#геополітичні новини

На позачергових парламентських виборах у Болгарії 19 квітня 2026 року впевнено лідирує коаліція «Прогресивна Болгарія», яку очолює колишній президент Румен Радев — відомий євроскептик і критик підтримки України. Радев заявив про перемогу своєї партії, проте абсолютна більшість у парламенті поки не забезпечена. Результати виборів викликали стурбованість серед проукраїнських сил у ЄС.

За даними екзит-полів парламентських виборів у Болгарії, лідирує партія "Прогресивна Болгарія" колишнього президента Румена Радєва з результатом близько 38%. Партія виступає проти поставок зброї Україні та за відновлення постачань російської нафти до ЄС. Після поразки Орбана в Угорщині Радєв позиціонує себе як проросійський лідер у Євросоюзі.

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що наразі Сполучені Штати зосереджені на врегулюванні ситуації з Іраном, а не на українському конфлікті. Глава американської адміністрації висловив сподівання, що Україна та Росія самостійно «порозуміються» найближчим часом. Видання «Дзеркало тижня» зазначило, що Трамп фактично визнав: активного тиску на Москву для досягнення мирного врегулювання Вашингтон наразі не чинить.

Видання The Washington Post опублікувало матеріал, де стверджується: Путін думає, що його "вікно можливостей" для нападу на Європу незабаром закриється, і треба діяти прямо зараз. На думку авторів матеріалу, ідеальний для нього момент — поки Трамп при владі, до того як Європа переозброїться та Україна розробить нову дальнобійну зброю. Кілька українських ЗМІ передали цю публікацію з акцентом на реальність загрози.

Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой оголосив офіційну дату виходу країни зі Співдружності незалежних держав. Відповідно до міжнародного права, Молдова перестане бути членом СНД після закінчення річного терміну з моменту подачі повідомлення. Раніше молдовський парламент проголосував за вихід з організації.

Згідно з даними The Wall Street Journal, Європа прискорює розробку резервного плану на випадок, якщо США залишать НАТО за президентства Дональда Трампа. Обговорення "європейського НАТО" ведуться неформально, під час кулуарних зустрічей і консультацій між союзниками. Ключовою зміною стала підтримка Німеччини — країни, яка тривалий час виступала проти самостійних оборонних дій.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас виступила в ООН із заявою про те, що Росія зацікавлена у тривалому конфлікті між США та Іраном. За її словами, це вигідно Москві через зростання цін на енергоносії та відволікання уваги міжнародної спільноти від російської агресії проти України. Каллас закликала союзників не допустити відволікання ресурсів від підтримки Києва.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який зник із публічного простору після поразки Орбана на виборах, знайшовся у приміщенні МЗС. За словами переможця виборів Петера Мадяра, Сійярто та його колеги знищують на шредерах документи, пов'язані з санкціями проти Росії. Мадяр порівняв це із практикою «комуністичних часів», коли чиновники масово нищили компрометуючі матеріали після зміни влади. Разом із Сійярто у МЗС перебуває і Естер Дьярматі.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна найближчим часом не вступить до Альянсу. За його словами, це його "об'єктивна оцінка". Проти членства України виступають Німеччина, Словаччина, Угорщина та США. Питання членства наразі не перебуває на активному порядку денному, незважаючи на тісну співпрацю Києва з НАТО.

Північна Корея запустила низку балістичних ракет у напрямку Японії, розвіявши надії Сеула на послаблення напруженості на Корейському півострові. Південна Корея закликала Пхеньян негайно припинити провокаційні дії. Запуск відбувся на тлі геополітичної нестабільності в регіоні, пов'язаної зокрема з перемир'ям між США та Іраном.

Відповідно до нових правил, чоловіки віком від 17 до 45 років у Німеччині повинні отримати дозвіл у Центрі кар'єри Бундесверу, якщо планують залишити країну більш ніж на три місяці. Обмеження стосується поїздок на навчання, роботу або тривалих подорожей за кордон, про що повідомляє Berliner Zeitung. Захід розглядається в контексті підготовки до можливої мобілізації на фоні загострення безпекової ситуації в Європі.

На тлі заяв Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО посол України в Альянсі Наталя Гетьманчук закликала говорити про «переродження» НАТО, а не його розпад. Яценюк, своєю чергою, виступив проти ідей реформатування Альянсу, наголосивши на необхідності посилення тиску на агресора. Вадефуль закликав ЄС відмовитися від принципу одностайності у зовнішній політиці, що блокує важливі рішення щодо України.

Парламент Молдови ухвалив у другому читанні закони про денонсацію угоди про створення СНД і статуту Співдружності. Рішення означає офіційний вихід Молдови з пострадянської організації. Цей крок є частиною прозахідного курсу країни та, за оцінками, дозволить зекономити кошти державного бюджету.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко під час наради щодо підсумків комплексної перевірки армії заявив, що країна готується до війни. На його думку, "жодного мирного часу бути не може". Попри офіційну антивоєнну риторику, Лукашенко підтвердив посилення збройних сил та кордону з Україною. Регулярно проводяться перевірки бойової готовності та підготовка підрозділів територіальної оборони. Кадровий склад збройних сил Білорусі налічує 45–48 тисяч осіб, плани передбачають збільшення до 80 тисяч.

У квітні 2026 року в Польщі відбудуться стратегічні навчання «Край» з відпрацювання дій держави в умовах початку збройного конфлікту. Навчання організовує Міністерство оборони, керує ними президент за підтримки уряду та ключових держструктур. За інформацією ЗМІ, це перша подібна масштабна перевірка системи оборони Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Рівень секретності навчань є надзвичайно високим.

Парламент Молдови проголосував за вихід країни зі Співдружності Незалежних Держав. МЗС Молдови заявило, що це рішення відповідає курсу на євроінтеграцію і зменшить залежність від Росії. Представники уряду охарактеризували СНД як структуру, що прикриває агресію.

У Празі 21 березня відбулися масові протести проти уряду Андрея Бабіша. За різними оцінками, близько пів мільйона людей вийшли на вулиці чеської столиці. Протестувальники звинувачують владу у відступі від демократичних принципів, посиленні впливу олігархів і зближенні з Росією. Учасники акції також критикують намір влади ухвалити законопроект про «іноагентів» — за зразком Росії. Гасло протестів: «Ми не дозволимо вкрасти наше майбутнє».

Президент Сербії Александр Вучич заявив, що Третя світова війна, ймовірно, вже розпочалася і багато країн намагаються виграти час. На його думку, світ уже вступив у фазу глобального протистояння, хоча офіційно про це не говорять. Президент Сербії також попередив про ризики ядерної ескалації на тлі конфліктів на Близькому Сході та в Україні.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що ризик виходу Польщі з Євросоюзу (Polexit) більше не є гіпотетичним. За його словами, опозиційні євроскептичні партії фактично штовхають країну до розриву з Брюсселем. Туск вказав, що Росія, американський рух MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном прагнуть знищити ЄС. Опитування показують, що кожен четвертий поляк підтримує ідею виходу з блоку.

Куба охоплена масовими протестами — люди виходять на вулиці через дефіцит палива, електроенергії та їжі. За повідомленнями ЗМІ, протестувальники підпалюють офіси комуністичної партії, а уряд втрачає контроль над вулицями. Ситуацію на острові низка джерел характеризує як спробу державного перевороту, хоча офіційна влада не підтверджує такої оцінки.