#дипломатія

2 липня 2026 року Росія завдала терористичного удару по Києву. МЗС Чехії засудило атаку, заявивши, що «найтемніше місце в пеклі» чекає не лише на виконавців, а й на тих, хто виправдовує такі напади — у відповідь на заяву Лаврова про «відплату». Україна поінформувала ОБСЄ про цей удар, назвавши його «очевидним проявом зростаючого відчаю Кремля».

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія має великі проблеми на полі бою і в економіці, а Путіну щораз важче пояснювати це власному суспільству. На питання про умови переговорів Зеленський відповів, що лише безпосередній тиск на Москву — «острів Москва» — може змусити Путіна до припинення бойових дій, а не просто відступ з Криму. Президент також заявив, що Путін «фізично боїться» особистої зустрічі з ним.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Росія веде проти України вирішальну фазу війни. За його словами, необхідно використати поточний момент і не послаблювати підтримку Києва. Пісторіус закликав союзників збільшити фінансування виробництва озброєнь для України. Берлін вважає, що зараз настав критичний поворотний момент у цій війні.

Під час масованої ракетної атаки Росії на Київ у ніч на 2 липня зазнав пошкоджень готель CityHotel Residence у центрі міста. У готелі того вечора ночували співробітники Євро парламенту, які, на щастя, не постраждали. Будівля готелю є пам'яткою архітектури, зведеною на початку минулого століття.

Посольство Росії у Швеції повідомило, що вночі проти четверга безпілотники нібито скинули над його територією контейнер із червоною фарбою та муляж вибухового пристрою. Росія назвала інцидент «спробою залякування» і зажадала від Швеції забезпечити безпеку дипломатів. У Стокгольмі розпочато розслідування.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас після масованого нічного удару Росії по Києву заявила, що запропонує розширення санкцій ЄС проти компаній, які підтримують російський військово-промисловий комплекс. Каллас уточнила, що представники ЄС у Києві перебувають у безпеці після атаки, й подякувала їм за роботу за найскладніших обставин. Вона наголосила, що слова осуду не зупинять атаки, тому потрібні конкретні заходи.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після масованої ракетно-дронової атаки Росії на Київ закликав міжнародних партнерів до негайних конкретних дій. Він вимагає рішень щодо систем протиповітряної оборони та ракет для України — «зараз, а не пізніше», посилення санкційного тиску на Росію та збільшення підтримки, зокрема у сфері енергетики. Сибіга наголосив, що партнери не мають прирівнювати агресора до країни, яка захищається від агресії.

На саміті НАТО в Анкарі (7–8 липня 2026 року) засідання Ради Україна-НАТО відбудеться у форматі робочої вечері на рівні міністрів закордонних справ, а не глав держав. Формат підтвердив постійний представник Туреччини при НАТО Басат Озтюрк. Генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що саміт буде присвячений підтримці України, нарощуванню оборонних витрат та оборонного виробництва. На полях саміту відбудеться оборонно-промисловий форум НАТО, який, за очікуваннями, стане найбільшим за всю історію самітів Альянсу.

Парламент Болгарії 1 липня проголосував проти законопроєкту проросійської партії «Відродження», який зобов'язував уряд країни скасувати 10-річну угоду про співробітництво у сфері безпеки з Україною. Документ не отримав підтримки більшості депутатів.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна «робить набагато краще» у протистоянні чотирирічному вторгненню Росії. За його словами, темпи наступу РФ суттєво сповільнилися, а ЗСУ щомісяця ліквідовують або важко поранюють близько 35 тисяч російських військових. Цей прогрес визнав навіть президент США Дональд Трамп.

Польська сторона звинуватила Зеленського в «ескалаційних діях» у зв'язку з рішенням про Національний пантеон. Варшава також погрожує заблокувати євроінтеграцію України, якщо та не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА. Водночас польські й українські аналітики попереджають: Росія активно використовує напруженість між країнами для інформаційних атак і підриву довіри між союзниками. Нардеп Княжицький закликав обидві сторони не погіршувати відносини та продовжувати діалог.

Країни НАТО не можуть узгодити двохрічну програму допомоги Україні: одна з держав-членів блокує прийняття рішення, повідомляє FAZ. Проект декларації саміту в Анкарі передбачає 70 млрд євро на підтримку України, але остаточного консенсусу ще немає. Окремо Reuters повідомляє, що наступний саміт НАТО у 2027 році, який планувалося провести в Албанії, перебуває під загрозою зриву через позицію Трампа.

Напередодні саміту НАТО в Анкарі, запланованого на 7-8 липня 2026 року, між членами Альянсу виник конфлікт щодо довгострокової допомоги Україні. За повідомленнями FAZ та видання Фокус, Італія відмовилась від попередньо погодженої декларації щодо дворічної програми допомоги обсягом €70 млрд. Офіційних коментарів від Риму не надходило.

Чеський ультраправий рух «Свобода і пряма демократія» (SPD) виступив з ініціативою позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Лева — найвищої державної нагороди Чехії. Ідею висловив член фракції SPD, лідер якого раніше називав оточення Зеленського «хунтою». Офіс президента Чехії Петра Павела пояснив, що позбавлення ордена у такий спосіб неможливе — лише президент може відкликати нагороду. Ініціатива викликала хвилю критики серед інших чеських партій.

Колишній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив про відмову від українського ордена Ярослава Мудрого та пообіцяв передати його до музею Волинської трагедії. Це стало реакцією на ініціативу Зеленського щодо Національного пантеону. Польський уряд поки не планує різкої відповіді і очікує на оголошення конкретних імен у проєкті пантеону. Колишній прем'єр України Арсеній Яценюк публічно виступив проти масового повернення польськими посадовцями українських нагород, назвавши це «зернятком розбрату».

Двопартійна делегація сенаторів Конгресу США відвідала Одесу для обговорення інвестицій в Україну та підтримки обороноздатності країни. Сенатор-демократ від штату Вірджинія Тім Кейн заявив, що Конгрес США має намір ухвалити новий пакет військової допомоги Україні до кінця 2026 року. За його словами, підтримка має потужний двопартійний характер. Новий закон про національну оборону вже передбачає санкціоновану підтримку оборонної допомоги Україні.

Данія оголосила про 30-й пакет військової допомоги для України вартістю близько 4,4 мільярда данських крон, що становить приблизно 590 мільйонів євро. Деталі складу пакету не уточнюються.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про додаткові інвестиції в оборону на суму 15 млрд фунтів стерлінгів, які фінансуватимуться за рахунок скорочення видатків в інших сферах. Президент Зеленський провів зустріч з радником з нацбезпеки Стармера Джонатаном Пауеллом, підтвердивши новий пакет підтримки України обсягом майже 290 млн фунтів. Під час переговорів обговорили ситуацію на фронті, результати українських ударів по Росії та ситуацію в Криму.

Представник МЗС Китаю заявив, що Пекін поважає територіальну цілісність України та закликає терміново завершити війну на основі Статуту ООН. Китай також підкреслив, що Китай та Україна є стратегічними партнерами, і висловив намір розвивати двосторонні відносини. МЗС Китаю звернулося до Росії із закликом до переговорів, що стало помітним сигналом зміни риторики Пекіна.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що Євросоюз активно розвиває власні оборонні спроможності, однак не планує дублювати функції НАТО. За її словами, мета — посилення європейської складової Альянсу, а не створення паралельної структури. ЄС прагне бути сильнішим партнером у рамках НАТО, доповнюючи, а не замінюючи спільну трансатлантичну безпекову архітектуру.