#дипломатія

Президент Росії Путін відреагував на влучання дрону у житловий будинок у румунському Галаці, спочатку заявивши, що "нічого не знає" про інцидент. Потім він припустив, що в Румунію міг прилетіти "український дрон". Президент Румунії Нікушор Дан спростував версію Кремля, підтвердивши відповідальність Росії та пояснивши, що дрон змінив траєкторію після ураження українською ППО над Рені. Президент Зеленський провів переговори з Даном і запропонував направити українських фахівців для посилення захисту румунського неба. Франція оголосила, що вимагатиме від РФ офіційних пояснень.

Японія вперше в повоєнній історії відряджає чотирьох офіцерів Сил самооборони до командування НАТО NSATU у Вісбадені (Німеччина), яке координує безпекову допомогу Україні. Міністерство оборони Японії підтвердило рішення. У штабі беруть участь понад 30 країн — союзниць. Рішення пов'язане з розумінням зв'язку між безпекою в Індо-Тихоокеанському регіоні та стабільністю в Європі.

Президент Румунії Нікушор Дан після засідання Ради національної безпеки оголосив про закриття генерального консульства Росії у Констанці та оголошення генконсула персоною нон ґрата. Рішення прийнято після нічного влучання російського безпілотника типу Шахед у житловий будинок у місті Галац, внаслідок якого двоє мирних мешканців отримали поранення. Росія відкинула відповідальність за інцидент і пригрозила Румунії відповідними заходами у відповідь. США засудили вторгнення та підтвердили захист кожного сантиметра НАТО, а Альянс оголосив екстрене засідання.

Рада Безпеки ООН провела засідання щодо масованих ударів Росії по Україні та нових погроз атак на Київ і дипломатичні представництва. Франція і Британія різко засудили погрози Кремля на адресу цивільного населення і дипломатів. Постпред України Андрій Мельник спростував російський фейк про «загибель дітей» у Старобільську та закликав партнерів збільшити допомогу у сфері ППО щонайменше вдесятеро. Посли G7 заявили про намір залишитися у Києві, а США офіційно застерегли Росію від масованих ударів по столиці.

Посли країн G7 — Британії, ФРН, Італії, Канади, США, Франції та Японії — заявили, що продовжують роботу в Україні попри погрози Росії завдати ударів по Києву. Дипломати зустрілися з міжнародними бізнес-асоціаціями в Україні та підтвердили незмінність своїх позицій. Заява G7 стала відповіддю на погрозливі заяви міністра закордонних справ Росії Лаврова.

Американські законодавці — сенатор-демократ Річард Блюменталь та конгресмен Джим Гаймс — перебувають із візитом у Києві разом із тимчасовою повіреною у справах США Джулі Девіс. На спільній пресконференції вони заявили, що погрози Росії посилити удари по Києву та вимоги евакуювати посольства є ознакою повного відчаю Москви через бойові провали. Блюменталь наголосив, що Росія не перемагає у війні, і висловив сподівання на позитивну реакцію США на лист Зеленського щодо потреб ППО. Конгресмен Гаймс додав, що ця поїздка зміцнила його переконаність у необхідності продовжувати підтримку України.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас застерегла, що Росія намагається нав'язати ЄС власні правила діалогу, намагаючись вибрати перемовника на своїх умовах — що є пасткою Кремля. За її словами, ЄС спершу визначиться зі стратегією переговорів і лише потім обере представника. ЄС також готує перелік жорстких вимог до Росії, серед яких — обмеження чисельності армії РФ. Каллас закликала членів ЄС не вести прямих двосторонніх переговорів з Москвою.

Після заяви глави дипломатії ЄС Каї Каллас про виїзд посольства США з Києва, американські дипломати офіційно спростували цю інформацію. Посольство підкреслило, що продовжує працювати у штатному режимі та "жодних змін немає". Водночас Каллас пояснила свою заяву тим, що Росія посилює терористичні атаки, намагаючись створити страх у суспільстві, оскільки програє на полі бою. МЗС України також прокоментувало ситуацію, підтвердивши продовження роботи іноземних посольств.

Євросоюз запропонує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу України до ЄС 16 червня. Цей графік мають затвердити на засіданні Європейської Ради за два дні після цього. Очікується, що вже у липні Україна та Молдова зможуть відкрити решту переговорних кластерів з шести тематичних блоків. Фон дер Ляєн підтвердила, що Україну буде повністю інтегровано в оборонні ініціативи Євросоюзу, включно з ППО та боротьбою з безпілотниками.

Євросоюз визначився з датою початку офіційних переговорів про вступ України. Перший переговорний кластер планують відкрити у середині червня. Глава МЗС Андрій Сибіга на неформальному засіданні міністрів ЄС у форматі «Гімніх» закликав партнерів відкрити всі шість переговорних кластерів та діяти рішуче на тлі змін у динаміці війни.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Европа може відіграти ключову роль у наближенні миру в Україні через конкретні кроки. Водночас він подякував европейським міністрам за підтримку та стійкість перед погрозами Росії іноземним дипломатам, акредитованим у Києві.

Президент України Зеленський надіслав понад 600 листів президенту США Трампу та всім конгресменам із закликом підтримати Україну. У Києві відбулась зустріч Зеленського з сенатором Блюменталем і конгресменом Гаймсом, де обговорювались потреби в антибалістичних ракетах та розвідувальна підтримка. Конгресмен Гаймс запевнив, що США продовжать передавати Україні розвідувальні дані.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила про реальний ризик ескалації з боку Росії та можливого розширення збройного конфлікту за межі України. Спецслужби Литви зафіксували значне посилення агресивної та радикальної риторики Москви. Аналітики попереджають, що слабка оборона країн Балтії може стати інструментом тиску Росії на Євросоюз. ЄС закликає зміцнювати колективний захист та переосмислити архітектуру безпеки континенту.

Іспанська поліція провела обшуки у штаб-квартирі Іспанської соціалістичної робітничої партії (PSOE) прем'єр-міністра Педро Санчеса в Мадриді. Справа стосується підозр у незаконному фінансуванні партії готівкою у 2017–2024 роках для покриття витрат її керівників. Обшуки стали резонансним кроком на тлі тривалого протистояння уряду та опозиції.

Литва висловила офіційний протест посольству Росії у зв'язку з погрозами Москви посилити удари по Києву та залякуванням іноземних дипломатів. Литовське посольство в Україні заявило, що не покине Київ. МЗС Франції викликало посла Росії через масовані атаки на цивільних і нові погрози. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що країна збиватиме будь-які літальні апарати у своєму повітряному просторі, навіть якщо доведеться витрачати дорогі ракети.

Папа Римський Лев XIV 27 травня заявив про значне загострення війни в Україні. Понтифік зазначив, що стежить за ситуацією «з тривогою», та висловив солідарність з постраждалими внаслідок нещодавніх атак, метою яких стало також цивільне населення. Папа закликав до миру та припинення насильства щодо мирних жителів.

У Києві в рамках офіційного візиту голови білоруської демократичної опозиції Світлани Тихановської відкрили Місію демократичних сил Білорусі. Нова інституція стане платформою для діалогу, практичної співпраці та взаємної підтримки між Україною і демократичною Білоруссю. Серед учасників церемонії — заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив держсекретарю США Марко Рубіо про плани Москви розпочати системні удари по центрах ухвалення рішень у Києві. Міністерства закордонних справ Латвії та Литви засудили ці погрози як порушення Статуту ООН. Обидві країни заявили про підтримку України та готовність до її захисту. Аналітики BBC розглядають різні версії причин різкого загострення риторики Москви щодо Києва.

Міністерства закордонних справ Німеччини, Польщі та Нідерландів 26 травня викликали послів Росії у зв'язку з погрозами Москви завдавати систематичних ударів по Києву та цивільній інфраструктурі України. Близько 50 країн підписали спільну заяву, засудивши погрози Росії дипломатичним установам. Москва також закликала іноземних дипломатів залишити місто якомога швидше.

Адміністрація президента США Дональда Трампа планує суттєво скоротити ключові військові ресурси та внески, що Вашингтон надає НАТО, повідомляє Der Spiegel. США очікують, що країни Європи самостійно й оперативно компенсують утворені прогалини. Це рішення може суттєво змінити баланс відповідальності в Альянсі і посилить тиск на Європу у питаннях самофінансування оборони.