#ВПК

Під час візиту федерального канцлера Фрідріха Мерца до Києва 4 жовтня 2026 року Україна і Німеччина підписали 15 угод і домовленостей загальним обсягом понад 8,5 млрд. До нового пакету підтримки на суму 1,3 млрд увійшли зброя, допомога в енергетичному секторі та заходи для посилення ППО. Сторони також домовилися про постачання тисяч ракет до IRIS-T та розробляють спільний Drone Deal — угоду про спільне виробництво безпілотників. Також між компаніями двох країн укладено 15 окремих бізнесових домовленостей, у тому числі спільні виробництва.

Президент Зеленський заявив про успішне випробування нового українсько-німецького перехоплювача «Спис». Новий засіб ППО розроблений у рамках спільного проєкту між Україною та Німеччиною і призначений для боротьби з російськими безпілотниками та ракетами. Деталі технічних характеристик перехоплювача з міркувань безпеки не розкривались. Анонс відбувся під час переговорів Зеленського і Мерца у Києві.

У підмосковному Краснозаводську 1 жовтня прогриміли вибухи на хімічному заводі, що входить до оборонно-промислового комплексу Росії та виробляє вибухові речовини й термобаричні бойові частини для дронів «Шахед». Внаслідок серії вибухів один з цехів повністю обрушився, загинули щонайменше 7 працівників. Рятувальники проводять пошукові роботи на місці трагедії. На момент вибуху, за різними даними, у цеху могло перебувати від 200 до значно більшої кількості людей.

Гендиректорка компанії FirePoint Терех повідомила на саміті з оборони й космосу в Брюсселі, що антибалістична система Freyja пройде перше бойове тестування до середини 2027 року. За її словами, розробка ведеться прискореними темпами: 40-річну програму стискають до трохи більше ніж двох років. Система Freyja позиціонується як протибалістичний щит для Європи, що працює за іншим принципом, ніж комплекси Patriot.

Перехоплювач P1-SUN JetKiller виробництва української оборонно-технологічної компанії SkyFall знищив реактивний безпілотник Герань-5. Компанія опублікувала відеоматеріали, що фіксують момент знищення цілі. Це підтверджує ефективність вітчизняних систем протидії реактивним дронам.

Колишній президент України та лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко виступив на Політичній асамблеї Європейської народної партії в Тулузі. Він закликав партнерів терміново масштабувати виробництво сучасних видів озброєнь, провівши паралелі з 1930-ми роками. «Україна сьогодні — захисна стіна для Європи. Україна виграє для вас час», — наголосив Порошенко. За його словами, Росія вже впритул наблизилась до ЄС і зволікати не можна.

Поліція безпеки Естонії (KAPO) підтвердила, що підпал будівлі оборонного підприємства Milrem Robotics у Таллінні в ніч на 15 серпня 2026 року є актом диверсії, організованим за наказом російських спецслужб. Про це заявили прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал та міністр закордонних справ Маргус Цахкна. Підозрюваних у справі не названо, кримінальне розслідування триває. Milrem Robotics — виробник наземних роботизованих комплексів, що постачаються Збройним силам України.

Росія планує спрямувати на оборону у 2027 році 17,1 трлн рублів (близько 202,6 млрд доларів) — це на 27% більше за 13,5 трлн рублів, що спочатку закладалися до бюджету. Показник є рекордним від початку повномасштабної війни проти України, повідомляє Reuters з посиланням на урядові документи.

Заступниця міністра національної оборони Польщі Магдалена Собков'як-Чарнецька заявила, що якщо виробництво ракет до систем ПРО Patriot вирішать розмістити в Україні, Варшава пропонує безпечнішу альтернативу — перенести завод на польську територію. Ця пропозиція стосується сценарію, за якого США нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет. Представниця польського міноборони підкреслила, що розташування на польській землі забезпечить кращий захист виробничих потужностей.

Колишній міністр оборони Михайло Федоров оголосив про запуск проєкту «Армія роботів» під час форуму IT Arena у Львові. Головна мета проєкту — виконання найнебезпечніших бойових завдань за допомогою роботів для збереження людських життів. За словами Федорова, після запуску у 2022 році «Армії дронів» безпілотники забезпечують понад 95% уражень, а наступним логічним кроком стала роботизація. Проєкт запрошує до участі інженерів та технологічні компанії.

Кабінет міністрів України збільшив максимальну суму пільгового кредитування для оборонно-промислового комплексу у п'ять разів — зі 100 млн до 500 млн грн. Рішення оголосив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Уряд також передбачив інвестиційні кредити для розбудови виробничих потужностей підприємств, що працюють на оборонні потреби.

Міністерство оборони України працює над створенням системного механізму розвитку захищеної виробничої інфраструктури для підприємств оборонно-промислового комплексу. Тепер у підземні заводи зможе вкладати кошти приватний бізнес та приватні девелопери. Ініціатива спрямована на збільшення вітчизняного виробництва озброєнь та захисту виробничих потужностей від ударів РФ.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна планує залучити невикористані кошти європейської програми SAFE для підтримки вітчизняного оборонпрому. За словами президента, частина коштів програми наразі залишається невикористаною та може бути спрямована на оборонні потреби. Програма SAFE є оборонною ініціативою ЄС, що передбачає фінансування спільних закупівель і виробництва озброєння в Європі.

Росія готується різко наростити виробництво ударних безпілотників, розширюючи завод «Алабуга-Волокно» в Татарстані. Завод постачає вуглецеве волокно — ключовий матеріал для корпусів дронів-камікадзе типу «Шахед». Це дозволить збільшити виробництво на 78% і випускати додатково до 28 тисяч безпілотників щороку. Про це повідомило видання Politico.

На найбільшій російській фабриці дронів «Алабуга» в Татарстані активно будуються підземні цехи для складання безпілотників типу «Шахед». За даними аналітиків Dnipro Osint, площа вже зведеного підземного простору під майбутні виробничі потужності сягає близько 42 тисяч квадратних метрів. Паралельно Росія розосереджує інфраструктуру та додатково захищає об'єкти від ударів. У планах — подвоїти виробництво Шахедів.

За даними WSJ, Росія масово виробляє нові дешеві безпілотники «Герань-5» та крилаті ракети «Бандероль» вартістю близько $100 тисяч, використовуючи китайські комплектуючі. Реактивні «Шахеди» стали швидшими і складнішими для перехоплення. Також Росія тестує «Шахеди» як носії для FPV-дронів, що додатково ускладнює роботу ППО.

На складах болгарської збройової компанії EMKO неподалік села Горні Верпища вдруге за місяць спалахнула пожежа. Болгарська прокуратура і міністр внутрішніх справ розглядають версію умисної диверсії та можливий зв'язок з попередньою пожежею в серпні. EMKO виробляє боєприпаси і є постачальником зброї для потреб обороноздатності.

Росія скасувала запланований на 3–5 вересня тестовий пуск гіперзвукової ракети "Авангард" з полігону Домбровський в Оренбурзькій області. Причини скасування не оголошені. Ракета "Авангард" є однією з "чудо-зброй", анонсованих Путіним у 2018 році. Це перша спроба провести її випробування за останні 8 років.

Українська балістична ракета FP-7 розробки компанії Fire Point наближається до бойового застосування. Виріб успішно пройшов два з трьох етапів льотних випробувань. За даними виробника, ракета має дальність до 200 км, бойову частину масою 150 кг, розвиває швидкість до 5400 км/год і може підніматися на висоту до 65 км. Компанія очікує бойового застосування FP-7 найближчим часом.

Вранці 11 вересня безпілотники атакували хімічний завод «Азот» компанії «Уралхім» у місті Березники Пермського краю Росії. Підприємство є одним із найбільших виробників хімічних речовин, що використовуються для виготовлення вибухівки для армії РФ. Після серії вибухів над об'єктом піднявся дим, ситуацію підтверджують відеозаписи з місця події. Центр протидії дезінформації підтвердив факт атаки.