#ЄС

Трамп 11 жовтня оголосив про енергетичне перемир'я між Україною та Росією, однак конкретні умови залишаються невідомими. Зеленський повідомив, що Україна очікує роз'яснення від Вашингтона. Міністр закордонних справ Сибіга наголосив, що Київ відкритий до різних форматів перемир'я, але Москву потрібно примусити до миру тиском з боку ЄС. Аналітики скептично оцінюють поїздки Кушнера і Віткоффа до Путіна як реальний мирний сигнал.

Усі держави-члени Європейського Союзу погодились відкрити другий і третій переговорні кластери у рамках переговорів про членство України та Молдови в ЄС. Угорщина, яка раніше блокувала процес через питання освіти угорської меншини, зняла вето після підписання відповідних змін до закону. Міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн оголосив 13 жовтня «супервівторком» для Албанії, Молдови та України.

Рада Євросоюзу затвердила 22-й санкційний пакет проти Росії — найбільший з початку повномасштабного вторгнення. Під обмеження потрапили близько 1600 осіб та організацій, понад половина з яких пов'язані з виробництвом балістичних ракет. Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що ЄС значно ускладнює та здорожчує для Росії виробництво зброї. Санкції ЄС діятимуть незалежно від будь-яких домовленостей між США та Росією.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас і єврокомісарка з питань розширення Марта Кос відреагували на заклик президента США Трампа провести вибори в Україні. Обидві посадовиці заявили, що вибори в умовах активних бойових дій є неможливими, а лише Україна має право вирішувати своє майбутнє. Каллас зазначила: для проведення виборів Росія мусить спершу припинити агресію.

Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що ЄС та Україна повинні розробити власну мирну стратегію, не розраховуючи на допомогу адміністрації Трампа. У НАТО також переконані, що Європа має суттєво посилити підтримку України для стримування Путіна. Обидва заклики лунають на тлі зростаючого тиску США на Київ і невизначеності щодо американської позиції в урегулюванні конфлікту.

Президент Зеленський провів телефонні переговори з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Вона підтримала заклик до «енергетичного перемир'я» і підтвердила виділення близько 3 млрд євро на закупівлю дронів і ракет для України вже наступного тижня. Зеленський подякував за попередній транш 1,24 млрд євро, який вже надійшов. Фон дер Ляєн заявила, що «війна вступила в нову, похмурішу фазу».

Єврокомісія завершує розробку пропозиції щодо посилення візового режиму для сотень тисяч росіян, які щорічно в'їжджають до країн ЄС як туристи. Мета — посилити захист від гібридних атак та знизити ризики для безпеки. Прем'єр-міністр Фінляндії окремо закликав повністю зупинити видачу туристичних віз росіянам. Пропозицію планується представити у січні 2027 року.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що 12 жовтня міністри закордонних справ Євросоюзу ухвалять найбільший пакет санкцій проти Росії від початку повномасштабної війни. Берлін підтвердив незмінність своєї санкційної політики та підтримки України. Естонія запропонувала надати Україні ресурси для знищення НПЗ Росії — у відповідь на рішення Вашингтона послабити санкції та закупити російський дизель.

Президент Володимир Зеленський 9 жовтня 2026 підписав указ №1034/2026, яким призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі та Євроатомі. Раніше Качка обіймав посаду віцепрем'єра з євроінтеграції (липень 2025 — липень 2026), до того — заступника міністра економіки та торговельного представника України. Попередником на цій посаді був Всеволод Ченцов, якого звільнили у липні 2026 року.

12 жовтня Рада ЄС із закордонних справ обговорить посилення обмежень на пересування дипломатів РФ у Шенгенській зоні. Серед пропозицій — повна заборона виїзду за межі країни акредитації або обов'язкове отримання дозволу від країн транзиту. Наразі дипломат РФ може повідомити державу перебування і вільно поїхати куди завгодно. Причиною обговорення є зростаючі побоювання розвідувальної діяльності Кремля на теренах ЄС.

Група з 71 депутата Європейського парламенту звернулась до керівництва ЄС із закликом домогтися припинення діяльності «Русських домів» — мережі російських культурних центрів, які досі функціонують у 15 країнах Євросоюзу. Євродепутати вважають ці установи інструментами пропаганди та підривної діяльності Росії в країнах ЄС.

Попри аварійні відключення та графіки обмежень для споживачів, Україна продовжує експортувати електроенергію до ЄС. Парадокс пояснюється тим, що генерація в країні зараз перевищує споживання, але зруйновані Росією лінії електропередач унеможливлюють транспортування електроенергії із заходу на схід. Київ майже не має власної базової генерації — потужності ТЕЦ після попередніх ударів досі не відновлені.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта запросив Президента України Володимира Зеленського на саміт лідерів Євросоюзу, запланований на наступний тиждень у Брюсселі. Ключовою темою стане просування України до членства в ЄС, зокрема очікується відкриття двох нових переговорних кластерів. Кошта провів відповідну телефонну розмову із Зеленським.

Рада ЄС на один рік продовжила санкції проти 80 фізичних і 20 юридичних осіб, відповідальних за гібридні атаки РФ, — обмеження діятимуть до жовтня 2027 року. ЄС також погодив найбільший разовий пакет індивідуальних санкцій проти 1600 осіб та компаній оборонно-промислового комплексу Росії. Велика Британія паралельно запровадила санкції проти 38 юридичних і фізичних осіб, включно з тіньовим флотом, нафтовими компаніями та постачальниками армії.

Угорщина розблокувала відкриття ще двох переговорних кластерів для вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляють джерела з Брюсселя. Таким чином знімається черговий бар'єр у процесі євроінтеграції, який Будапешт тривалий час блокував. Відкриття нових кластерів прискорить технічні переговори між Київом та ЄС.

Після нової хвилі атак РФ «Запоріжсталь» і «Каметсталь» зупинені, виробництво сталі скоротилося на 30-40% порівняно з попереднім місяцем. Водночас ЄС урізав квоти на імпорт української сталі. У «Метінвесті» назвали це «знищенням однієї з опор економіки». Додаткового тиску додає введення механізму CBAM вуглецевого коригування на кордоні.

Єврокомісія перерахувала Україні 1,24 млрд євро в рамках механізму Ukraine Support Loan. Кошти спрямовані на закупівлю безпілотників, перехоплювачів дронів, боєприпасів та ракет, виготовлених українськими компаніями. Загалом за програмою Ukraine Support Loan Україна вже отримала майже 13 млрд євро оборонного фінансування. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що ці виплати допоможуть зміцнити оборонну промисловість України.

Посли країн-членів Євросоюзу 7 жовтня погодили рекордне розширення санкційного списку проти Росії. До обмежень додано 743 фізичні особи та 826 компаній, загалом 1569 позицій. Серед підсанкційних підприємств — виробники продукції для оборонної промисловості Росії. Це найбільше одноразове розширення санкційного списку ЄС проти РФ.

За даними агентства Reuters, посли Євросоюзу планують ухвалити новий масштабний пакет санкцій проти Росії у середу, 7 жовтня. Деталі пакету наразі не оприлюднені. Про це повідомили одразу кілька українських ЗМІ з посиланням на Reuters.

Колегія Єврокомісії ухвалила пакет пропозицій щодо змін до правил ЄС, спрямованих на підготовку блоку до наступних розширень. Серед ключових змін — перехід від одностайного голосування до голосування кваліфікованою більшістю в питаннях санкцій та відкриття переговорних кластерів. Повний Пакет розширення з планами дій для України, Молдови, Чорногорії та Албанії планується ухвалити 28 жовтня. Також передбачено механізм призупинення права голосу в Раді ЄС для країн-кандидатів, що не виконують взятих зобов'язань.