#Народні свята

16 серпня в Україні відзначають Горіховий Спас — третій і останній з серпневих Спасів. За церковним календарем цього дня вшановують Перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа. У народній традиції свято символізує кінець літа: прийнято збирати перші горіхи, плести вінки та дякувати за врожай. Народні прикмети пов'язують цей день із передвіщенням осінньої та зимової погоди.

15 серпня за новим церковним календарем відзначається Успіння Пресвятої Богородиці — одне з дванадцяти найбільших свят року, відоме також як Перша Пречиста. Цей день присвячений завершенню земного життя Діви Марії та Її переходу до вічного життя. Традиційно цього дня відвідують церкву, моляться за рідних та уникають важкої праці. Також відзначається Хлібний Спас — день завершення жнив.

15 серпня православні та греко-католики України відзначають Успіння Пресвятої Богородиці, відоме також як Перша Пречиста — одне з найшанованіших літніх християнських свят. Свято пов'язане зі сном і вознесінням Діви Марії. У цей день існують певні заборони: не варто займатися важкою фізичною працею, сваритися та порушувати родинну гармонію. Традиційно моляться за здоров'я рідних та благополуччя.

1 серпня православні та греко-католики відзначають Медовий Спас, відомий також як Маковій або свято Маккавеїв. Свято поєднує церковний та народний зміст: у цей день прийнято освячувати мед, мак, квіти та польові трави. Традиційно вірні збираються на молебень, просячи Бога про захист, здоров'я та добробут для близьких. Свято символізує початок серпня і є першим із трьох серпневих Спасів.

26 липня православні християни вшановують пам'ять святого мученика Єрмолая, який жив у III столітті та був страчений у Нікомидії за проповідування Christian Victor Hermolaus. Частина регіонів також відзначає день Цілителя Пантелеймона з традицією пекти пироги з капустою. Народна прикмета свята пов'язана з липою: стан дерева 26 липня може підказати, якою буде осінь. Цього дня свій іменинний день відзначають ті, кого назвали Єрмолаєм.

15 липня Україна відзначає два тісно пов'язаних свята: День хрещення Київської Русі — України та іменини Володимира. Рівноапостольний князь Володимир Великий прийняв і запровадив православне християнство як державну релігію Київської Русі. Він був сином князя Святослава та онуком святої княгині Ольги.

13 липня православні та греко-католики відзначають Собор Архангела Гавриїла. За біблійними переказами, архангел Гавриїл є провісником Бога, який оголошував ключові священні події. Цього дня не рекомендується лінуватися, байдикувати та нешанобливо ставитися до хліба. Вважається, що ті, хто старанно працює в цей день, матимуть добробут та благополуччя.

30 червня у небі зійде Полунична повня — особлива літня повня, назва якої походить від традиції корінних народів Північної Америки, пов'язаної з часом дозрівання суниці. Назва не стосується кольору Місяця, а є культурним маркером сезону. Водночас православна церква 30 червня вшановує кількох святих, а за народними традиціями цього дня прийнято фарбувати яйця — звичай, схожий до великоднього. Обидва явища надають даті особливе символічне значення.

29 червня православні та греко-католики в Україні відзначають День святих апостолів Петра і Павла. Свято має давні корені — ще в IV столітті у Римі й Константинополі 29 червня вшановували пам'ять апостолів. За народними традиціями, у цей день слід відвідати храм, не можна важко працювати та сваритися. Вважається, що цей день приносить особливу удачу рибалкам.

28 червня Україна відзначає День Конституції — державне свято, запроваджене на честь прийняття Основного закону. У 2026 році виповнюється 30 років від дня, коли Верховна Рада 28 червня 1996 року ухвалила Конституцію. Попри умови воєнного стану, свято залишається важливим символом державності та правового порядку.

24 червня православні та греко-католики відзначають Різдво Івана Хрестителя, яке в народі відоме як свято Івана Купала. Це одне з найважливіших літніх свят — вшанування народження пророка Йоана Предтечі, що охрестив Ісуса Христа. Традиційно в цей день збирають лікарські трави, запалюють вогнища та прикрашають будинки зеленню. Серед заборон: не можна лаятися, чинити злі справи й відмовляти тим, хто просить допомоги.

31 травня 2026 року в Україні відзначають Трійцю, або П'ятдесятницю — одне з найважливіших православних свят. Вірляни освячують зілля та квіти у церкві, прикрашають оселі зеленню. На святковий стіл традиційно готують страви з молочних продуктів та зелені. Давні народні традиції забороняють купатися у відкритих водоймах та проводити сінокіс у це свято.

23 травня в Україні відзначається День морської піхоти. Це щорічне свято на честь військовослужбовців морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України. Морські піхотинці відіграють ключову роль у захисті узбережжя та прибережних рубежів у ході тривалої війни з Росією.

Щороку 23 травня в Україні відзначають День Героїв — неофіційний пам'ятний день, присвячений усім, хто поклав своє життя в боротьбі за свободу та незалежність. Свято пов'язане з травневими визначальними подіями визвольного руху. Хоча офіційним державним святом воно досі не стало, після початку повномасштабної війни відзначається дедалі масштабніше.

21 травня 2026 року в Україні одночасно відзначаються два свята: День вишиванки та Вознесіння Господнє. День вишиванки щорічно відзначається як символ національної ідентичності та збереження народних традицій. Вознесіння Господнє — велике православне свято, яке відзначають на 40-й день після Великодня. Українці обмінюються вітальними листівками та поздоровленнями з обох нагод.

10 травня Україна відзначає День Матері. Свято щорічно відмічається у другу неділю травня і є нагодою висловити любов та вдячність найдорожчій людині. Українці вітають мам і бабусь у непростий час повномасштабної війни, коли родини часто розлучені через мобілізацію та еміграцію.

8 травня Україна відзначає День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Державне свято офіційно запровадили у 2023 році замість радянського формату «Дня перемоги» 9 травня — цей крок символізує відхід від пострадянських шаблонів та зближення з загальноєвропейськими традиціями. Саме 8 травня 1945 року в Берліні підписали Акт капітуляції Нацистської Німеччини. Цього дня також відзначають Всесвітній день Червоного Хреста та Міжнародний день пам'яті жертв Другої світової війни.

За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, травневі свята — День праці 1 травня та 9 травня — залишаються найменш популярними серед українців. Найбільш популярними залишаються Великдень (67%) та Різдво Христове (66%). Ставлення до травневих свят суттєво змінилося порівняно з 2010 роком.

12 квітня 2026 року православні та греко-католики відзначають Великдень. Українці йдуть до церков освячувати великодні кошики та вітають одне одного словами "Христос воскрес!". Торгово-розважальні центри у Києві цього дня працюють за зміненим святковим графіком — більшість відкривається пізніше за звичайний час. Традиція великоднього вітання бере початок від часів апостолів і триває 40 днів до Вознесіння.

У суботу, 11 квітня 2026 року, напередодні православного Великодня у Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі відбулося щорічне сходження Благодатного вогню. Православні єпархії доставлять вогонь до різних країн світу, у тому числі й до України. Традиційно сходження відбувається у Велику суботу — напередодні православного Великодня. Мільйони православних вірян з нетерпінням очікують цієї події.