#Євроінтеграція

Єврокомісія готує пропозицію про надання країнам-кандидатам на вступ до ЄС, серед яких і Україна, доступу до єдиного внутрішнього ринку блоку ще до їх офіційного членства. За інформацією Politico, умовою є приведення законодавства до стандартів ЄС та готовність діяти спільно із блоком проти ворожих держав. Така «рання інтеграція» відкрила б можливості для бізнесу та зміцнила б ланцюги поставок.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала українські урядові інститути до толоки реформ — спільного виконання погоджених з ЄС умов. За її словами, подальша фінансова підтримка України пов'язана з виконанням реформ. Кос наголосила, що лише спільними зусиллями уряду, Верховної Ради та державних інститутів вдасться досягти необхідних результатів.

29 вересня робоча група Ради ЄС COELA знову намагатиметься затвердити результати скринінгу переговорних кластерів 2 та 3 для України. Угорщина блокує це рішення, яке є необхідною умовою для відкриття відповідних розділів переговорів про членство. Це вже не перша спроба подолати угорське вето у цьому питанні.

На засіданні Ради ЄС із закордонних справ у форматі міністрів оборони в Брюсселі держави Євросоюзу погодили продовження навчальної місії EUMAM Ukraine ще на два роки. Паралельно ЄС має намір профінансувати модернізацію двох навчальних центрів безпосередньо на території України. Про це повідомила Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас.

Євросоюз розробляє так звані «дорожні карти» — покрокові плани із чіткими умовами та строками вступу — для чотирьох країн, що вважаються лідерами євроінтеграції: Чорногорії, України, Молдови та Албанії. Відповідні пропозиції готуються у Брюсселі та мають окреслити конкретний шлях до повноправного членства в ЄС.

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що Угорщина не виключає приєднання до Карпатської вісімки — формату регіональної співпраці, заснованого Україною. Разом з тим, вона повідомила про очікування позитивних результатів у співпраці з Україною щодо прав національних меншин до наступного місяця. Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр не взяв участі у Карпатському саміті в Україні.

Європейський банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,5%. Причиною стали удари Росії по портах та суднах у Чорному морі, що суттєво вплинуло на логістику. ЄБРР характеризує стан економіки як «близький до стагнації».

Рада ЄС схвалила виплату Україні майже 3 млрд євро в рамках восьмого чергового траншу програми Ukraine Facility. Кошти надходять після виконання Україною десяти цільових кроків із Плану України. До фінансування долучилася також Норвегія.

Польща активізує цивільну оборону через посилення ударів Росії поблизу українсько-польського кордону. Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський заявив про встановлення понад 1000 автоматичних сирен у прикордонних районах. На початку 2024 року в цьому регіоні налічувалося лише 30 таких сирен, зараз їх близько 350. Польща планує досягнути 1000+ до кінця 2026 року.

На першому саміті Карпатської вісімки (C8) учасники офіційно започаткували Карпатську інтеграційну ініціативу — новий формат співпраці України та її сусідів на шляху до вступу в ЄС. Під час Карпатського економічного форуму сформовано 50 інвестиційних і торговельних проектів загальною сумою понад мільярд євро. Зеленський подякував лідерам країн та бізнесу за участь і охарактеризував потенціал ініціативи як "мільярди євро".

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір спрямувати невикористані кошти оборонної програми ЄС SAFE на спільні проєкти з Україною. Польща та деякі інші країни ЄС висловили здивування таким рішенням, оскільки самі розраховували отримати ці кошти для власних оборонних потреб. Варшава мала власні плани щодо використання цих ресурсів.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава не планує проводити референдум щодо членства України в ЄС. За його словами, Польща прагне активної участі у мирних переговорах, оскільки безпека країни безпосередньо пов'язана з ситуацією в Україні. Водночас Сікорський назвав найскладнішими питаннями переговорного процесу аграрний сектор та ринок праці, але пообіцяв не блокувати переговорні кластери. Міністр також засудив антиукраїнські дії польського депутата Гжегожа Брауна, назвавши його фашистом.

Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс заявив, що його країна підтримує членство України в Євросоюзі вже у 2030 році. Прискорення євроінтеграції стане одним із пріоритетів Вільнюса під час головування в Раді ЄС у першій половині 2027 року. Литва також підтвердила готовність надавати Україні трансформатори, локомотиви та обладнання для підтримки взимку.

Висока представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас в останній момент скасувала запуск нової консультативної ради з питань оборони. До неї мали увійти колишні урядовці та військові лідери. Рішення прийнято під тиском кількох держав-членів, невдоволених складом групи. Презентацію планували провести у Брюсселі.

Угорщина на першому після літньої перерви засіданні Ради ЄС з питань розширення знову заблокувала відкриття переговорних кластерів 2 та 3 для України. За даними джерел, Будапешт готовий погодити ці кластери лише за умови прогресу з боку Києва щодо захисту прав угорської національної меншини. Угорщина погодилась затвердити лише результати скринінгу третього кластера для Молдови.

Єврокомісія підтвердила, що запропонований Україні кредит на 90 млрд євро у 2026–2027 роках покриє лише дві третини її бюджетних та оборонних потреб. Решту фінансового дефіциту мають закрити міжнародні партнери. ЄС наразі зосереджений на виплатах у рамках поточного кредитного пакету та скептично ставиться до ідеї виплатити Україні авансом частину коштів, запланованих на 2027 рік.

Верховна Рада вдруге не змогла ухвалити законопроєкти про скасування пільги з ПДВ для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро. Жоден із семи законопроєктів не набрав необхідних 226 голосів. Паралельно провалено голосування за створення дорадчої групи для конкурсу до Рахункової палати — теж умова траншів ЄС. Спікер Стефанчук вибачився перед громадянами за результати засідання.

В Ісландії розпочався референдум щодо членства в Євросоюзі. Країна вперше подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році в умовах фінансової кризи, але переговори були заморожені у 2013 році. Міністерка закордонних справ Торгердур Гуннарсдоттір поставила питання: чи може Ісландія дозволити собі стояти осторонь у світі, де старі впевненості руйнуються. Результати референдуму можуть суттєво вплинути на зовнішньополітичний курс острівної держави.

У День Незалежності 24 серпня президент Євроради Антоніу Кошта заявив, що Україна допомогла побудувати новий геополітичний Євросоюз, який бере на себе відповідальність за свою оборону, і ЄС готовий прийняти її до своїх лав. Він підкреслив, що лише Україна має право визначати умови справедливого і тривалого миру. Окремо Кошта наголосив, що Росія не визнає передумов для припинення вогню.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький застеріг, що включення Степана Бандери та Романа Шухевича до Національного пантеону України може суттєво погіршити відносини Польщі та України, а також ускладнити євроінтеграцію. За його словами, подібний крок завдасть шкоди відносинам не лише з Польщею, а й з Євросоюзом загалом. Бандеру та Шухевича польська сторона кваліфікує як осіб, відповідальних за масові злочини проти цивільного населення.