#Путін

Президент Росії Путін відреагував на влучання дрону у житловий будинок у румунському Галаці, спочатку заявивши, що "нічого не знає" про інцидент. Потім він припустив, що в Румунію міг прилетіти "український дрон". Президент Румунії Нікушор Дан спростував версію Кремля, підтвердивши відповідальність Росії та пояснивши, що дрон змінив траєкторію після ураження українською ППО над Рені. Президент Зеленський провів переговори з Даном і запропонував направити українських фахівців для посилення захисту румунського неба. Франція оголосила, що вимагатиме від РФ офіційних пояснень.

Рейтинг підтримки Путіна продовжує падати, незважаючи на зміну методики соціологічних опитувань. За даними, рівень схвалення диктатора знижується навіть після коригування методології досліджень. При цьому показники ще не досягли мінімального рівня початку 2022 року. Аналітики вказують, що зміна методики була свідомою спробою штучно підтримати рейтинг, проте навіть це не зупинило спад.

28 травня президент Росії Путін прибув до Астани (Казахстан) для офіційного візиту. У кортежі диктатора, що налічував до 16 автомобілів, спостерігачі зафіксували броньований автомобіль із кулеметником на даху та, ймовірно, машину з системами радіоелектронної боротьби. У небі кортеж прикривав вертоліт. Під час візиту Путін підписав ряд угод, зокрема щодо будівництва АЕС у Казахстані.

Президент Росії Путін підписав закон, який дозволяє учасникам війни проти України та членам їхніх сімей не гасити прострочені кредити. Захід стосується як самих військовослужбовців, так і їхніх родичів. Аналітики розцінюють це як спробу Кремля підвищити мотивацію для вступу на контрактну службу влітку 2026 року.

Президент Росії Владімір Путін підписав закон, який розширює повноваження Кремля застосовувати збройні сили за межами країни. Документ дозволяє використовувати армію за кордоном у випадках переслідування, затримання або арешту росіян в інших державах. Відповідні зміни внесено до законів «Про громадянство» та «Про оборону». Закон раніше схвалили Держдума та Рада Федерації.

За даними The Guardian та інших медіа, серед російської еліти зростає розчарування в Путіні. Люди, що раніше захищали диктатора, більше цього не роблять. Фокус зазначає, що Путін дедалі більше стає "ізольованим лідером". ТСН додає, що образ "сильного лідера" починає руйнуватися, а становище Росії не покращиться навіть якщо війна закінчиться на умовах Кремля.

Британські видання The Times та BBC опублікували аналітичні матеріали про реальний стан відносин між Росією та Китаєм. Незважаючи на офіційну «дружбу без обмежень», відносини між країнами залишаються прагматичними: Пекін уникає повноцінної підтримки Москви у війні проти України та не жертвує власними економічними інтересами заради союзника. Зустріч Путіна із Сі показала обмеженість цього партнерства.

Британська газета The Guardian оприлюднила матеріал про зростання невдоволення серед кремлівської еліти — олігархів та силовиків — поведінкою Путіна та ходом війни. Серед еліт фіксується «відчуття катастрофи», а ті, хто раніше підтримував Путіна, більше цього не роблять. Окреме роздратування викликають масштабні блокування інтернету та посилення впливу ФСБ. Водночас розвідувальні джерела зазначають, що сам Путін, попри ізоляцію, має намір продовжувати війну.

Президент Росії Владімір Путін відреагував на удар по гуртожитку коледжу в Старобільську на окупованій Луганщині. Він стверджує, що три хвилі безпілотників ЗСУ вночі атакували будівлю, де спали студенти, а поруч не було жодних військових об'єктів. За словами Путіна, 15 людей досі вважаються зниклими безвісти. Диктатор наказав Міноборони РФ підготувати пропозиції щодо удару відплати по Україні.

За даними Bloomberg з посиланням на кремлівські джерела, Путін прагне завершити війну до кінця 2026 року, однак лише на умовах, які він зможе піднести як «перемогу». Ключові вимоги — повний контроль над Донецькою та Луганською областями та угода з Європою, яка б легітимізувала захоплені Росією землі. Деякі кремлівські чиновники відкрито визнають, що конфлікт зайшов у глухий кут і чіткого сценарію завершення наразі немає. Прес-секретар Кремля Пєсков заперечив наявність будь-яких дедлайнів.

Адміністрація президента США Дональда Трампа вперше за кілька років направить свого представника на Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ). Ним стане очільник федеральної комісії мистецтв США Родні Мімс Кук. Попередньо представники США не відвідували цей захід через відмову від дипломатичних контактів з Росією у зв'язку з повномасштабним вторгненням в Україну.

За оцінкою ISW, зустріч Путіна з Сі Цзіньпіном у Пекіні завершилася без прориву: Китай відмовив Росії у будівництві газопроводу «Сила Сибіру-2» та не погодився на передачу технологій. Підписаний документ носить декларативний характер без конкретних зобов'язань. Аналітики вказують на «нинішні обмеження російсько-китайської співпраці» та небажання Пекіна вкладатися в ізольовану Росію.

Після завершення візиту Путіна до Китаю акції Газпрому на Московській біржі різко знизились. Переговори між РФ та КНР не принесли домовленостей щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2". За даними Washington Post, Китай не поспішає реалізовувати масштабний проєкт з кількох причин, попри офіційну риторику про партнерство. Аналітики також звертають увагу на поведінку Сі Цзіньпіна під час зустрічі, який демонстративно дистанціювався від Путіна.

20 травня 2026 року президент Росії Путін та лідер КНР Сі Цзіньпін провели переговори в Пекіні. Сторони домовились продовжити Договір про добросусідство, дружбу і співпрацю між Китаєм і Росією. На зустрічі заплановано підписання близько 40 договорів про співпрацю в галузі енергетики, торгівлі та інших сферах. Обговорювались також ситуація в Україні та на Близькому Сході.

Під час переговорів у Пекіні минулого тижня Сі Цзіньпін заявив президентові США Дональду Трампу, що Путін може зрештою пошкодувати про своє рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. За даними Financial Times, це перший відомий випадок, коли китайський лідер дав подібну оцінку діям Москви. Джерела, обізнані з перебігом зустрічі, описують коментарі Сі щодо Путіна як різкі.

Путін планує відвідати Китай після того, як там побував Дональд Трамп. Аналітики зазначають, що Кремль опинився у складній ситуації: дедалі більше Пекін поглинає Москву, тому Росія змушена шукати альтернативу залежності від Китаю. Ексміністр закордонних справ Клімкін вказує, що Путін не може ігнорувати зміни у балансі сил після переговорів Трампа з Сі.

Два підконтрольних Кремлю соціологічних центри оприлюднили дані про падіння рейтингів Путіна серед населення Росії. Аналітики вважають, що це може бути свідомим сигналом адміністрації президента з метою активізації PR-кампаній. Водночас The Telegraph повідомляє, що Кремль дедалі частіше транслює меседжі про можливе завершення війни без «великої перемоги», на яку раніше розраховував Путін. Навіть проросійські «патріоти» в соціальних мережах помітно змінюють риторику.

Згідно з інформацією американської журналістки, Путін особисто повідомив Трампу, що не погодиться на мирну угоду до кінця 2026 року. У Кремлі впевнені, що зможуть захопити весь Донбас, а після цього вимагатимуть нових поступок. Переговорний процес між Україною та Росією за посередництва США наразі загальмувався.

Відразу після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю, Путін також планує офіційну поїздку до Пекіна 19-20 травня. Метою є зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном та підписання спільних документів. Це перший дипломатичний марафон у Пекіні за короткий проміжок часу, що свідчить про активні геополітичні переговори в регіоні.

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощений порядок отримання громадянства РФ для жителів невизнаного Придністров'я. Правом скористатися можуть неповнолітні іноземці та особи без громадянства, що проживають на цій території. Указ є черговим кроком Москви з посилення впливу на молдовський регіон через інструмент паспортизації.