#Біженці

Уряд Данії оголосив про припинення надання статусу біженця українським чоловікам призовного віку від 23 до 60 років. Таким чином країна прагне перешкодити громадянам України призовного віку уникати потенційного проходження військової служби, повідомляє Kyiv Independent. Рішення набуває чинності негайно і стосується нових звернень про надання захисту.

За даними соціологічного опитування Top Lead, 43% поляків відчувають неприязнь до українців. Для порівняння, у 2025 році лише 8% українців погано або дуже погано ставилися до поляків. Результати опублікували на тлі загострення польсько-українських відносин після рішення президента Польщі Навроцького відкликати орден Білого Орла у Зеленського.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що через збройну агресію Росії понад 5,7 мільйона українців були змушені виїхати за кордон. Про це свідчать дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, оприлюднені до Всесвітнього дня біженців 20 червня. Вимушене переміщення стало трагічною реальністю для мільйонів українських громадян, які шукають безпеки поза межами власної країни.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен заявила про намір продовжити тимчасовий захист для українців у ЄС. Водночас вона запропонувала розглянути введення обмежень для окремих категорій біженців. За даними видання Der Spiegel, зміни можуть стосуватися чоловіків призовного віку. Єврокомісія готує відповідну пропозицію, яка враховуватиме поточну ситуацію в Україні.

Голова чеської партії "Свобода і пряма демократія" та спікер парламенту Чехії Томіо Окамура закликав скасувати тимчасовий захист для українських біженців. Він заявив, що їх "забагато" перебуває в країні. Тимчасовий захист для мільйонів українців в ЄС запровадили після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Окамура є лідером опозиційної партії і не входить до чеського уряду.

Понад 9,6 мільйона українців залишаються біженцями або внутрішньо переміщеними особами через повномасштабне вторгнення Росії, свідчать дані ООН. Війна в Україні залишається однією з найбільших причин вимушеного переміщення у світі. Мільйони людей досі не можуть повернутися до своїх домівок через активні бойові дії та окупацію частини української території.

Останнім часом у Німеччині помітно зросла кількість чоловіків призовного віку серед українських біженців. На початку повномасштабної війни переважну більшість евакуйованих становили жінки і діти, однак нині картина суттєво змінилася. Ці дані підтверджують стурбованість щодо того, що частина чоловіків призовного віку свідомо покидає Україну, аби уникнути мобілізації.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що з початку агресії Росії у 2014 році за кордон виїхали вже 8,5 мільйона громадян України. За словами омбудсмана, такий виклик потребує скоординованих дій на державному та міжнародному рівнях. Масштаб вимушеного переміщення населення є одним з найбільших в Європі за останні десятиліття.

Єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер за підсумками засідання Ради ЄС заявив, що Україна підтримує ініціативу щодо виключення чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років із системи тимчасового захисту в Євросоюзі. Багато країн ЄС також виступають за таку зміну. Водночас наразі тимчасовий захист для українців продовжено до 2028 року.

Міністри внутрішніх справ країн Євросоюзу 4 червня 2026 року у Люксембурзі обговорили тимчасовий захист для українських біженців. Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер повідомив, що більшість учасників підтримали ідею продовження захисту після березня 2027 року. Конкретні умови та тривалість продовження ще мають бути узгоджені на рівні ЄС.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер повідомив, що ключовим аспектом обговорення є продовження тимчасового захисту для українців до 2028 року, але зі змінами, що можуть стосуватися чоловіків призовного віку. При цьому він зазначив, що ініціативу підтримує і сама Україна. Частина країн-членів ЄС наполягає на таких обмеженнях, зазначаючи, що 2025 року майже пів мільйона росіян вільно подорожували Євросоюзом. Обговорення відбулося на засіданні Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі 4 червня.

Єврокомісія роз'яснила позицію щодо тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку в ЄС. Обмеження стосуватимуться лише новоприбулих — ті, хто вже має статус тимчасового захисту, не втратять його. Рішення щодо подальшої долі програми після березня 2027 року Євросоюз планує прийняти у липні 2026 року, а якщо не встигне — у вересні.

Польща схвально ставиться до ідеї обмежити доступ до тимчасового захисту в ЄС для українських чоловіків призовного віку, повідомляє RMF24 з посиланням на дипломатичні джерела. Внутрішній документ Ради ЄС передбачає повне виключення чоловіків призовного віку з майбутніх програм захисту, що позбавить їх права на проживання та будь-яких соціальних пільг. Польський депутат Кшиштоф Босак із Конфедерації також закликав заблокувати вступ України до ЄС і припинити оплату Starlink через присвоєння підрозділу ССО ЗСУ найменування імені Героїв УПА.

Євросоюз розглядає можливість виключення українських чоловіків призовного віку з розширеної схеми тимчасового захисту. Пропозиція виникла під час обговорення майбутнього продовження Директиви ЄС про тимчасовий захист. Йдеться не про чинні статуси захисту, а про можливі зміни для нових заявників. За даними Euractiv, питання активно обговорюється у внутрішніх документах та на переговорах у Брюсселі.

Глава МЗС України Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з країнами Євросоюзу щодо запровадження фінансових виплат для українських біженців за повернення додому. Головною умовою залишається забезпечення безпеки та гідних умов життя в Україні. За даними джерел, Швейцарія вже пропонує до 4400 доларів тим, хто вирішить повернутися.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за кордоном вимушено перебуває близько 8 мільйонів українців, а не 6, як раніше повідомлялось. МЗС визнало, що частина країн-партнерів не зацікавлена у поверненні українців через їхній внесок в економіку. Уряд розробляє умови для «м'якого та безболісного» повернення громадян разом із партнерами в ЄС.

Польський суд ухвалив рішення про депортацію 25-річного українського громадянина після того, як він заїхав автомобілем до заповідної зони нацпарку та опублікував це відео в соцмережах. Польська влада розцінила дії як демонстративне ігнорування правил у національному парку після великого суспільного резонансу та втручання МВС Польщі. Чоловіку заборонили в'їзд до Польщі та всієї Шенгенської зони на 5 років. Деякі медіа помилково представили новину як масову депортацію українців за звичайні порушення ПДР — насправді йдеться про конкретний резонансний випадок.

Уряд Чехії схвалив поправки до законодавства, які посилюють умови перебування та отримання фінансової підтримки для українських біженців. Зміни передбачають жорсткіші вимоги до надання гуманітарної допомоги та дозволів на перебування і набудуть чинності з 2027 року. Рішення стосується сотень тисяч українців з тимчасовим захистом, які наразі перебувають у Чехії. Конкретні деталі нових вимог ще уточнюються.

Країни Євросоюзу почали повертати громадян України, які порушили міграційне законодавство, заявила голова Державної міграційної служби Наталія Науменко. Найчастіше депортують тих, хто потрапив до ЄС поза офіційними пунктами пропуску, не оформив або не продовжив документи на легальне перебування, а також тих, хто скоїв правопорушення. Польща, Чехія та Німеччина суттєво збільшили кількість запитів на повернення. За словами Науменко, йдеться виключно про порушників міграційного законодавства, а не про всіх українців за кордоном.

1,7 мільйона українських біженців повернулися додому, що є найбільшим приростом повернення у світі за відповідний період, за даними видання Business Insider. ТСН зазначає, що серед причин масового повернення є несподівані чинники — зокрема нові можливості та умови на батьківщині. Станом на 2026 рік Україна демонструє найвищі темпи повернення переміщених осіб серед усіх країн світу.