флоту, та обговорила заборону на пересування дипломатів і перегляд туристичних віз для росіян.

Лідери Шотландської національної партії, Плейд Кімру та Шин Фейн підписали меморандум про право на самовизначення. Шотландія та Уельс прагнуть провести референдуми про незалежність, Північна Ірландія — об'єднатися з Ірландією. Усі три регіони задекларували євроінтеграційний курс і відкидають подальшу підпорядкованість Лондону.

Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс заявив, що його країна підтримує членство України в Євросоюзі вже у 2030 році. Прискорення євроінтеграції стане одним із пріоритетів Вільнюса під час головування в Раді ЄС у першій половині 2027 року. Литва також підтвердила готовність надавати Україні трансформатори, локомотиви та обладнання для підтримки взимку.

Зранку 14 вересня Комітет постійних представників держав ЄС (Coreper) двічі скликався на позачергові засідання щодо продовження індивідуальних санкцій Євросоюзу проти Росії, однак жодного разу не досяг результату. Основною проблемою залишається позиція Словаччини та Франції, які не змінили своїх поглядів. Наступне засідання було заплановано на пізніший час того ж дня.

Канада веде переговори про участь у кредиті ЄС для України на €90 млрд, забезпеченому замороженими активами Росії. Прем'єр-міністр Карні прагне зміцнити відносини з ЄС на тлі загострення торговельних суперечок зі США. Оттава розраховує не лише посилити підтримку Києва, а й поглибити відносини з Європою.

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні ініціював масштабне зближення з Євросоюзом задля отримання статусу асоційованого члена після провалу торгових переговорів із США. Ініціатива може охопити оборонну галузь, енергетику, штучний інтелект, сировину та більш вільний рух працівників. За інформацією WSJ, переговори щодо особливого статусу Канади можуть завершитися вже 16 вересня 2026 року.

Спеціальний поїзд, яким з Києва до Польщі поверталися експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон, радник канцлера Німеччини Гюнтер Зауттер, радники з питань нацбезпеки кількох країн ЄС, депутати Бундестагу та дипломати, був зупинений за 2 км від польського кордону. Частину пасажирів евакуювали через загрозу дронової атаки в районі. Усі пасажири залишились неушкодженими. Делегація поверталась з Ялтинської безпекової конференції у Києві, де обговорювались питання мирних переговорів з Росією.

У п'ятницю посли країн ЄС вдруге не досягли згоди щодо продовження санкцій проти Росії. Наступне засідання заплановано на 14 вересня — за один день до того, як закінчується термін дії обмежень. За даними ЗМІ, проти продовження санкцій у нинішньому вигляді виступили Словаччина та Франція, зокрема через включення до списку Усманова та Фрідмана.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що відправка будь-яких європейських військ на територію України автоматично означатиме стан війни між Росією та Євросоюзом. Диктатор стверджує, що Росія «не має підстав» для конфлікту з Європою, однак тут же погрожує наслідками у разі появи іноземних солдатів в Україні. Водночас Путін повторив пропагандистський наратив про те, що Захід після 2014 року «поставив мету» залучити Україну до НАТО.

Посли країн ЄС 11 вересня знову не змогли домовитися про продовження персональних санкцій проти Росії. Перешкодою стали вимоги двох держав-членів щодо змін у санкційних списках. Нарада перенесена на понеділок — за день до крайнього терміну 15 вересня, коли чинні санкції мають автоматично припинити дію.

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс оголосив, що Єврокомісія затвердила кредит на підтримку України в розмірі 6,1 млрд євро для закупівлі дронів та ракет систем ППО Patriot. Одночасно у Брюсселі відбулося установче засідання Альянсу дронів ЄС та України. Кубілюс також зазначив, що Європа наразі виробляє у шість разів менше дронів, ніж Україна, та закликав ЄС вчитися у Київ темпам інновацій у дроновій війні.

Голова дипломатичної служби ЄС Кая Каллас запропонувала залучити Європейську прокуратуру (EPPO) до розслідування справ проти компаній та осіб, які допомагають Росії обходити санкції та підтримувати її війну в Україні. Наразі EPPO не має повноважень для таких розслідувань. Каллас вважає, що це дозволить ефективніше притягати до відповідальності порушників санкційного режиму ЄС.

122 депутати Європейського парламенту підписали листа із закликом використати заморожені активи Росії для фінансування підтримки та оборони України. Ініціатива спрямована на відновлення переговорів з цього питання в інституціях ЄС. Раніше переговори зайшли у глухий кут через юридичні та процедурні суперечки.

Комітет ПАРЄ з юридичних питань та прав людини закликав створити під егідою Ради Європи механізм для використання заморожених активів Росії на компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ. Водночас більш ніж сотня євродепутатів звернулась до Ради ЄС та Єврокомісії з закликом терміново розблокувати дискусію про 200+ млрд євро активів РФ. Делегація Верховної Ради також передала Роберті Мецолі пропозиції щодо санкцій проти Росії та надання €100 млрд Україні.

Суд Євросоюзу загальної юрисдикції відхилив позов Угорщини, яким та оскаржувала рішення Ради ЄС від травня 2024 року про використання доходів від заморожених активів Росії для військової допомоги Україні через Європейський фонд миру. Будапешт подав позов у липні 2025 року, стверджуючи, що механізм ухвалення рішення порушував процедуру ЄС. Суд відхилив усі аргументи угорської сторони та підтвердив законність механізму використання активів.

На засіданні Контактної групи «Рамштайн» держави-члени ЄС погодили виняток, що дозволяє використовувати €3,2 млрд з кредиту на €90 млрд для закупівлі компонентів Patriot. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн разом із генсеком НАТО Марком Рютте привітали це рішення. Водночас міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував негайну передачу Україні ракет-перехоплювачів PAC-2 зі запасів Бундесверу для посилення ППО перед зимою.

Нові квоти ЄС на безмитний імпорт українських товарів виявилися на 60% нижчими за фактичний обсяг українського металоекспорту. Після їх запровадження виробництво сталі в Україні впало більш ніж на 21%, а обсяги металопродукції обвалилися на 11,5%. За сім місяців 2026 року загальне виробництво сталі скоротилося на 5,6%, валютна виручка — на 7,8%. За оцінками аналітиків, дія екомита CBAM та нових квот можуть сукупно скоротити ВВП України на 6%. Українські металурги попередили, що відновлювати знищені ударами РФ заводи немає сенсу без поступок з боку ЄС.

Висока представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас в останній момент скасувала запуск нової консультативної ради з питань оборони. До неї мали увійти колишні урядовці та військові лідери. Рішення прийнято під тиском кількох держав-членів, невдоволених складом групи. Презентацію планували провести у Брюсселі.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн здійснила дводенний візит до Гренландії. За інформацією ЗМІ, під час візиту вона мала оголосити про значне збільшення інвестицій ЄС у найбільший острів планети та зміцнення політичних зв'язків із цією автономною територією Данії. Візит відбувається на тлі неодноразових заяв президента США Дональда Трампа про наміри приєднати Гренландію до Сполучених Штатів.