#Балтія

Парламент (Рійгікогу) Естонії обрав нову президентку країни — канцлерку юстиції Юлле Мадізе. За неї проголосували 71 із 101 депутата. Інавгурація запланована на 12 жовтня 2026 року.

У ніч на 1 вересня в Естонії та Латвії оголошували повітряну тривогу у зв'язку з виявленням невідомих дронів. За даними Сил оборони Естонії, безпілотники рухалися вздовж східного кордону Естонії та Латвії, а частина з них перетнула естонський повітряний простір. Для пошуку безпілотників у повітря підняли турецькі винищувачі, що беруть участь у місії НАТО з патрулювання неба країн Балтії. Близько 6:00 ранку повітряну тривогу в Естонії скасували.

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Путін упевнений у можливості знищити Україну до кінця зими. За словами Кулеби, Росія також наближається до відкриття другого фронту та може напасти на країни Балтії. Він наголосив: «Попереду, на жаль, ще одна війна».

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава перебуває у «постійному контакті з керівництвом ЦРУ» через підготовку Росії до можливої ескалації. ЗМІ повідомляють, що Європа отримала нові розвідувальні дані щодо планів Путіна стосовно країн Балтії, а критичними для безпеки регіону можуть стати найближчі сім місяців. Аналітики також вказують на зростання ядерних погроз та удари по логістиці як ознаки загострення.

23 серпня, в День Державного Прапора, у Києві відбулася урочиста церемонія підняття синьо-жовтого стягу. В заході взяли участь президент Володимир Зеленський та лідери шести держав-партнерів із країн Балтії та Скандинавії. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга урочисто зустрів іноземних гостей на Київському вокзалі. Президент наголосив, що 35 років тому прапор України неможливо було купити, а його шили підпільно вночі.

Циклон "Приска" зі шквальним вітром до 27 м/с накрив Литву, Латвію, Польщу та Білорусь 23 серпня 2026 року. Унаслідок негоди загинули двоє людей, ще двоє зазнали травм. У Білорусі без електропостачання опинилися 659 населених пунктів, а загалом у регіоні — понад мільйон споживачів. Аварійні роботи тривають у кількох країнах одночасно.

Видання Bild повідомило, що НАТО розробило офіційний план відповіді на можливе вторгнення Росії в Балтійський регіон, що передбачає три стратегії: зупинку ракетних ударів, протидію наземному наступу та підтримку внутрішнього спротиву в Росії. Латвійський президент Едгарс Рінкевичс заявив, що Росія вже веде гібридну війну проти НАТО — саботаж і диверсії на території альянсу відбуваються вже зараз. Аналітики The Telegraph попереджають: Путіну для дестабілізації НАТО достатньо лише двох бригад. Євросоюз також фіксує бази РФ для запуску дронів, з яких можна дістати до Польщі та інших країн НАТО.

Кабінет Міністрів України підтримав ухвалення механізму передачі зразків знищеної або захопленої російської техніки закордонним музеям. Першими трофейні танки Т-72 отримають музеї Литви, Латвії, Естонії, Данії та Нідерландів. Передача відбуватиметься безоплатно для формування музейних колекцій та організації виставок.

Латвійська розвідка повідомила Reuters про можливу підготовку Росії до ударів по критичній інфраструктурі Польщі та країн Балтії. Під загрозою можуть опинитися дамби, електростанції та газосховища. За даними розвідки, Росія розглядає сценарій атак під чужим прапором — з використанням безпілотників, щоб звинуватити Україну. Литва та Латвія вже посилюють охорону критичних об'єктів.

Військова розвідка Литви повідомила про плани Росії використати безпілотники українського виробництва для атак на об'єкти критичної інфраструктури в країнах Балтії. Таким чином Москва прагне уникнути прямої відповідальності за удари по території НАТО. До переліку цілей включено об'єкти критичної інфраструктури Естонії, Латвії та Литви.

Польські винищувачі перехопили російський розвідувальний літак Іл-20 над Балтійським морем за 60 кілометрів на північний захід від Леби. Порушення польського повітряного простору не було — Іл-20 летів у міжнародному просторі без плану польоту та з вимкненим транспондером. Інцидент підтвердив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Польські винищувачі F-16 у п'ятницю перехопили над Балтійським морем російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20, який виконував політ без плану польоту та з вимкненим транспондером. Інцидент стався незадовго після того, як Польща викликала посла Росії через падіння ракети Х-101 на польській території.

Туреччина задіє п'ять винищувачів F-16, які з серпня до листопада братимуть участь у патрулюванні повітряного простору країн Балтії в рамках місії НАТО. Літаки будуть розміщені в Естонії. Це є черговою ротацією у рамках регулярної програми НАТО з охорони повітряного простору Балтійського регіону.

Міністри енергетики Литви, Латвії та Естонії домовилися про координацію дій та спільні закупівлі обладнання для резервних потужностей енергосистем. Сторони також вивчать можливість спільного використання аварійного обладнання у разі масштабних збоїв та посилять захист енергетичної інфраструктури від дронів. Рішення ухвалено на тлі підвищеної загрози з боку Росії після синхронного підключення країн Балтії до електромережі ЄС.

Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що Росія готує плацдарм для нападу на Польщу та балтійські держави, оскільки війна в Україні розвивається не за планом Кремля. «Путіну потрібна нова ескалація, якась нова перемога, і в цьому випадку найближчою ціллю є Балтійський регіон та Польща», — сказав він. За словами міністра, Росія не може перемогти Україну, а вибухи вже лунають на власній її території. НАТО повинне негайно посилити оборону в регіоні.

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс розкритикував ряд країн ЄС, які гальмують прийняття нового пакету санкцій проти Росії. Він також повідомив, що Латвія посилила охорону гідроелектростанції вище Риги та підземного газосховища через розвідувальні дані про можливі провокації з боку Росії.

Президент Латвії попередив, що Росія може посилити провокації проти країн Балтії через власні невдачі в Україні. Водночас у Латвії зафіксовано нові інциденти: жителі збивають комунальні дрони компанії Sadales tīkls, які перевіряють електромережі, вважаючи їх шпигунськими безпілотниками РФ. Схожі інциденти почастішали після дронових провокацій з боку Росії.

У 2026 році литовська армія зафіксувала рекордну кількість молодих людей, які добровільно виявили бажання пройти обов'язкову військову службу, — понад 8 100 осіб. Охочих виявилось настільки більше, ніж є місць, що армія не зможе прийняти всіх бажаючих. У літовських військкоматах виникли черги. Такий рівень добровільного волевиявлення є безпрецедентним для країни.

Польські винищувачі, перебуваючи на бойовому черговому нарядові, перехопили над Балтійським морем поблизу міста Устка російський розвідувальний літак Іл-20. Після попереджувального сигналу повітряне судно РФ розвернулось і відлетіло у бік Росії. Про інцидент повідомив віцепрем'єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Інцидент стався після 12:00 за місцевим часом.

Дипломати Естонії, Латвії та Литви відвідали МЗС Росії, щоб офіційно висловити протест проти дезінформації, яку поширюють російські чиновники на адресу балтійських держав. Учасники дипломатичного демаршу наголосили, що їхні країни не відкривали свій повітряний простір для здійснення будь-яких нападів на цілі в Росії.