#дипломатія

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш доручив розсекретити інформацію про військову допомогу Україні за 2022–2026 роки. Рішення ухвалено після публічних заяв польського депутата про таємну передачу ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Польська Служба військової контррозвідки розслідуватиме розкриття державної таємниці.

Президент України Володимир Зеленський 5 липня провів телефонну розмову з Президентом Франції Емманюелем Макроном. Сторони обговорили координацію дипломатичних зусиль для досягнення миру, ситуацію на фронті та потребу у додаткових системах ППО. Зеленський наголосив, що голос Європи повинен мати вагу у переговорному процесі та що кожен крок у дипломатії треба робити максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що так звана «спеціальна воєнна операція» Росії проти України фактично перетворилася на справжню війну, оскільки за Україною стоїть Захід. Офіційна позиція Кремля роками уникала слова «війна», натомість використовуючи термін «СВО». Заява Пєскова зафіксована кількома незалежними джерелами як незвичайне публічне визнання.

Віцеспікер польського Сейму та лідер ультраправої партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак написав у соцмережах, що Польща могла таємно передати Україні ракети PAC-3MSE, придбані для системи ППО Patriot. За його словами, якщо ця інформація підтвердиться, це стане скандалом, оскільки такі ракети необхідні самій Польщі для захисту від ракет «Іскандер» із Калінінграда.

Президент Росії Путін та президент США Трамп провели телефонну розмову тривалістю близько 90 хвилин. За даними Кремля, сторони обговорили ситуацію в Україні, двосторонні відносини та міжнародні питання. Трамп запропонував допомогу у пошуку рішення щодо війни. Президент України Зеленський після спілкування з американським візаві заявив про реальну перспективу завершення російсько-української війни. Помічник Путіна Ушаков назвав розмову конструктивною, це вже четверта розмова між лідерами цього року.

Прем'єр-міністр Нідерландів заявив про необхідність «сильного сигналу» з Гааги та єдності Європи в рамках ОБСЄ для примусу Путіна до припинення вогню. Командувач НАТО підтвердив, що Європа та Канада компенсували скорочення американської військової участі в Альянсі перед самітом у Туреччині. Аналітик зазначив, що Путін опиниться під зростаючим тиском, оскільки Кремль розуміє — Україна відповідатиме на кожну дію Росії, вражаючи виключно військові об'єкти на ворожій території.

У Кишиневі припинив роботу «Руський дім» — офіційне представництво російського агентства «Россотрудничество». Влада Молдови відмовилась продовжувати міжурядову угоду з Росією про діяльність культурних центрів, посилаючись на загрозу національній безпеці.

4 липня 2026 року Путін зателефонував президенту США Трампу — вже після того, як Трамп поговорив із Зеленським. У Кремлі повідомили, що ініціатива дзвінка надійшла з Вашингтона, а розмова тривала 1,5 години. Президент США підтвердив готовність сприяти пошуку мирних рішень. Переговори відбулись у День незалежності США, напередодні саміту НАТО в Анкарі.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав польську делегацію на саміті НАТО в Анкарі утриматись від нових фінансових зобов'язань перед Україною. Він пояснив, що Польща вже несе значне навантаження з охорони східного кордону ЄС і це потрібно враховувати. Туск наголосив, що йдеться не про відмову від підтримки України, а про виважений підхід до нових зобов'язань.

Президент України Зеленський у день 250-річчя незалежності США привітав американський народ і президента Трампа. У зверненні він наголосив на важливості американської підтримки для захисту свободи в Україні та у всьому світі. Зеленський подякував за системи Patriot та іншу військову допомогу і наголосив, що разом з союзниками Україна точно досягне миру. Президент також порівняв боротьбу американців та українців за незалежність.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава чекає від Києва чіткого сигналу щодо де-ескалації після рішення Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назву «Герої УПА». Туск зазначив, що отримав позитивні сигнали від українських політиків, однак очікує конкретних кроків. Польські аналітики попереджають, що суперечка послаблює обидві країни на тлі загрози з боку РФ. Експерти наголошують: саме конфлікт між Польщею та Україною вигідний Москві.

Організація Північноатлантичного договору оприлюднила офіційну програму саміту, який пройде 7–8 липня в Анкарі (Туреччина). За даними дипломатів, у підсумковому комюніке НАТО офіційно зафіксує зміну ситуації на полі бою та підтвердить необхідність ведення переговорів виключно з лінії зіткнення. Очікується також підтвердження зобов'язань надати Україні близько 70 млрд євро у 2026 році.

Після масованих ударів Росії по Сумах і Запоріжжю 3 липня президент Зеленський закликав США, країни G7, G20 та Євросоюз тиснути на Росію. Президент зазначив, що партнери мають інструменти впливу на енергоресурси, нафтовий флот та фінансову систему країни-агресорки. Звернення зроблено увечері після підтвердження жертв від авіаудару по центру Сум.

Спецпосланець президента США Стів Виткофф і зять Трампа Джаред Кушнер готові відвідати Україну та Росію, але відмовляються від поїздки "заради фотосесії". Нові візити відбудуться лише за умови появи конкретних тем для обговорення в рамках мирного процесу, повідомляє NYT із посиланням на американського чиновника. Кремль, за даними видання, розглядає Кушнера як ключовий канал для досягнення цілей Росії.

Підсумкова декларація саміту НАТО в Анкарі 7–8 липня міститиме тезу про те, що Росія становить загрозу для євроатлантичної безпеки, а також обіцянку надати Україні по 70 млрд євро щороку протягом 2026–2027 років. Разом з тим підготовка декларації ускладнена розбіжностями союзників щодо строків допомоги та фінансування паливних трубопроводів у Східній Європі. Прем'єр Польщі Туск попросив делегацію не давати нових фінансових обіцянок Україні на самому саміті.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив 3 липня, що Варшава більше не практикуватиме «доброзичливого ставлення» у відносинах з Україною — надалі поступки мають бути взаємними. Туск закликав Київ виявити добру волю для зниження напруженості у двосторонніх відносинах, зазначивши, що Польща несе величезне навантаження через охорону східного кордону ЄС. Водночас польський прем'єр підтвердив, що Польща продовжить підтримувати Україну у протистоянні з Росією. Туск також попередив польську делегацію на саміті НАТО в Анкарі бути обережною у заявах щодо обсягів фінансової допомоги Україні.

Прем'єр-міністр Молдови Олександр Мунтяну оголосив про відставку уряду, повідомивши про своє рішення на власній сторінці у соцмережах. За словами прем'єра, він очолив уряд з наміром сприяти позитивним змінам, однак вирішив скласти повноваження, зрозумівши, що більше не може здійснювати реформи так, як планував. Кабінет Міністрів продовжить виконувати свої повноваження до формування нового складу. Відставка відбулася несподівано й не була анонсована заздалегідь.

Україна та Федеративна Республіка Німеччина в рамках спільної робочої групи розпочали обговорення механізмів повернення українських чоловіків мобілізаційного віку додому, повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв. За його словами, ініціатива передбачає координацію між українськими та німецькими відомствами. Паралельно в Берліні розпочав роботу перший центр Unity Hub, де українці можуть отримати держпослуги, консультації та підтримку. За даними посольства, наразі в Німеччині проживає понад мільйон українців, серед яких є чоловіки мобілізаційного віку. Деталі та юридична форма механізму ще не оприлюднені.

Канцелярія президента Польщі Навроцького використала термін "Східна Малопольща" щодо заходу України та розкритикувала рішення Верховної Ради про "Український національний пантеон", згадавши Бандеру та УПА. Паралельно польські депутати пропонують включити Волинську трагедію до звіту ЄС щодо прогресу України на шляху до вступу, що може стати небезпечним прецедентом.

Глава МЗС України Андрій Сибіга провів 3 липня переговори у Варшаві з польським колегою Радославом Сікорським. Україна запропонувала пакет антикризових заходів для зниження напруги у двосторонніх відносинах, зокрема консультації та звернення до релігійних лідерів у питаннях, пов'язаних з Волинською трагедією. Польська сторона підтвердила продовження підтримки України у війні з Росією. Сікорський відмовився деталізувати переговори, зазначивши, що «дипломатія любить тишу».