#геополітичні новини

Пентагон таємно вивчає можливі сценарії військових дій проти Куби, повідомляє CBS News. За даними видання, гіпотетично напад на острів могла б здійснити 101 повітряна десантна дивізія. Деталі планів залишаються засекреченими, проте факт їхнього існування став відомий журналістам. Офіційного підтвердження чи спростування від Пентагону не надійшло.

Видання Bloomberg опублікувало матеріал, у якому аналізує зростаючий тиск на Кремль через повномасштабну війну в Україні. За оцінкою видання, Путін стикається із п'ятьма головними проблемами, які виявилися значно складнішими, ніж передбачалось у перші роки вторгнення. Йдеться про тиск економічного, політичного та воєнного характеру, а також про зростання невдоволення у російському суспільстві.

Китай таємно готується до можливого відходу Путіна від влади в Росії, розвиваючи зв'язки не лише з Кремлем, а й із широким колом чиновників та представників еліт, здатних визначати майбутній курс країни, — повідомляє Wall Street Journal. За даними WSJ, Пекін зміцнює контакти на різних рівнях російської влади та засилає своїх агентів до спецслужб РФ, однак Москва намагається не виносити це у публічну площину задля збереження партнерства.

Колишній емір Катару Хамад бін Халіфа аль Тані помер у 74-річному віці. Він керував Катаром з 1995 по 2013 рік, коли добровільно передав владу синові — нинішньому еміру Тамімові бін Хамаду аль Тані. За часів його правління Катар перетворився на впливового регіонального гравця, ставши ключовим посередником у різних мирних переговорах. Причина смерті офіційно не оголошена.

Британське видання The Telegraph опублікувало матеріал, у якому пояснюється, чому Крим, який Путін назвав "святим місцем" після незаконної анексії 2014 року, перетворився на стратегічне навантаження для Москви. Присутність на півострові вимагає значних ресурсів, тоді як можливості для маневру стають дедалі обмеженішими.

Президент Чехії Петр Павел заявив, що Україна та її союзники мають не більше двох місяців, щоб схилити Росію до мирних переговорів. За його словами, якщо цей термін буде упущено, Москва оголосить загальну мобілізацію та перейде до масштабної ескалації. Павел пов'язує часові рамки з парламентськими виборами в Росії у вересні 2026 року, після яких Кремль матиме більше внутрішньополітичних можливостей для ескалації. Президент наголосив, що союзники повинні максимально посилити дипломатичний та військовий тиск протягом цього вікна можливостей.

Зарубіжний аналітик Kyiv Post констатує, що внаслідок успіхів України на полі бою та міжнародної дипломатії коло можливих сценаріїв закінчення війни суттєво звузилося. Залишилися лише два реальні варіанти: перший передбачає дипломатичне врегулювання за певних умов для України, другий — продовження активної фази конфлікту. Найменш бажані для України сценарії вже виключені, стверджує аналітик.

Незалежний журналіст Мелік Кайлан опублікував у Forbes аналіз, в якому стверджує, що Путін наближається до краху. За оцінкою автора, якщо поточна криза в Росії продовжиться або поглибиться, кремлівські еліти можуть усунути диктатора від влади протягом трьох років. Ситуацію для Кремля погіршують удари по воєнній та паливній інфраструктурі, дефіцит бензину в Криму, проблеми з мобілізацією та зростаюче невдоволення всередині Росії.

В Україні обговорюють можливу загрозу з боку Білорусі попри відсутність безпосереднього нарощення військ біля кордону. Аналітики фіксують будівництво нових військових інфраструктурних об'єктів на білоруській території. Водночас висловлюються думки, що послаблення білоруської економіки та залученість до бойових дій могли б стати для Путіна підставою для усунення Лукашенка від влади.

Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, у якій попередило Україну про жорстку відповідь у разі перетину спільного кордону «без дозволу чи агресивним чином». Білоруський дипломат натякнув на можливість застосування «всього потенціалу і можливостей» країни. Єврокомісія у відповідь закликала Мінськ до здорового глузду та утримання від втягнення у війну.

Нижня палата румунського парламенту — Палата депутатів — схвалила законопроект про об'єднання Румунії та Молдови. Схвалення відбулось завдяки завершенню строку розгляду документа без голосування. Уряд і профільні комісії виступили проти законопроекту, а Сенат обіцяє його відхилити. Раніше президентка Молдови Майя Санду висловлювалась на підтримку ідеї об'єднання та проведення відповідного референдуму.

Центральна виборча комісія Вірменії 14 червня оголосила остаточні результати парламентських виборів 7 червня. Партія чинного прем'єра Нікола Пашиняна "Громадянський договір" здобула 49,75% голосів і самостійно сформує уряд. Проросійська партія "Сильна Вірменія" олігарха Самвела Карапетяна посіла друге місце з 23,27%, блок "Вірменія" — 9,92%. "Процвітаюча Вірменія" з 3,89% не подолала 4-відсотковий бар'єр. Оголошення результатів відбулося на тлі протестів опозиції, яка вимагає анулювати підсумки голосування.

Президент Румунії Нікушор Дан призначив нового кандидата на посаду прем'єр-міністра — Адріана Вештя, після того як попередній кандидат Томак відмовився від мандата, не отримавши підтримки парламенту. Вештя заявив про готовність сформувати проєвропейський коаліційний уряд і зберегти євроінтеграційний курс країни. Він відомий успішним залученням коштів ЄС у Брашові, де збудовано перший у Румунії швидкісний залізничний вокзал.

Президент Зеленський заявив, що безпекові виклики з боку Росії є довгостроковими — не на рік і не на пʼять. Кремль свідомо обрав антиєвропейську та антидемократичну стратегію і будує під неї всю свою систему. Без спроможностей і досвіду України Європі може бути надзвичайно складно реагувати на ці загрози. Зеленський також закликав, щоб червень-липень стали результативними місяцями у питаннях далекобійності, ППО та нових санкцій. Президент також попередив, що Росія намагається підкупити європейських політиків, але ці спроби зазнають поразки.

Польська блогерка та бійчиня ММА Маріанна Шрайбер, кандидатка на посаду мера Кракова, оприлюднила передвиборчий ролик, де викидає прапори України та ЄС у смітник. У відео вона обіцяє залишити на міських будівлях лише польські прапори та повернути хрести до шкіл. Ролик створений за допомогою штучного інтелекту.

США планують суттєво скоротити свою військову присутність в Європі: зокрема, вивести третину винищувачів, бойові кораблі та стратегічні бомбардувальники. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на The New York Times. Це рішення вже викликало занепокоєння серед союзників по НАТО.

Командувач Бундесверу генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг заявив, що Росія може напасти на котрусь із країн НАТО до 2029 року або раніше — це консенсус розвідок усіх держав-членів альянсу. ISW фіксує: Росія стягує 110-тисячну армію до кордонів НАТО та будує нові бази. При цьому США планують скоротити авіацію та кораблі для операцій НАТО в Європі.

Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру (SIPRI) оприлюднив щорічну доповідь. Усі дев'ять держав з ядерною зброєю — США, Росія, КНР, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль — упродовж 2025 року продовжували модернізувати та розширювати свої ядерні арсенали. Загальна кількість ядерних боєголовок у світі перевищила 12 тисяч. SIPRI попереджає, що людство наближається до нової гонки ядерних озброєнь.

7 червня 2026 року у Вірменії відбулися парламентські вибори. За попередніми даними екзитполів та ЦВК, правляча партія прем'єр-міністра Нікола Пашиняна «Громадський договір» здобула понад 57% голосів виборців. Це дає партії стабільну більшість для самостійного формування уряду без коаліційних партнерів.

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що за весь час повномасштабного вторгнення Росії Україна ніколи не перебувала у кращій позиції, ніж зараз. Він виокремив сім ознак переваги: зростання ударних можливостей зокрема безпілотних, успіхи в обороні та нарощення міжнародної підтримки. Стубб також зазначив, що переговори з Росією можливі лише тоді, коли вона не перебуває у сильній позиції.