#ЄС

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про внесення змін до Державного бюджету України на 2026 рік. Документ передбачає збільшення доходів держбюджету на 2,29 трлн грн та видатків на 1,56 трлн грн — переважно на потреби безпеки і оборони. Фінансування здійснюватиметься за рахунок кредиту ЄС Ukraine Support Loan у розмірі 45 млрд євро. Законопроєкт №15224 підтримали 240 депутатів.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас застерегла, що Росія намагається нав'язати ЄС власні правила діалогу, намагаючись вибрати перемовника на своїх умовах — що є пасткою Кремля. За її словами, ЄС спершу визначиться зі стратегією переговорів і лише потім обере представника. ЄС також готує перелік жорстких вимог до Росії, серед яких — обмеження чисельності армії РФ. Каллас закликала членів ЄС не вести прямих двосторонніх переговорів з Москвою.

Верховна Рада 28 травня проголосувала за ратифікацію угоди з ЄС про кредит до 90 млрд євро на 2026-2027 роки. За рішення проголосували 298 народних депутатів. Кошти підуть на підтримку бюджету та оборонного сектору. Умовами угоди є: скасування пільг на міжнародні посилки, подовження 5% військового збору на 3 роки та реформа оподаткування ФОП третьої групи. Зеленський подякував парламенту за оперативну ратифікацію та назвав це важливим голосуванням, що демонструє єдність.

Євросоюз запропонує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу України до ЄС 16 червня. Цей графік мають затвердити на засіданні Європейської Ради за два дні після цього. Очікується, що вже у липні Україна та Молдова зможуть відкрити решту переговорних кластерів з шести тематичних блоків. Фон дер Ляєн підтвердила, що Україну буде повністю інтегровано в оборонні ініціативи Євросоюзу, включно з ППО та боротьбою з безпілотниками.

Євросоюз визначився з датою початку офіційних переговорів про вступ України. Перший переговорний кластер планують відкрити у середині червня. Глава МЗС Андрій Сибіга на неформальному засіданні міністрів ЄС у форматі «Гімніх» закликав партнерів відкрити всі шість переговорних кластерів та діяти рішуче на тлі змін у динаміці війни.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Европа може відіграти ключову роль у наближенні миру в Україні через конкретні кроки. Водночас він подякував европейським міністрам за підтримку та стійкість перед погрозами Росії іноземним дипломатам, акредитованим у Києві.

Верховна Рада планує у четвер, 28 травня, розглянути ратифікацію меморандуму про надання Україні кредиту від Євросоюзу обсягом 90 млрд євро. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Президент Зеленський підтвердив, що дата першого траншу вже визначена. Ратифікація кредитної угоди є необхідною умовою для початку фінансування.

Єврокомісія планує 16 червня запропонувати відкриття першого кластера переговорів про вступ до Євросоюзу для України та Молдови. Рішення має бути остаточно затверджено на засіданні Європейської ради. Відкриття першого кластера стане черговим формальним кроком у процесі євроінтеграції обох країн.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила про реальний ризик ескалації з боку Росії та можливого розширення збройного конфлікту за межі України. Спецслужби Литви зафіксували значне посилення агресивної та радикальної риторики Москви. Аналітики попереджають, що слабка оборона країн Балтії може стати інструментом тиску Росії на Євросоюз. ЄС закликає зміцнювати колективний захист та переосмислити архітектуру безпеки континенту.

Президент Зеленський провів переговори з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн щодо зміцнення ППО України, передусім антибалістики, в рамках ініціативи Drone Deal. Лідери обговорили шлях до членства в ЄС — Зеленський розраховує відкрити перший переговорний кластер уже в червні. Україна заявляє про готовність до відкриття всіх шести кластерів. Також обговорювалися конкретні країни-партнери, готові долучитися до Drone Deal.

Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що Євросоюз повинен взяти на себе провідну роль у переговорах із Росією щодо завершення повномасштабного вторгнення в Україну. За його словами, ЄС занадто довго притримувався пасивної, вичікувальної позиції. Радев закликав Брюссель стати головним медіатором, а не залишати цю роль третім країнам чи організаціям.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон № 11520 про публічні закупівлі. Документ є одним із ключових євроінтеграційних актів і гармонізує систему тендерів з вимогами Євросоюзу. Прийняття закону є умовою інструменту Світового банку DPO та розблоковує $3,4 млрд фінансування для України. За рішення проголосували 245 народних депутатів.

Секретар РНБО та головний переговірник України Рустем Умєров прибув до Берліна та провів переговори з радниками з національної безпеки країн E3 — Німеччини, Франції та Великої Британії. Переговори відбувались у закритому форматі та охоплювали питання мирного процесу, Drone Deal та оборонної співпраці. Напередодні Умєров перебував у Брюсселі на зустрічі з Єврокомісією щодо оборонної промисловості. Зустріч відбулась на тлі посилення погроз Росії завдати нових масованих ударів по Україні.

Центральна виборча комісія визнала Дениса П'ятигорця новим народним депутатом від партії «Європейська солідарність» замість померлого Степана Кубіва. Однак П'ятигорець відмовився від мандата, заявивши, що вважає себе кориснішим для держави у бізнесі та волонтерській діяльності під час війни. За його словами, стати депутатом було мрією, але зараз він обирає інший шлях. Через відмову кандидата вакантне місце у Верховній Раді від «Євросолідарності» залишиться незайнятим.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував розглянути можливість "асоційованого" або "обмеженого" членства України в Європейському Союзі без повного права голосу — як проміжний варіант на шляху до повноправної інтеграції. Більшість представників держав-членів ЄС обережно відреагували на пропозицію: підкреслили, що вона не може замінити повноправного членства України. Радіо Свобода повідомило, що міністри уникали прямої критики, однак настоювали на незмінності мети — повного вступу України.

Єврокомісія підтвердила, що питання призначення посланця ЄС на мирні переговори щодо України буде розглядатися лише після того, як Росія продемонструє реальну готовність до завершення війни. Згідно з Politico, держави ЄС глибоко розділені щодо того, хто має бути таким представником. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський закликав Європу бути "обережною" з поспішними переговорами. Хорватія закликала ЄС не блокувати старт переговорів про вступ України. УНІАН з посиланням на NYT повідомляє, що конфлікт США з Іраном відволікає Вашингтон від мирного процесу в Україні.

Європейський Союз офіційно викликав повіреного Росії у справах після того, як МЗС РФ заявило про плани завдавати систематичних ударів по Києву та попередило іноземних дипломатів залишити місто. Речник Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що удари не обов'язково відбуватимуться щодня, однак можуть бути регулярними. ISW оцінив ці погрози як спробу Путіна "оговтатися від приниження" після невдалих ракетних атак. Франція, Польща та інші країни ЄС відкинули погрози як звичну тактику залякування, евакуацію дипломатів не планують.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що хоче, щоб Євросоюз відкрив усі шість кластерів переговорів про вступ України до саміту в червні. Польща також підтримала відкриття всіх кластерів та не виступатиме проти цього рішення. Це може прискорити процес вступу України до ЄС на тлі тривалої війни з Росією.

Росія закликала дипломатів країн ЄС покинути Київ, погрожуючи систематичними ударами по столиці. ЄС у відповідь назвав ці заяви "шедевром лицемірства" та підтвердив, що дипломати нікуди не поїдуть. МЗС України кваліфікувало нові погрози Росії як форму шантажу і наголосило, що реальний рівень загрози залишається незмінним.

Росія оголосила про наміри завдати нових масованих ударів по Києву. МЗС України назвало погрози "безсоромним шантажем" і повідомило, що загальний рівень загроз не змінився. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова підтвердила, що дипломати не залишатимуть Київ попри тиск з боку Москви. Аналітики пов'язують нову риторику РФ з відсутністю успіхів на фронті.