#Путін

Президент Росії Путін підписав указ, який дозволяє вводити тимчасове управління об'єктами критичної інфраструктури, якщо їхні власники не змогли захистити майно від атак українських безпілотників. Заходи поширюються на ТЕК та логістичні об'єкти. Фінансування утримання вилученого майна здійснюватиметься за рахунок його власних прибутків. Указ вийшов на тлі масштабних ударів ЗСУ по об'єктах логістики в Росії, зокрема складах маркетплейсу Ozon.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія продовжуватиме завдавати ударів по Києву «щодня та щоночі» у відповідь на атаки Сил оборони України по складах маркетплейсу Ozon. Кремль назвав ці дії «відкриттям ящика Пандори» і натякнув на масштабні наслідки для України. Раніше ЗСУ завдали точкових ударів по логістичній інфраструктурі Ozon, що призвело до падіння акцій компанії на 28%.

За словами командира батальйону безпілотних комплексів «Ахіллес» Юрія Федоренка, Путіну передано доповідь, підготовлену кремлівськими аналітиками під керівництвом радника Максима Орєшкіна. Згідно з документом, грошей на продовження війни в Росії бракує. Федоренко оприлюднив ці відомості у Facebook, посилаючись на внутрішні кремлівські джерела.

Путін розраховує, що Росія зможе витримати тривалу війну довше за Україну, пишуть аналітики Bloomberg. Однак, на думку видання, поточна ситуація свідчить про протилежне: Україна не програє п'ятий рік поспіль, а лідерство Путіна входить у зону дедалі більшої вразливості через економічну напругу та тиск еліт.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував, що Путін продовжує дотримуватися концепції перемоги у «війні на виснаження» та готовий миритися з посиленням економічних труднощів у Росії, включно з Москвою та Санкт-Петербургом. Водночас диктатор у публічних заявах продовжував брехати про успіхи РФ та применшувати наслідки українських ударів по нафтовій інфраструктурі.

Президент Росії Путін заявив, що РФ готова до діалогу щодо миру з Україною лише «на основі реалій, що існують на землі». Поточні пропозиції щодо мирного врегулювання він назвав «неприйнятними» та «екзотичними» для Москви. Водночас диктатор виправдав масовані удари по цивільній інфраструктурі України, назвавши їх «ефективними та своєчасними», і заявив, що вони допомагають виконувати бойові завдання на фронті.

Президент Росії Путін заявив, що Росія готує відповідь на удари Збройних сил України по російських об'єктах. «Ну що ж, ось вам відповідь щодо вашої інфраструктури. Хочете порушити нашу логістику — дії нашої армії не змусять себе чекати», — цитують його слова. Путін також назвав удари по Україні «ефективними та своєчасними», які допомагають бійцям на фронті.

Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв'ю Укрінформ заявив, що Путін може розраховувати на те, що українці не зможуть пережити наступну зиму, і тому не бачить необхідності домовлятися. Водночас Україна продовжує дипломатичну роботу для завершення війни. Кислиця наголосив, що припиняти переговорні зусилля небезпечно, оскільки Росія намагається сформувати у світі думку, що саме Київ не прагне завершення конфлікту. Він також підкреслив, що ключовим фактором тиску на РФ є єдність українського народу.

Президент Росії Владімір Путін на засіданні Ради зі стратегічного розвитку заявив, що атаки ЗСУ по логістичних і складських об'єктах завдають шкоди, однак не мають «критичних наслідків». Він доручив уряду розробити програму відновлення пошкоджених об'єктів на якісно новому технологічному рівні. Збитки від регулярних ударів по маркетплейсу Wildberries оцінюються у сотні мільярдів рублів — Кремль публічно не назвав Wildberries, намагаючись применшити масштаб руйнувань.

Помічник президента Росії Дмитро Ушаков заявив, що Москва не розглядає можливість зупинки бойових дій через заморожування конфлікту по лінії зіткнення. Представник Кремля також ухилився від питань щодо можливих таємних переговорів між РФ та США, заявивши, що дипломатія завжди ведеться тихо.

Президент Росії Володимир Путін розраховує встановити повний контроль над Донбасом до осені 2027 року, повідомляє The New York Times. Раніше Кремль вже неодноразово встановлював схожі дедлайни щодо захоплення українських територій, жоден з яких не було виконано. Телеграф нагадав, що Росія систематично переносить цільові дати окупації, посилаючись на затяжний характер воєнних дій. Нинішній дедлайн — це відстрочення від більш амбітних попередніх планів.

Провідні аналітики зазначають, що Росія не прагне компромісу з Україною, а вимагає її капітуляції. За даними 24 каналу, Путін чекає суттєвого перелому на фронті, щоб розпочати переговори. Водночас, за версією екс-посла Нідерландів, війна може завершитися не мирним договором, а лише припиненням вогню.

Президент Росії Володимир Путін у зверненні до лідера Північної Кореї Кім Чен Ина заявив, що Москва готова продовжувати спільну роботу над побудовою більш справедливого і демократичного світового порядку. Путін закликав до подальшого зміцнення партнерства між двома країнами. Заяви пролунали на тлі тривалого військового співробітництва між Росією та КНДР, що включає постачання боєприпасів та направлення північнокорейських військових до зони бойових дій в Україні.

Аналітики Інституту дослідження війни (ISW) пояснили стратегію Кремля щодо відмови від мирних переговорів. За їхніми даними, Росія цілеспрямовано прагне об'єднати суспільство навколо провоєнної платформи напередодні виборів. Кремль розраховує на повну капітуляцію України і не зацікавлений у компромісному врегулюванні конфлікту.

Американська газета New York Times повідомляє, що Путін планує захопити південь України з метою створення сухопутного коридору до Молдови. Росія розглядає Кишинів як наступну ціль після завершення активної фази війни в Україні. Такий коридор дозволив би Москві встановити сухопутний зв'язок із Придністров'ям і посилити тиск на Молдову.

Президент Росії Володимир Путін відвідав один із островів Курильського архіпелагу, що є спірною територією між Японією та Росією. Демонстративна поїздка викликала різку реакцію Токіо — японська сторона планує розглянути контрзаходи у відповідь. Аналітики ISW оцінили візит як частину провокаційної стратегії Кремля.

Президент Росії Путін вперше відвідав спірні Курильські острови, чим викликав різке невдоволення Японії. Цей демонстративний крок аналітики пояснюють як частину ширшої геополітичної гри Москви. Питання Курил залишається давньою точкою напруженості між двома країнами, і візит Путіна загострив її ще більше.

Президент Росії Путін минулого тижня вперше відвідав Курильські острови — архіпелаг, який до Другої світової війни належав Японії та досі є предметом двостороннього спору. Поїздка обурила Токіо: Росія вийшла з переговорів щодо мирного договору, а тепер фактично закріплює свою присутність на спірних землях. Аналітики розцінюють цей крок як демонстративний геополітичний сигнал.

Президент Росії Путін дедалі більше ховається від можливих загроз, використовуючи складну систему маскування свого місцезнаходження. За даними NYT, він пересувається особистим бронепоїздом, обладнаним банею та спортзалом, а його зустрічі проводяться у дублікатах кремлівського кабінету — оригіналів і копій, щоб унеможливити визначення реального місця перебування. Журналісти навіть відстежували його пересування за станом рослин у кабінеті під час відеозвернень.

Президент Росії Володимир Путін вперше за час свого правління відвідав спірний острів Ітуруп, що входить до Курильського архіпелагу. Японія розцінює ці острови як свою територію та вимагає їх повернення. Міністр закордонних справ Японії Тошіміцу Мотеґі виступив із заявою, в якій висловив рішучий протест та підкреслив, що чотири Північні території є японськими за міжнародним правом.