#Репресії

У щонайменше шести регіонах Росії розпочалася примусова мобілізація: чоловіків затримують прямо на вулицях і силою змушують підписувати контракти з Міністерством оборони. В Іжевську повідомляється про відправку на фронт особи, яка перебувала на обліку у психіатра. У Новоросійську затриманий стверджує, що йому підкинули наркотики як привід для примусу. Явище, яке раніше мало поодинокий характер, набуло масштабів масової операції по набору особового складу.

Псковський міський суд засудив Льва Шлосберга — заступника голови російської опозиційної партії «Яблуко» — до 11 років і 1 місяця ув'язнення. Його визнали винним у «дискредитації армії» та поширенні «воєнних фейків» через репост матеріалу про війну в Telegram і публікацію відео дебатів про припинення вогню. Прокурор вимагав 12 років. Шлосберг наголошував, що публікація не містила закликів до насильства. Додаткове покарання призначено за попередній вирок щодо статусу «іноагента».

Головний економіст державної корпорації «ВЕБ.РФ» Андрій Клепач звільнений після публікації матеріалу The Moscow Times про його травневу доповідь. У своєму виступі Клепач говорив про технологічне відставання Росії від України та неминучу соціальну кризу через програш у «war of attrition». Рішення про звільнення ухвалив голова ВЕБ.РФ Ігор Шувалов після «дзвінка згори». Клепач залишив посаду 16 серпня 2026 року.

Росія звільнила головного економіста державної корпорації ВЕБ.РФ Андрія Клепача після того, як він публічно заявив, що Кремль не переможе у затяжній війні на виснаження із Заходом. Клепач також попередив про ризик соціальної кризи в Росії. Інформацію про звільнення оприлюднило видання The Bell. Раніше він очолював Внешэкономбанк до 2018 року.

Верховний суд Росії 10 серпня 2026 року задовольнив позов і скасував реєстрацію федерального списку кандидатів від партії «Яблуко» на майбутніх виборах до Державної думи. Як підставу суд визнав порушення авторських прав, неофіційне фінансування реклами в соцмережах та ознаки «екстремізму» в матеріалах партії. «Яблуко» вважалась єдиною антивоєнною партією Росії, яка виступала за мир і переговори з Україною. Після оголошення рішення під судом зібрався мирний мітинг, однак силовики розігнали протестувальників, погрожуючи їм відправкою до військкоматів.

У Росії тривають підготовчі заходи до виборів до Держдуми, які пройдуть 18–20 вересня 2026 року. За даними The Telegraph, щонайменше 23 кандидати втратили право балотуватися через публікації із символікою Навального, посилання на заборонені соцмережі або носіння футболок кольору веселки. Під удар потрапила партія «Яблуко», кілька членів якої також відсторонені від виборів. Юлія Навальна закликала росіян голосувати за «Яблуко» як «безпечний протест», однак аналітики вказують, що такий заклик може легітимізувати сам процес виборів.

8 і 9 серпня російські силовики провели незаконні рейди та обшуки в будинках кримськотатарських родин у населених пунктах Північного Криму. Також зафіксовано обшуки та затримання в мечеті на Південному узбережжі Криму. Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він закликав постраждалих не мовчати та документувати всі факти беззаконня.

Громадський правозахисний рух «Кримська солідарність» оголосив про повне припинення своєї діяльності. Причиною стало внесення організації 26 червня Росією до реєстру іноземних агентів. Сайт та сторінки організації в соціальних мережах більше не оновлюватимуться. «Ми уважно вивчили законодавство та ухвалили спільне рішення про припинення діяльності нашого громадського руху. Це рішення далося нам вкрай нелегко», — зазначили в організації. «Кримська солідарність» роками документувала порушення прав кримських татар і жителів окупованого Криму.

Керівниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова повідомила, що їй телефонували з Командування та питали, де служить медик Дмитро Козятинський, який одним із перших закликав до протестів після відставки міністра оборони Федорова. За її словами, участь у мирних акціях може обернутися для військових доганами, втратою посад і «профілактичними розмовами» з командуванням. Дзеркало тижня підтверджує: командування планує вживати заходів щодо тих, хто публічно підтримує протести.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 32 осіб напередодні Дня незалежності Білорусі. 28 із них були засуджені за так звані «злочини екстремістського спрямування». На початку червня правозахисний центр «Вясна» повідомляв, що за ґратами в Білорусі залишаються близько 870 політичних в'язнів.

18 травня 1944 року радянська влада депортувала весь кримськотатарський народ із Криму. Цього дня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу. Під час СРСР кримські татари зазнавали масових утисків, а нині — під окупацією Росії — ця трагічна традиція продовжується. Щорічно 18 травня відбуваються заходи пам'яті по всій Україні та за кордоном.

Президент України Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською відвідав Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» у День пам'яті жертв політичних репресій. Президент поклав квіти до пам'ятного знака польських поховань. Зеленський наголосив, що сотні тисяч українців та представників інших народів пройшли через радянські репресії, і назвав цю трагедію нагадуванням про «небезпеку безкарності зла».