#ЄС

Дипломатичні місії Франції, Польщі та ЄС оголосили про продовження роботи в Києві попри погрози Росії. Посол ЄС Катерина Матернова заявила: «Україна стоїть. Ми теж». Дипломати назвали заклики Москви до евакуації залякуванням і шантажем. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що РФ намагається залякати Захід, проте реакція на ці погрози має бути пропорційною і сильною.

Президент Зеленський повідомив, що Україна намагається прискорити виробництво власних антибалістичних систем в Європі, оскільки тривалий час не було прогресу у співпраці зі США. Причиною глобального дефіциту антибалістики є зокрема ізраїльсько-іранська війна, яка виснажила відповідні системи. Зеленський підкреслив, що ПРО залишається першочерговим пріоритетом, та провів переговори з лідерами Франції, Норвегії та Фінляндії. Водночас «Флеш» повідомив, що Україна вже має перехоплювачі для нових реактивних «Шахедів» РФ.

Росія заявила про можливість завдавати систематичних ударів по Києву, посилаючись на перебування в місті іноземних дипломатів. МЗС України кваліфікувало ці погрози як безсоромний шантаж і назвало їх спробою залякати Захід. Посол ЄС Катаріна Матернова заявила, що погрози є ознакою відчаю, а Франція та інші країни підтвердили продовження роботи посольств у звичайному режимі. Рівень безпекових загроз від РФ для Києва залишається незмінним порівняно з попередніми місяцями, наголошує МЗС.

Країни Євросоюзу почали повертати громадян України, які порушили міграційне законодавство, заявила голова Державної міграційної служби Наталія Науменко. Найчастіше депортують тих, хто потрапив до ЄС поза офіційними пунктами пропуску, не оформив або не продовжив документи на легальне перебування, а також тих, хто скоїв правопорушення. Польща, Чехія та Німеччина суттєво збільшили кількість запитів на повернення. За словами Науменко, йдеться виключно про порушників міграційного законодавства, а не про всіх українців за кордоном.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у вівторок відвідає Литву на тлі низки вторгнень дронів у повітряний простір прибалтійського регіону, через які місцевим громадянам рекомендували ховатися в укриттях.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас назвала удар Росії «Орєшніком» безрозсудним ядерним ризиком та закликала посилити міжнародний тиск на Москву. Наступного тижня міністри закордонних справ ЄС обговорять заходи у відповідь. Угорщина, Канада та інші держави також засудили масовану атаку на Київ, назвавши її воєнним злочином. Міністр закордонних справ України Сибіга закликав партнерів використати важелі впливу, щоб показати Москві, що удари не принесуть результату.

Президент України Володимир Зеленський направив лідерам Євросоюзу листа, в якому назвав пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца несправедливою. Мерц пропонував надати Україні статус асоційованого члена ЄС, що дозволяло б брати участь у засіданнях без права голосу як проміжний крок до повноправного членства. Зеленський підкреслив: «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами», та наголосив на рівних правах для України. Міністр закордонних справ Ірландії Гелен Макенті також зазначила, що проміжний статус може ускладнити повноцінний вступ до ЄС.

Уряд Угорщини на чолі з новим прем'єр-міністром Петером Мадяром оголосив про продовження заборони на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Обмеження стосуються понад 20 категорій агропродукції та були вперше введені урядом Орбана у 2023 році. Попередня заборона завершилась 14 травня 2026 року, однак нова влада вирішила не скасовувати її. Рішення оголосив особисто прем'єр Мадяр у своєму офіційному зверненні.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що всі шість кластерів переговорів про вступ до ЄС мають бути формально відкриті у червні 2026 року — «всі політичні перешкоди для цього усунені». Реагуючи на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого статусу», Київ наголосив: мета залишається повноправне членство, а не його альтернатива. Польща та Італія підтвердили підтримку євроінтеграційних прагнень України. Зеленський планує обговорити пропозицію Мерца з партнерами.

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зробив кілька заяв щодо відносин з Україною. Він назвав захист прав угорської нацменшини на Закарпатті обов'язковою умовою підтримки євроінтеграції України. Мадяр також заявив, що Будапештський меморандум 1994 року виявився неефективним і Україні потрібна нова мирна угода з реальними гарантіями безпеки. Угорський прем'єр висловив думку, що після завершення війни ЄС може повернутися до закупівель російського газу через ціновий фактор, та відкинув можливість відправки угорських миротворців до України.

Керівна угорська партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром подала до парламенту проєкт Шістнадцятої поправки до Конституції Угорщини. Поправка обмежує термін перебування на посаді прем'єр-міністра максимум вісьмома роками. У разі ухвалення цього закону колишній прем'єр Віктор Орбан, який вже обіймав посаду понад вісім років, буде остаточно відсторонений від можливості повернення до влади.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав листа лідерам ЄС із пропозицією надати Україні новий статус «асоційованого члена» до набуття повноправного членства. Ініціатива покликана прискорити євроінтеграцію Києва в обхід тривалого процесу вступу. Деталі пропозиції стали відомі з публікації видання Der Spiegel. Прем'єр Словаччини Фіцо відхилив пропозицію Мерца, заявивши, що «в ЄС немає атмосфери для таких кроків» і назвавши кандидатами на вступ Чорногорію, Албанію та Сербію. Депутат ВР Мережко підкреслив, що Україна має політичну волю виконати всі вимоги для повноправного членства і запроваджувати проміжні статуси недоречно.

Міністерство закордонних справ Росії офіційно заявило, що нинішній зовнішньополітичний курс Вірменії є для Москви неприйнятним. Єреван прагне зберегти членство в Євразійському економічному союзі, паралельно рухаючись до вступу в Євросоюз. Росія вважає такий підхід несумісним і висловила своє незадоволення.

Президент Зеленський заявив, що відбулися «хороші контакти» між українською та американською переговорними командами щодо безпекової співпраці та дипломатії щодо Росії. Він висловив сподівання на відновлення мирних переговорів «цими тижнями», у тому числі за можливої участі Європи. Конкретних деталей контактів із США оприлюднено не було.

Єврокомісія визначила перелік реформ, які Україна має виконати для отримання першого траншу за кредитною програмою на 90 млрд євро. Серед умов — запровадження ПДВ на імпортні посилки низької вартості, оподаткування цифрових платформ, продовження дії військового збору з доходів фізичних осіб та ухвалення законодавства щодо розвитку газового ринку. Частина вимог вже виконана, зокрема оподаткування цифрових платформ. Перший транш може надійти до кінця червня 2026 року.

Міністри закордонних справ Євросоюзу під час зустрічі на Кіпрі наступного тижня планують обговорити кандидатів на роль головного переговірника з Росією щодо завершення війни в Україні. Відповідно до даних Financial Times, у списку потенційних кандидатів з'явились нові імена. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що питання прямих переговорів ЄС з РФ є виключною компетенцією Євросоюзу, і він повинен ухвалювати такі рішення самостійно.

Єврокомісар Валдіс Домбровскіс підписав Меморандум про взаєморозуміння між ЄС та Україною щодо макрофінансової допомоги у розмірі 8,35 млрд євро. Допомога є частиною ширшого кредиту ЄС на загальну суму 90 млрд євро. Перший транш Україна може отримати вже у червні 2026 року. Документ визначає умови та зобов'язання, необхідні для отримання коштів.

Україна та Угорщина 20 травня 2026 року розпочали двосторонні онлайн-консультації на рівні експертів. Сторони розглядали три ключові питання: двосторонні відносини, права угорської меншини в Україні та перспективи вступу до ЄС. Міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан назвала консультації важливим кроком до відновлення відносин. Це перший такий захід після формування нового угорського уряду.

Міністри фінансів країн G7 під час зустрічі у Парижі одноголосно підтвердили готовність продовжувати санкційний тиск на Росію. Водночас Єврокомісар Валдіс Домбровскіс розкритикував рішення США вдруге продовжити на 30 днів виняток із санкцій щодо вже завантаженої на танкери російської нафти, наголосивши, що це лише збільшує фінансові прибутки Кремля. Представники ЄС також зазначили: «Саме Росія виграє від ескалації в Ірані — тому не час знижувати тиск». Окремо Німеччина оголосила про остаточну відмову від будь-яких російських енергоносіїв.

Президент Зеленський провів нараду з міністром закордонних справ Сибігою та оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень 2026 року. Серед ключових пріоритетів — конструктивний перезапуск відносин з Угорщиною: Сибіга та інші урядовці готуються до формату двосторонніх консультацій з Будапештом. Також заплановано відкриття переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС та налагодження відносин з Грузією.