#корупція

У Бельгії розпочато розслідування серйозного нападу на слідчу, яка займається справою «Катаргейт». Про це повідомляють Українська правда та Європейська правда. Подробиці нападу не розкриваються, однак факт розслідування підтверджений офіційно. «Катаргейт» — масштабний корупційний скандал про хабарі від Катару депутатам Європейського парламенту.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру заступнику командира однієї з військових частин на Запоріжжі. За версією слідства, підполковник допоміг своїй цивільній дружині, яка має паспорт РФ, майже три роки незаконно отримувати грошове забезпечення та бойові виплати на суму близько 1,3 млн гривень. Жінка більшість часу перебувала вдома, а не проходила службу. За понад рік розслідування особу підполковника встановили і повідомили йому про підозру.

Вісім провідних українських видань одночасно оприлюднили розслідування «Слідства.Інфо» та ЦПК, яке Печерський суд заборонив публікувати. Журналісти встановили, що брат директора ДБР Олексія Сухачова — Олександр — придбав 143 об'єкти нерухомості від забудовника, якого згодом розслідувало Бюро, за цінами суттєво нижчими від ринкових. Медіа об'єдналися в «Ініціативу 143» на знак солідарності з колегами, назвавши судову заборону цензурою. Справа отримала широкий резонанс у журналістській спільноті.

З Німеччини передали Україні екснардепа VIII скликання Руслана Демчака, якого звинувачують у маніпуляціях на фондовому ринку та відмиванні 20 млн грн. Паралельно з Італії екстрадовано колишнього керівника фінансового департаменту підприємства, підозрюваного у розтраті $944 тис. та використанні підроблених документів для отримання кредиту. Обидва передані за запитами Офісу Генерального прокурора України.

Антикорупційний комітет Верховної Ради подав на розгляд парламенту компромісний законопроєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Він об'єднав три версії документа. Ухвалення стратегії є однією з умов для отримання Україною близько 400 млн євро в межах програми ЄС Ukraine Facility. Голосування у парламенті ще не відбулося.

СБУ та Національна поліція спільно затримали адвоката у Києві, який вимагав 30 000 доларів за незаконний вплив на суддю в майновій справі. Юрист обіцяв клієнтці, що завдяки особистим зв'язкам вплине на рішення судді щодо поділу майна подружжя на її користь. Адвоката затримали безпосередньо на передачі неправомірної вигоди. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За даними Associated Press, виборча комісія штату Вісконсин передала дві скарги до окружної прокуратури округу Браун у зв'язку з діяльністю Ілона Маска під час виборів до Верховного суду штату 2025 року. Маску інкримінується роздача чеків на 1 мільйон доларів виборцям, що може кваліфікуватися як підкуп за законодавством штату. Прокурори мають 40 днів, щоб вирішити питання про порушення кримінальної справи.

Служба безпеки України повідомила про викриття схеми привласнення понад 10 мільйонів гривень, виділених ПАТ «Центренерго» на ремонт Трипільської та Зміївської теплових електростанцій. Замість нових труб були закуплені старі — з підробленим маркуванням, що ставило під загрозу роботу ключових об'єктів енергетичної інфраструктури Київської та Харківської областей. За підозрою у скоєнні злочину повідомлено трьом особам, яким загрожує до 12 років позбавлення волі.

Вищий антикорупційний суд 13 липня 2026 року визнав екснардепа Андрія Деркача (III–IX скликань) винним у державній зраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та трирічною забороною обіймати держпосади. За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у 2020 році Деркач отримав 567 тисяч доларів від російської розвідки за діяльність, спрямовану на дискредитацію України та перешкоджання інтеграції до ЄС і НАТО. Деркач є сином колишнього голови СБУ і перебуває під санкціями США як «російський агент». На судових засіданнях він не був присутній.

Суд засудив майора ЗСУ — начальника тилу — до 10 років позбавлення волі та позбавив його військового звання. Протягом червня 2024 — січня 2025 правоохоронці зафіксували 59 епізодів злочину: із їдальні виносили м'ясо, крупи, цукор, масло, ковбасні вироби, яйця та олію і продавали цивільним. У бухгалтерських документах зазначали менші витрати продуктів, ніж фактично витрачалось.

Рух «Чесна мобілізація» оприлюднив список найпоширеніших схем ухилення від мобілізації серед відомих блогерів та «антикорупціонерів». У переліку названо Віталія Шабуніна, Юрія Ніколова, Михайла Жернакова та Данила Мокрика. Серед схем — фіктивна військово-лікарська комісія (ВЛК), оформлення фіктивного опікунства, виїзд за кордон та інші. Рух закликав правоохоронні органи розслідувати ці факти.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про нову підозру колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки НАЕК «Енергоатом» Дмитру Басову (фігурує у справі як «Тенор»). За даними слідства, у 2023-2025 роках він легалізував понад 30 мільйонів гривень, придбавши два автомобілі Mercedes-Benz та елітну нерухомість в Україні й на острові Балі. Для приховування походження коштів використовувалась криптовалюта, активи оформлялись на третіх осіб.

НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Західного регіонального управління ДПСУ, який нині обіймає аналогічну посаду у Східному управлінні. За два роки він нібито набув активів на понад 11 мільйонів гривень.

Бюро економічної безпеки України задокументувало схему штучного дроблення бізнесу мережею магазинів електронної техніки «Ябко» у Львівській області. Директорка компанії оформлювала ФОП на знайомих та працівників, аби ухилятися від сплати 60 мільйонів гривень податків. Після викриття схеми компанія відшкодувала всю суму до державного бюджету.

За народного депутата Миколу Тищенка на рахунок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшла застава в повному обсязі — 10 млн грн. Суму застави раніше призначив слідчий суддя у кримінальній справі про вимагання хабаря. Transparency International Ukraine підтвердила надходження повної суми.

Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора провели понад десять обшуків у справі щодо постачання Силам оборони застарілих гранатометів RPG-75M замість нових. Контракт між ДП «Агенція оборонних закупівель» і приватною компанією передбачав поставку 6 тисяч гранатометів вартістю 637 млн грн, однак слідство встановило, що постачальник намагався передати зброю 1980-х років виробництва. Збитки державі оцінюються в 318,5 млн грн. Гендиректор компанії «Українська бронетехніка» заявив про неправомірні дії під час обшуків, СБУ ці твердження заперечила.

Народний депутат Микола Тищенко вніс заставу у розмірі 10 мільйонів гривень, яку суд визначив як запобіжний захід у справі про вимагання хабаря. Тищенко підозрюється у вимаганні понад мільйона доларів за «кришування» нелегальних кол-центрів та відмивання коштів. Частина заставної суми належить самому нардепу, решту внесла невідома третя особа. Сторона захисту ще не вирішила, чи буде оскаржувати рішення суду.

Радницю Торгово-промислової палати України та її сина затримали СБУ та Офіс Генерального прокурора за підозрою у вимаганні €100 тисяч від виробника бойових безпілотників. За версією слідства, оборонне підприємство виконувало державний контракт на виготовлення дронів, але після пожежі на складах звернулося до ТПП за офіційним висновком про форс-мажор. Підозрювані вимагали хабар за підготовку цього висновку, який мав уберегти компанію від штрафних санкцій. Затримання відбулося під час отримання другої частини хабаря.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Тернопільської обласної ради Михайлу Головку — 9 років позбавлення волі. Головку інкримінують отримання хабара від волонтера та незаконне зберігання зброї і боєприпасів. У 2023 році НАБУ і САП затримали його за підозрою в отриманні хабара. Після оголошення рішення апеляційної палати підозрюваного взяли під варту прямо в залі суду.

Парламентська тимчасова слідча комісія з питань розслідування корупції у правоохоронних органах встановила, що НАБУ не висунуло жодної підозри власним співробітникам за три роки, незважаючи на щонайменше шість задокументованих випадків корупційних правопорушень. ТСК охарактеризувала це як фактичне толерування корупції всередині антикорупційного органу.