#Металургія

У ніч на 5 вересня 2026 року балістична ракета влучила по металургійному комбінату «Каметсталь» групи Метінвест у Кам'янському на Дніпропетровщині. Загинули п'ятеро працівників, ще четверо отримали поранення. Пошкоджено ключові виробничі об'єкти та інфраструктуру, підприємство повністю зупинило роботу. Метінвест поки не може прогнозувати, коли відновиться виробництво.

Український гірничо-металургійний комплекс переживає найважчий період від початку повномасштабної війни. Частина підприємств вже зупинила роботу, виробництво залізорудної сировини у другому півріччі може впасти до 50%. На галузь одночасно тиснуть російські удари по підприємствах, блокада чорноморських портів, нові квоти ЄС, витрати на CBAM та 30-відсоткове підвищення залізничних тарифів. ГМК формує близько 5,5% ВВП України та близько 15% експортної виручки.

Серпневі атаки Росії на «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом із блокуванням морської логістики загрожують скороченням виробництва сталі в Україні на 30–40%. Виробництво залізорудної сировини може впасти приблизно на 40%. Через скорочення морського експорту Україна недоотримує близько $150–200 млн щомісяця. Додатковий тиск чинять обмежені квоти ЄС та новий механізм CBAM.

У ніч проти 27 серпня Росія завдала балістичного удару по металургійному комбінату Запоріжсталь у Запоріжжі. П'ять ракет влучили в те саме місце, де під час попереднього удару 11 серпня загинули та отримали поранення працівники заводу. Наслідки атаки названі "надзвичайно серйозними". Підприємство входить до складу групи Метінвест.

За даними GMK Center та незалежних аналітиків, запровадження Євросоюзом механізму прикордонного коригування вуглецю (СВАМ) коштуватиме Україні понад 7 мільярдів доларів втраченого експорту до 2030 року. Крім того, Україна щороку втрачатиме сотні мільйонів доларів ВВП, а також значні обсяги інвестицій та податкових надходжень. Найбільше постраждає металургійна та хімічна промисловість.

Українська металургія опинилась на межі системної зупинки: у серпні 2026 року російські удари вивели з ладу два ключові підприємства, поставивши під загрозу до 72% виробництва сталі. Для економіки це означає втрату експортних надходжень, здорожчання будівельних матеріалів і додатковий тиск на курс гривні. Обмеження експорту металобрухту дещо знизило дефіцит сировини для металургів.

Reuters повідомляє, що ЄС з 1 липня 2026 року майже вдвічі скоротив квоти на імпорт української сталі. Раніше Євросоюз також запровадив екологічний податок СВАМ проти українських товарів. За оцінками журналістів, через ці заходи Україна може втратити до 60% сталевого експорту — при тому що 80% українських металургійних поставок раніше спрямовувалися саме до Європи. Лише на «Запоріжсталі» прогнозуються значні скорочення.

Українська гірничо-металургійна галузь зіткнулася з логістичним колапсом через блокаду чорноморських портів та стрімке зростання тарифів Укрзалізниці й Укренерго. Президент «Укрметалургпрому» заявив про «ідеальний шторм» для промисловості: альтернативні маршрути коштують у рази дорожче. Підвищення тарифів загрожує зупинкою окремих підприємств та скороченням виробництва.

Квоти на імпорт сталі до Євросоюзу, запроваджені 1 липня 2026 року, можуть завдати шкоди не лише українській металургії, а й промисловим та безпековим інтересам самого ЄС, пише The Brussels Times. Нові квоти скорочують безмитний імпорт сталі на 47%, а після їх вичерпання діє мито у розмірі 50%. Для України гарантована квота становить близько 1,05 млн тонн на рік, тоді як у 2024 році вона експортувала до ЄС 2,2 млн тонн сталі. Видання наголошує: українська металургія функціонує під постійними ударами, з перебоями електроенергії та зруйнованою логістикою.

Група "Метінвест" з урахуванням асоційованих компаній у першому півріччі 2026 року сплатила 8,5 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів в Україні. Це на 8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Металурги стикаються з комплексом негативних факторів одночасно: блокада портів, обмеження ЄС, запровадження механізму CBAM, зростання вартості енергоносіїв та підвищення залізничного тарифу на 30%. Профільні асоціації попереджають: якщо ситуація не зміниться, до кінця 2026 року під загрозою зупинки може опинитися до половини підприємств металургійної галузі.

Блокування Чорного моря Росією завдає значних збитків українській промисловості. Ferrexpo призупинила роботу Полтавського ГЗК на 10-20 днів, а Метінвест прогнозує падіння видобутку на 30% у серпні та скорочення залізничних перевезень на 1,3 млн тонн щомісяця. Міністерство аграрної політики звернулося до Єврокомісії за 220 млн євро безповоротної підтримки для малих та середніх агровиробників. За оцінками аналітиків, ціни на китайські товари в Україні можуть зрости до 50%.

Порти Великої Одеси припинили роботу внаслідок блокади Росією українського судноплавства в Чорному морі. Це позначилося на 90% морського експорту України. Металургійний та аграрний сектори зіштовхнулися з багаторівневими обмеженнями — крім морської блокади, галузі тиснуть квоти ЄС та вимоги вуглецевого мита CBAM.

Зупинка роботи портів Великої Одеси через постійні російські обстріли призводить до серйозних економічних наслідків. Південний гірничо-збагачувальний комбінат оголосив про призупинення видобутку, а Полтавський ГЗК зупиняє роботу через неможливість відвантажувати продукцію та дефіцит обігових коштів. Зупинка портів б'є по металургії сильніше, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Щодня Україна втрачає валютну виручку, податкові надходження і робочі місця, що робить відновлення роботи портів терміновим державним пріоритетом.

Південний гірничо-збагачувальний комбінат (Південний ГЗК) призупиняє роботу через значне погіршення безпекової ситуації та блокаду морських портів. На підприємстві заявили, що раніше продовжували роботу попри ворожі обстріли, перебої з енергозабезпеченням та зростання вартості логістики. Однак у липні до цих викликів додалася блокада морського коридору, через яку відвантаження продукції стало практично неможливим, що змусило комбінат призупинити виробничий процес.

Українська металургія опинилась під безпрецедентним тиском через одночасний вплив бойових дій, кадрового дефіциту, нових торговельних обмежень ЄС та механізму вуглецевого мита CBAM. Один із найбільших металургійних підприємств України — «Запоріжсталь» — вимушений скорочувати виробництво, і причина полягає не лише у війні. Без перегляду торговельних умов із ЄС та пом'якшення впливу CBAM тиск на галузь лише посилюватиметься, попереджають аналітики.

Нові захисні заходи Євросоюзу щодо імпорту сталі суттєво обмежать можливості України для торгівлі з ЄС. Квоти розраховані на основі показників 2022–2023 років — найскладнішого для українських підприємств воєнного часу, що призвело до заниженого базового показника. За оцінками видання Politico, Україна може щороку недоотримувати до 1,6 мільйона тонн обсягів експорту — це понад мільярд доларів щорічних втрат для металургічної галузі.

З 1 липня 2026 року ЄС скорочує безмитні квоти на імпорт сталі та підвищує мито на поставки понад квоти до 50%. Одночасно на українських виробників тисне механізм CBAM (вуглецевий прикордонний механізм). За оцінкою The Guardian, нові обмеження можуть боляче вдарити по металургії України під час війни. Аналітики вказують, що нові заходи запроваджуються на тлі глобального надлишку сталі, значну частину якого формує китайський експорт.