#дипломатія

Провідні аналітики зазначають, що Росія не прагне компромісу з Україною, а вимагає її капітуляції. За даними 24 каналу, Путін чекає суттєвого перелому на фронті, щоб розпочати переговори. Водночас, за версією екс-посла Нідерландів, війна може завершитися не мирним договором, а лише припиненням вогню.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава будує найбільшу армію в Європі, яка «вирішуватиме долю регіону». Паралельно він пояснив причини, чому Польща зобов'язана допомагати Україні, та згадав спроби заблокувати оборонний проєкт SAFE. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський також повідомив, що Кремль веде кампанію з розколу польського та українського суспільств за допомогою дезінформації.

Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський виступив із пропозицією створити "Європейський легіон", до складу якого могли б увійти ветерани з України та інших країн. Ідея пов'язана зі зміщенням стратегічного фокусу США на Індо-Тихоокеанський регіон та необхідністю Європи самостійно забезпечувати власну безпеку. Сікорський наголосив, що Європа не може в кожній кризовій ситуації звертатися до Вашингтона по допомогу.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував створити «Європейський легіон» — постійне військове формування ЄС, яке доповнювало б НАТО. За його словами, до легіону могли б долучитися українські ветерани із бойовим досвідом після завершення війни. Ініціативу Сікорський виклав в інтерв'ю грецькому виданню Ekathimerini.

Міністерство закордонних справ Росії запросило у США і Туреччини роз'яснення у зв'язку з планами здійснити масштабні поставки зброї Україні. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що нові поставки завдадуть серйозної шкоди відносинам Росії з обома країнами. Москва розглядає ці дії як недружні та пригрозила погіршенням дипломатичних відносин.

Франція, Німеччина та Велика Британія спільно розробляють окремий формат мирних переговорів щодо України, пише New York Times. Країни прагнуть забезпечити участь Європи у ключових дипломатичних рішеннях і не допустити, щоб домовленості щодо завершення конфлікту ухвалювалися лише Вашингтоном і Москвою. За словами п'яти європейських чиновників, головування у новому форматі здійснюватимуть Франція, Німеччина та Велика Британія.

15 серпня 2026 року, у День Війська Польського, Польща провела найбільший в своїй історії військовий парад у Варшаві. Вулицями міста пройшли близько 1800 військових та сотні одиниць техніки, включно з танками Abrams та Leopard, системами HIMARS і Patriot, бойовими машинами Krab та Rosomak. У небі пролетіли винищувачі F-16 і F-35. У параді взяли участь також союзники по НАТО — США, Канада, Австралія, Литва, Естонія та інші. Окрема частина параду відбулася на Балтійському морі за участю десятків кораблів.

Президент Зеленський поставив перед українською дипломатією конкретний дедлайн: до кінця вересня 2026 року домогтися від міжнародного співтовариства санкцій проти компаній та осіб, причетних до виробництва ракет і безпілотників для Росії. Санкції мають охопити фінансові ланцюжки та посередників, які забезпечують виробництво зброї. Паралельно вже запроваджено санкції проти суден, що вивозили крадене українське зерно.

Президент України Зеленський провів переговори з президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі, під час яких обговорили ризики для продовольчого постачання через удари Росії по вантажних суднах. Зеленський нагадав, що Україна є одним із найбільших постачальників продовольства для Єгипту та країн Африки і Близького Сходу. Внаслідок ворожих атак загинули двоє громадян Єгипту. Сторони домовились про подальшу координацію у питаннях морської безпеки.

Радник президента Бразилії Селсу Аморім заявив, що посли та міністри різних країн Європи особисто звертаються до Бразилії з проханням підтримувати діалог із Росією. За його словами, Бразилія веде паралельні перемовини як із Заходом, так і з Москвою в питаннях, пов'язаних з війною в Україні.

Президент Росії Путін минулого тижня вперше відвідав Курильські острови — архіпелаг, який до Другої світової війни належав Японії та досі є предметом двостороннього спору. Поїздка обурила Токіо: Росія вийшла з переговорів щодо мирного договору, а тепер фактично закріплює свою присутність на спірних землях. Аналітики розцінюють цей крок як демонстративний геополітичний сигнал.

Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що підтримуватиме Україну, навіть якщо вона не визнає незалежність Косова. За його словами, "свобода не працює за кешбек". Рама підкреслив, що підтримка України є принциповою позицією Тирани і не залежить від розбіжностей у поглядах на окремі питання міжнародного права.

Колишня посол України у США та ексвіцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина заявила, що заставу у розмірі 6 мільйонів гривень за неї 13 серпня внесуть її колишні колеги по юридичному бізнесу, з якими вона працювала до переходу на державну посаду. Стефанішина підкреслила, що вважає суму "непомірною для родини", але наголосила на впевненості у власній позиції. Застава є гарантійним заходом, кошти за яким повертаються при дотриманні процесуальних вимог.

Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Гайко Томс заявив, що Берлін різко посилює військову співпрацю з Україною — зокрема щодо масштабування та підвищення ефективності оборонного виробництва. За словами Томса, Росія атакує Європу не лише через Україну, а й гібридними методами, що перетворює конфлікт на загальноєвропейську проблему, а не лише двосторонній з Київом.

Президент Зеленський заявив, що Україна разом із партнерами розробила чіткий план завершення бойових дій. Головна мета — створення потужного тиску на Росію, щоб змусити Путіна припинити агресію. Для досягнення цього ЗСУ мають утримувати фронт і переносити бойові дії на територію країни-агресора. Зеленський наголосив: без достатньо сильних позицій на полі бою будь-який діалог перетворюється на надмірні компроміси.

Росія звільнила американського морського піхотинця, якого утримувала під вартою. За оцінками Sky News та аналітиків, цей крок є жестом доброї волі з боку Путіна на адресу президента США Дональда Трампа. Видання вказує, що Кремль розраховує на відповідні поступки та пом'якшення американської позиції щодо Росії.

11 серпня Росія звільнила 32-річного колишнього морського піхотинця США Роберта Гілмана, який перебував у російській в'язниці з 2022 року. Путін помилував американця з гуманітарних міркувань, посилаючись на стан здоров'я. Гілман, за повідомленнями, зазнав серйозних знущань і перебував у тяжкому психіатричному стані. Росія не висувала вимог щодо обміну та не вимагала повернення своїх шпигунів.

Британський посол в Україні Мартін Кромптон заявив, що Україна має значні переваги як на полі бою, так і за його межами, та може продовжувати тиск на Росію. За його словами, Росія зазнає надзвичайних втрат, а її просування повільніше за равлика. Дипломат підтвердив підтримку Британією членства України в НАТО, хоча і визнав відсутність консенсусу в Альянсі з цього питання. Кромптон закликав Київ зберігати стратегічне терпіння для відновлення мирних переговорів.

Південна Корея підтвердила, що не постачатиме Україні системи протиповітряної оборони чи інше озброєння. У Сеулі наголосили, що ухвалюють рішення про військову допомогу з урахуванням вимог внутрішнього законодавства. При цьому Корея визнала серйозне занепокоєння участю військ КНДР у бойових діях на боці Росії, що порушує резолюції ООН. Питання поставок зброї Україні наразі не обговорюється.

Уряд Південної Кореї дав стриману відповідь на заклик президента Зеленського щодо надання систем протиповітряної оборони. Сеул визнає загрозу, пов'язану з військовою співпрацею Росії та КНДР, однак поки не готовий змінювати свою позицію і постачати Україні летальну зброю. Уряд заявив, що «стежить за ситуацією».