#Близький Схід

Пізно ввечері 18 квітня військово-морські сили КВІР Ірану оголосили, що жодне судно не повинно залишати якірну стоянку в Перській затоці та Оманському морі. За словами представників КВІР, будь-яка спроба наблизитися до Ормузької протоки буде розцінена як співпраця з ворогом, а судно стане мішенню. На тлі цих подій Пакистан зіткнувся з масштабними відключеннями електроенергії через дефіцит скрапленого природного газу з Катару через сьомий тиждень війни в Перській затоці.

Після завершення збройного конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном іранська сторона оголосила про свою перемогу. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що Вашингтон не зміг повалити іранський режим або встановити контроль над Ормузькою протокою. Голова Фонду у справах мучеників Ірану повідомив про понад 3 400 загиблих у конфлікті зі США та Ізраїлем. Паралельно Тегеран відмовився передавати збагачений уран Сполученим Штатам, а Трамп провів термінову нараду щодо ситуації навколо Ормузської протоки.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану оголосив про закриття Ормузької протоки та попередив, що будь-яке судно, яке наблизиться до водного шляху, буде атаковане. Президент США Дональд Трамп у відповідь скликав екстрене засідання в оперативному штабі Білого дому у зв'язку із загостренням кризи на Близькому Сході. Ситуація викликає занепокоєння щодо можливих перебоїв у глобальних поставках нафти.

Іран відновив контроль над Ормузькою протокою після завершення перемир'я з США. Корпус вартових ісламської революції попередив усі судна не наближатися до протоки та назвав дії Вашингтона «піратством». Трамп скликав термінову нараду через загострення ситуації. До Дубая, звідки раніше виїхали тисячі жителів через загрози безпеці, починають повертатися люди, проте тривога не зникає.

Голова Міжнародного енергетичного агентства заявив, що запаси авіаційного палива в Європі залишились лише на 6 тижнів через тривалу блокаду Ормузької протоки внаслідок американо-іранської війни. Якщо протока залишатиметься заблокованою ще кілька тижнів, світ зіткнеться з критичним дефіцитом нафти. Ближній Схід потребуватиме до двох років для відновлення виробництва енергоресурсів у довоєнних обсягах.

Сполучені Штати наближаються до укладення угоди з Іраном. За інформацією джерел, Тегеран погодився на більшість американських вимог, зокрема відмовитися від створення ядерної зброї впродовж наступних 20 років. Водночас, за даними Politico, через падіння рейтингів та зростання цін Трамп може виявитися набагато поступливішим до Тегерана, ніж заявляє публічно, і може пожертвувати рядом ключових вимог.

На 48-й день іранського конфлікту переговори між США та Іраном затягуються через розбіжності у позиціях сторін. Розвідка США зафіксувала, що Китай зважує можливість передачі Ірану сучасних радарних систем, що значно посилило б протиповітряну оборону Тегерану. Вашингтон також попередив про можливі затримки постачання зброї ряду європейських країн через іранський конфлікт.

Голова Національного банку України Андрій Пишний попередив про ризик прискорення інфляції через вторинні ефекти війни на Близькому Сході. Зростання цін на нафту матиме суттєвий вплив на українську економіку — подорожчання добрив і продовольства буде доволі значним. НБУ намагається балансувати між підтримкою економічного зростання та утриманням цінової стабільності.

Президент Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова за підсумками першого етапу роботи з партнерами в регіоні Близького Сходу та Затоки. Україна перебуває у безпековій комунікації з Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Йорданією, Туреччиною, Сирією, Оманом, Кувейтом та Бахрейном. Зеленський також повідомив про запити щодо взаємодії від Іраку та держав Африки. Очікується підписання кількох нових угод уже цього тижня, зокрема в Європі.

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 11 квітня оголосив про перші домовленості з країнами Азії та Близького Сходу щодо експорту безпекових можливостей України. За словами президента, партнери визнають, що Україна додає безпеки у регіоні та є успішним прикладом у сфері оборони. Деталі домовленостей має доповісти секретар РНБО Рустем Умєров у понеділок. Зеленський також наголосив, що Україна підтримує постійний зв'язок з американською стороною та готує активну роботу з європейськими партнерами.

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного візиту до Ватикану провів першу зустріч з Папою Левом XIV. Сторони обговорили ситуацію на Близькому Сході, войну в Ірані та інші світові кризи. Макрон також подарував Папі баскетбольну майку. Зустріч відбулась у п'ятницю, 10 квітня.

Президент Зеленський на пресконференції підтвердив, що Україна направила на Близький Схід військових експертів з дронів-перехоплювачів та радіоелектронної боротьби. Українські фахівці знищували іранські безпілотники «шахед» у кількох країнах регіону. Зеленський назвав це успіхом. За підсумками місії укладено десятирічні угоди з трьома країнами: переговори тривають з Оманом, Кувейтом та Бахрейном. В обмін на підтримку Україна отримає ресурси, зокрема перехоплювачі для захисту власної енергетики.

Президент Зеленський повідомив, що Україна домовилась з рядом країн Близького Сходу про поставки нафти та нафтопродуктів на випадок кризи. Він попередив про ризик дефіциту дизелю через нестабільність навколо Ормузської протоки. Глава держави запевнив, що Україна не залишиться без палива завдяки підготовленим резервам та новим угодам, а ціни мають почати знижуватися.

США вимагають від європейських союзників конкретних зобов'язань щодо забезпечення безпеки Ормузської протоки після припинення бойових дій в Ірані. Вашингтон прагне отримати відповіді вже найближчими днями. Прем'єрка Італії Мелоні заявила, що Рим активно працює над відновленням вільного проходу суден через протоку. Іран звинуватив Ізраїль у порушенні перемир'я, а частина союзників США дистанціювалася від участі у конфлікті, відкриваючи простір для Китаю.

Президент США Дональд Трамп заявив, що всі американські кораблі, літаки та персонал залишатимуться поблизу Ірану до повного виконання умов перемир'я. Якщо угоду буде зірвано, Трамп пообіцяв "стрілянину, потужнішу за будь-яку раніше побачену". Американський президент також наголосив, що Іран не отримає ядерну зброю, а Ормузька протока залишиться відкритою.

Іран закрив Ормузьку протоку для суден, звинувативши США у порушенні угоди про припинення вогню. Спікер іранського парламенту Галібаф заявив про «порушення» домовленостей з боку Вашингтона. Ізраїль продовжує наносити удари по Лівану, а Нетаньягу заявив про готовність до повернення бойових дій. Зеленський підкреслив, що відкриття протоки позбавить Росію нафтових доходів.

Іран атакував безпілотником ключовий нафтопровід «Схід–Захід» у Саудівській Аравії, який транспортує нафту з Перської затоки до портів на Червоному морі. За даними Financial Times, дрон вразив одну з нафтоперекачувальних станцій. Нафтопровід вважається «економічною артерією» Саудівської Аравії та дозволяє обходити Ормузьку протоку. Масштаб пошкоджень наразі оцінюється.

Армія оборони Ізраїлю 8 квітня завдала масованого удару по об'єктах «Хезболли» в Лівані — найбільшого за весь час операції «Ревучий лев». За 10 хвилин було уражено понад 100 цілей, у тому числі штаби, сховані у цивільних районах Бейрута та Південного Лівану. Атака відбулася через кілька годин після оголошення перемир'я між США та Іраном. У Бейруті місцеві жителі фіксували масштабні руйнування.

За повідомленнями іранських ЗМІ, американо-ізраїльські сили завдали авіаудару по нафтопереробному заводу на острові Лаван у Перській затоці, порушивши режим припинення вогню. У відповідь Іран запустив ракети та безпілотники по Кувейту, Бахрейну та ОАЕ. Жодна зі сторін офіційно не підтвердила скасування перемир'я. Трамп водночас заявив, що США продовжать переговори з Іраном щодо послаблення санкцій та тарифів.

Уряд Катару оголосив закриття всіх шкіл у країні до кінця тижня як запобіжний захід у зв'язку з поточною ситуацією в регіоні. Іспанське посольство в Катарі порадило своїм громадянам запастись продуктами харчування, ліками та водою і залишатися вдома протягом кількох днів у разі потреби. Рішення свідчить про серйозне занепокоєння катарської влади щодо можливої ескалації конфлікту.