#медіа

Вісім провідних українських видань одночасно оприлюднили розслідування «Слідства.Інфо» та ЦПК, яке Печерський суд заборонив публікувати. Журналісти встановили, що брат директора ДБР Олексія Сухачова — Олександр — придбав 143 об'єкти нерухомості від забудовника, якого згодом розслідувало Бюро, за цінами суттєво нижчими від ринкових. Медіа об'єдналися в «Ініціативу 143» на знак солідарності з колегами, назвавши судову заборону цензурою. Справа отримала широкий резонанс у журналістській спільноті.

Охоронці напали на знімальну групу видання «Українська правда» із зеленкою в заміському комплексі під Києвом, коли там відпочивав бізнесмен та екснардеп Ігор Кривецький. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом нападу. Журналіст видання Михайло Ткач підтвердив інцидент.

Угорський державний телеканал M1 та інші медіа, редакційну політику яких контролював колишній прем'єр-міністр Віктор Орбан, у вівторок припинили мовлення. Телеканал M1 звернувся до глядачів із вибаченнями за 16 років брехні. Це стало однією з перших помітних змін в угорських державних ЗМІ після відставки Орбана та зміни влади в країні.

Печерський районний суд Києва заборонив виданню "Слідство.Інфо" та Центру протидії корупції публікувати розслідування про майно Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Рішення прийняв суддя Сергій Вовк — сам фігурант численних розслідувань. Ухвала з'явилася 6 липня, саме коли журналісти готували до публікації матеріал про 143 об'єкти нерухомості. Обидві організації оскаржуватимуть це рішення.

На фронті загинув випусковий редактор телеканалів ТЕТ та 2+2 Іван Трембовецький. Про смерть журналіста і медіаменеджера повідомили ТСН та Укрінформ. Трембовецький пішов до армії, щоб боронити Україну від російської агресії.

Суд Європейського Союзу виніс рішення, що заборона на розповсюдження контенту російського державного телеканалу RT (Russia Today) поширюється не лише на комерційні платформи, але й на безкоштовні вебсайти, які фінансуються за рахунок пожертв. Суд дійшов висновку, що комерційний характер діяльності не має значення для застосування санкційної заборони.

Новий уряд Угорщини скасував обмеження на доступ до українських ЗМІ, запроваджені за часів прем'єр-міністра Орбана. У Будапешті охарактеризували блокування українських видань як помилку попередньої влади. Завдяки цьому рішенню українська громада та біженці в Угорщині отримають можливість без обмежень читати новини рідною мовою.

Уряд Угорщини скасував заборону на українські пресові видання, запроваджену попередньою владою Фідесу. Про це повідомив міністр культури Золтан Тарр. Заборону ввів уряд Орбана у 2025 році у відповідь на блокування Україною угорських газет, які не відповідали стандартам журналістики та поширювали проросійську пропаганду. Скасування рішення є одним із перших конкретних кроків уряду Мадяра у напрямку нормалізації відносин із Києвом.

Велика медіаімперія Віктора Орбана розвалюється через два місяці після його поразки на парламентських виборах. Сотні журналістів, які працювали у пропрезидентських виданнях, зокрема у газеті Magyar Nemzet, звільняються — редакцію новин буде повністю ліквідовано. Медіаімперія відігравала ключову роль у збереженні Орбана при владі протягом 16 років.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про санкції проти 29 фізичних і 17 юридичних осіб Росії. До санкційного переліку включено суддів, причетних до кримінального переслідування українців на окупованих територіях та в Росії, а також пропагандистські медіа. Серед суддів — московський суддя Тимур Вахрамєєв, причетний до ув'язнення журналістки Вікторії Рощиної.

8 червня в реанімації помер Олександр Тингаєв — відомий спортивний коментатор, журналіст і військовослужбовець. Йому було 46 років. Серце журналіста зупинилося після важкого нещасного випадку, що стався напередодні. Тингаєв воював у лавах ЗСУ до 2025 року, а потім за станом здоров'я залишив службу. Лікарі боролися за його життя до останнього.

Президент США Дональд Трамп під час інтерв'ю з ведучою Крістен Велкер з каналу NBC влаштував скандал: назвав журналістку «нечесною» і «тупою», розкритикував телеканал за упередженість і покинув студію. Американські ЗМІ широко висвітлили інцидент.

Meta офіційно запускає платні підписки для Instagram, Facebook та WhatsApp. Instagram Plus та Facebook Plus коштуватимуть $3,99 на місяць, WhatsApp Plus — $2,99 на місяць. Платні підписки надають доступ до анонімного перегляду Stories, розширеної статистики, кастомних тем та ексклюзивних реакцій. Також з'являться пакети Meta One Plus за $7,99 та Meta One Premium за $19,99 на місяць. Базові функції платформ залишаться безкоштовними.

Слідчо-тимчасова комісія встановила нові деталі загибелі журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні. Росіяни зламали їй потиличну кістку в СІЗО №2 Таганрога. Після етапування до Кізела вона загинула наступного дня. Слідство також розкрило, що правоохоронці відкрили вже 128 кримінальних проваджень щодо злочинів Росії проти журналістів, потерпілими визнані 139 медійників та їхніх рідних.

Під час масованої атаки Росії у ніч на 24 травня в Києві зазнав пошкоджень офіс Deutsche Welle — великого міжнародного медіаконсорціуму Німеччини. У момент удару в приміщенні не було співробітників, однак будівля зазнала серйозних конструктивних ушкоджень. Факт пошкодження підтвердили три незалежних українських видання.

Британська радіостанція помилково вийшла в ефір із повідомленням про смерть короля Чарльза III. Після поширення новини в медіа редакція принесла публічні вибачення й підтвердила, що це стало технічною помилкою. Стан здоров'я короля залишається без змін.

Дніпровський районний суд Києва визнав голову Центру протидії корупції Віталія Шабуніна винним у побитті журналіста, який ставив незручні запитання в 2017 році. Покарання не було призначено через спливання строків давності внаслідок затягування справи. Колеги Шабуніна з антикорупційного середовища засудили вирок та заявили, що він взагалі не мав бути притягнений до відповідальності.

Колишня речниця президента України Юлія Мендель дала інтерв'ю американському журналісту Такеру Карлсону, в якому просувала тезу, що під час переговорів у Стамбулі 2022 року Зеленський нібито погоджувався на передачу Донбасу Росії. Офіс президента спростував ці заяви: радник Дмитро Литвин зазначив, що Мендель не брала участі в тих переговорах і не мала доступу до ухвалення рішень. Українські медіафахівці засудили позицію Мендель як таку, що відтворює наративи російської пропаганди. Кремль уже використовує слова колишньої речниці як «доказ» того, що самі українці нібито прагнуть капітуляції.

Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель виступила в ефірі американського журналіста Такера Карлсона, де стверджувала, що Україна під час Стамбульських переговорів у 2022 році нібито погодилась передати Росії частини Донбасу. Офіс президента відкинув ці твердження, назвавши Мендель людиною «не в собі». Публікація викликала обурення в українському медіапросторі.

У Росії після початку повномасштабної війни цензура в книжковій індустрії стала відкритою та системною. Видавці вдаються до так званого «блекауту» — фізичного закреслення чорними смугами фрагментів тексту в уже надрукованих книгах. Під цензуру потрапляють згадки про війну, критика агресії РФ, теми ЛГБТК+, еміграції та деколонізації, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.