#фінанси

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім в.о. голови Адміністрації президента Сергієм Пашинським. Угода стосується справи про заволодіння арештованими нафтопродуктами у 2014 році. Пашинський визнав вину у зловживанні службовим становищем та участі у злочинній організації. У межах угоди він перерахує 600 млн грн до держбюджету, 400 млн грн — фонду «Повернись живим» та 100 млн грн — фонду «Спільнота Стерненка», а також сплатить штрафи понад 860 тис. грн. Позбавлення волі він не отримав, проте на рік втратить право обіймати посади в органах влади.

Комісія з визначення управителя складних активів АРМА 23 вересня 2026 року визначила переможця конкурсу з відбору управителя арештованих корпоративних прав групи IDS Ukraine. Переможцем стало ТОВ «Юридичне бюро «Пріорітас»» на чолі з Сергієм Германом, ексголовою заводу «Росинка». До групи IDS Ukraine входять бренди «Моршинська» та «Миргородська». Управитель зобов'язується сплатити державі щонайменше 1 млрд грн дивідендів та одразу розпочне повний аудит групи. Група належала структурам Михайла Фрідмана, якого санкціоновано через зв'язки з Росією.

Європейський банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,5%. Причиною стали удари Росії по портах та суднах у Чорному морі, що суттєво вплинуло на логістику. ЄБРР характеризує стан економіки як «близький до стагнації».

Рада ЄС схвалила виплату Україні майже 3 млрд євро в рамках восьмого чергового траншу програми Ukraine Facility. Кошти надходять після виконання Україною десяти цільових кроків із Плану України. До фінансування долучилася також Норвегія.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings переглянуло прогноз зростання світової економіки на 2026 рік у бік збільшення — з 2,4% до 2,6%. Також підвищено прогнози для Сполучених Штатів та Німеччини. Аналітики пов'язують покращення з позитивними змінами в торговельній та монетарній політиці.

За даними Bloomberg, на полях Генасамблеї ООН відбулася "напружена" розмова між президентом України Зеленським та головою Єврокомісії фон дер Ляєн. Україна просила 30 млрд доларів для покриття бюджетного дефіциту та пришвидшення виплат у рамках European Peace Facility. Українська сторона висловила занепокоєння можливим посиленням агресії Росії взимку через обмежені можливості ППО. УНІАН повідомляє, що ЄС готовий надавати допомогу, але за умови підвищення податків в Україні.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 22 вересня. Сторони обговорили фінансову стійкість України у 2026-2027 роках та виконання умов позики ЄС у €90 млрд для максимального покриття бюджетного дефіциту. Домовлено, що команди двох сторін пропрацюють додаткові шляхи фінансової підтримки. Зеленський також заявив, що зняття санкцій ЄС з окремих російських олігархів виглядає самовбивчо та контрпродуктивно.

Світовий банк перерахував Україні $841 млн бюджетної підтримки для покриття пенсійних видатків. Гарантом позики виступив уряд Канади. Кошти надійшли в межах програми PEACE in Ukraine, після чого загальний обсяг проєкту зріс до $54,3 млрд. Прем'єр-міністр Сергій Корецький підтвердив отримання фінансування.

Згідно з проєктом державного бюджету України на 2027 рік, для фізичних осіб-підприємців зростуть єдиний податок, єдиний соціальний внесок та військовий збір. Для ФОП 1 групи єдиний податок складе 369,1 грн на місяць, для 2 групи — 1909,2 грн. ЄСВ для всіх груп зросте до 2100,12 грн на місяць. Водночас ліміти доходів також збільшаться.

Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Офісу генпрокурора викрило розгалужену мережу конвертаційних центрів. За словами директора БЕБ Олександра Цивінського, з 2023 року через мережу пройшло близько 23,5 млрд грн, а щомісячний обіг становив близько 500 млн грн. Орієнтовні втрати бюджету через ухилення від сплати податків можуть сягати 3 млрд грн. Проведено спецоперацію з обшуками.

Євросоюз звернувся до міжнародних партнерів з вимогою терміново збільшити фінансову підтримку України. Брюссель планує обговорити нові внески з союзниками на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Потреби України у коштах зростають через тривалу війну та наближення опалювального сезону.

Міністр фінансів України Сергій Марченко на полях зустрічі міністрів фінансів ЄС (ECOFIN) у Дубліні провів переговори з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Ключовими темами стали зовнішнє фінансування держбюджету на 2027 рік, залучення міжнародної допомоги та прогрес у структурних реформах. Марченко підтвердив налаштованість України на виконання зобов'язань у межах програми МВФ та реформ для євроінтеграції.

Відповідно до проєкту державного бюджету України на 2027 рік, мінімальна пенсія зросте з нинішніх 2595 до 2878 гривень, що становить збільшення на 283 гривні. Індексація стосується базової мінімальної пенсії і відображає поточні макроекономічні параметри. Точний відсоток індексації буде встановлено після проведення розрахунків на основі економічних показників 2026 року.

Президент Зеленський на саміті «Карпатської вісімки» в Буковелі заявив про «космічний» дефіцит фінансування України. За його словами, країні бракує коштів навіть на масштабування виробництва перехоплювачів реактивних «Шахедів». Президент зазначив, що веде переговори з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн щодо пропозицій для виходу з дефіциту. Уряд продовжує пошук джерел для покриття бюджетної «діри».

Будівельна компанія «Автострада» призупинила роботи на всіх об'єктах держзамовлень після того, як Міністерство фінансів без попередження заморозило фінансування капітальних видатків. Про це заявив голова компанії Максим Шкіль. Рішення уряду вдарило по дорожньому будівництву та ремонту, залишивши підрядників без гарантій оплати.

Шведський підприємець Карл Стурен, який інвестує в Україну понад 32 роки, офіційно розпочав процедуру міжнародного інвестиційного спору проти України. Підставою стали дії українських судів у справі його компанії «Vindkraft Tavria», яка мала вітрові електростанції на Херсонщині. Компанія застрахувала об'єкти від воєнних ризиків, проте суди ухвалили рішення на користь страховика UNIQA всупереч умовам угоди. Загальна сума претензій сягає 10 млрд гривень.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що Євросоюз може виділити Україні ще 1 млрд євро на військові потреби. За її словами, вона наразі проводить роботу з урядами держав-членів ЄС щодо можливості виділення цих коштів. Рішення поки не ухвалено, але переговори тривають.

Федеральна резервна система США підвищила ключову процентну ставку на чверть відсоткового пункту — вперше з літа 2023 року. Рішення ухвалено на фоні зростання інфляції та цін на енергоносії. Голова ФРС Кевін Уорш не виключив подальших підвищень. Це рішення загострює протиріччя між ФРС та президентом Дональдом Трампом.

На саміті Європейської ради 15–16 жовтня у Брюсселі лідери держав Євросоюзу запланували обговорення питань фінансування України за участі президента Зеленського. Про це повідомили МЗС та ЗМІ. Зустріч відбудеться в рамках ширшого порядку денного саміту та стане черговим кроком у координації підтримки України з боку ЄС.

Уряд Польщі затвердив підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2027 року до 4950 злотих брутто. Мінімальна погодинна ставка зросте до 32,30 злотих. За останні 10 років мінімальна зарплата в Польщі зросла на понад 3 тисячі злотих. Попри сподівання деяких працівників, нова мінімалка не перетне позначку у 5000 злотих.