#гуманітарна криза

ООН розглядає можливість перенести гуманітарні запаси в Україні під землю після серії російських ударів по складах організації. Координатор ООН з гуманітарних питань Матіас Шмале повідомив, що протягом 2026 року Росія знищила 10 складів ООН в Україні. Організація також відкладає закупівлі до останнього моменту та посилює захист персоналу. Використання підземних сховищ розглядається як спосіб захисту гуманітарної інфраструктури від ударів.

Адміністратор програми розвитку ООН заявив, що Україна може пережити найважчу зиму від початку повномасштабного вторгнення. У разі посилення атак РФ на енергетичну та продовольчу інфраструктуру, склади й логістичні центри ситуація може перетворитися на гуманітарну катастрофу. Американський сенатор закликав партнерів Києва до максимальної підтримки взимку, зазначивши, що час Путіна поступово вичерпується.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав критичною гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Росією Олешках на Херсонщині. За його словами, Росія фактично утримує цивільне населення там у пастці без доступу до продовольства, медикаментів та предметів першої необхідності. Він закликав до спільних зусиль для забезпечення негайного гуманітарного доступу до Олешок і прилеглих територій.

Адміністратор Програми розвитку ООН Александер Де Кроо заявив, що Україну чекає найважча зима від початку повномасштабного вторгнення, яка може призвести до гуманітарної катастрофи через тривалі обстріли енергетичної інфраструктури. За даними Reuters, Росія цілеспрямовано б'є по головному джерелу доходів України, ставлячи під загрозу близько $40 мільярдів. Влада України очікує складної зими через масштабні руйнування та скорочення внутрішніх доходів.

Речник ООН Александр Де Кро заявив, що Україна входить у найважчу зиму з часів початку повномасштабного вторгнення Росії. За його словами, систематичні удари по цивільній і енергетичній інфраструктурі створюють ризик гуманітарної катастрофи. Якщо атаки відріжуть людей від електрики та води, ситуація може стати критичною. Ремонтники вже зараз працюють в умовах постійних повітряних тривог.

В окремих регіонах України спостерігається підвищений попит на певні медичні препарати через наслідки обстрілів РФ. За оцінкою профільної фармацевтичної асоціації, запасів деяких ліків в аптеках може вистачити лише на 2–3 тижні. Ситуація виникла внаслідок порушення логістичних ланцюгів постачання через ракетні та дронові удари по складській та транспортній інфраструктурі. Людям, які постійно приймають препарати від хронічних захворювань, рекомендують завчасно придбати запас ліків на 2–3 місяці.

Ввечері 10 вересня російські окупанти атакували Одеську область, завдавши удару по складах волонтерської організації, де зберігалася гуманітарна допомога — речі першої необхідності. Внаслідок атаки спалахнула масштабна пожежа, двоє людей отримали поранення. Рятувальники ліквідували пожежу в будівлі. Глава Одеської ОВА Олег Кіпер підтвердив факт обстрілу та поінформував про постраждалих.

Через десять днів після катастрофічних повеней у Непалі рятувальники змогли врятувати двох вижилих. Стихія, що сталася наприкінці серпня 2026 року на кордоні Непалу та Тибету, знищила цілі прибережні населені пункти — потоки води, льоду та бруду змивали все на шляху. Загальна кількість загиблих перевищила тисячу осіб, ще близько чотирьох тисяч вважаються зниклими безвісти. Серед зниклих — близько 50 українців, доля яких залишається невідомою.

Кількість загиблих унаслідок руйнівних повеней у Непалі та сусідньому Тибеті досягла 903 осіб станом на 31 серпня. Зниклими безвісти вважаються 4247 людей, серед яких 592 іноземці. За даними НВ, серед зниклих — 56 громадян України, більшість із яких проходили паломницький маршрут навколо гори Кайлас. Китайська влада окремо повідомила про 16 загиблих та 546 зниклих на своєму боці кордону. Пошуково-рятувальні роботи ускладнюються нічними опадами та підйомом рівня води.

Кількість загиблих внаслідок катастрофічного селевого потоку в Гімалаях досягла 750 осіб. Рятувальники шукають тисячі зниклих безвісти. За даними МЗС України, станом на 30 серпня серед зниклих залишаються 56 громадян України, зв'язок з якими не вдається встановити. Пошукові операції ускладнені новими зсувами та підйомом рівня річок.

Кількість загиблих унаслідок раптових повеней та зсувів ґрунту в Непалі сягнула 469 осіб станом на 28 серпня. Рятувальники продовжують пошуки близько тисячі зниклих безвісти, серед яких 56 громадян України. Науковці вказують на зміни клімату як головну причину катастрофи та попереджають про зростання частоти таких подій у Гімалаях.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив співчуття народу Непалу у зв'язку із загибеллю людей та масштабними руйнуваннями внаслідок раптових повеней. Він доручив українським посольствам допомагати у пошуку зниклих безвісти громадян України — за наявними даними, у Непалі зникли 53 українці.

Росія завдала удару по складу Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Херсоні. Внаслідок пожежі знищено гуманітарні запаси на суму майже 28 млн гривень. Серед втраченого — обладнання для підготовки до осінньо-зимового сезону, матеріали для перекриття пошкоджених будинків, медичні матеріали, ковдри та гігієнічні набори.

Увечері 23 серпня російські дрони завдали удару по складу Українського Червоного Хреста в Херсоні, де виникла пожежа. Знищені та пошкоджені гуманітарні запаси на суму майже 28 мільйонів гривень. На складах зберігалися вантажі, призначені для підготовки міста та області до осінньо-зимового опалювального сезону.

Уночі 20 серпня під час масованої ракетно-дронової атаки Росія завдала ударів по великих продовольчих складах та об'єктах Червоного Хреста у Борисполі на Київщині. На місці спалахнули потужні пожежі, для ліквідації яких залучено авіацію рятувальників. Прем'єр-міністр Сергій Корецький підтвердив факт удару по гуманітарних об'єктах. Рятувальники продовжували ліквідовувати наслідки обстрілу ще протягом кількох годин після атаки.

У п'ятницю, 7 серпня, Росія завдала удару по гуманітарному складу Всесвітньої організації охорони здоров'я у Дніпрі. На складі зберігалися медичні товари та ліки для лікарень поблизу лінії фронту. До удару співробітники встигли евакуювати 130 з приблизно 300 піддонів з гуманітарними вантажами. За даними гендиректора ВООЗ Тедроса Аднама Гебреєсуса, жертв немає.

Під час чергового удару РФ було знищено склад ЮНІСЕФ з гуманітарними вантажами для дітей та сімей, вартість знищеного складає 3,9 мільйона доларів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав удар «черговим цинічним злочином Росії» та закликав до посилення міжнародного тиску. Втрачені запаси призначалися для підтримки дітей у вразливих регіонах України.

У місті Гостивар на півночі Північної Македонії отруїлись понад 3000 людей через бактеріальне зараження води у міському водогоні. За даними розслідування, вода з коліформними бактеріями потрапляла у систему водопостачання протягом 22 днів, а рівень забруднення перевищував норму у 48 разів. Розпочато кримінальне розслідування щодо причин та відповідальних осіб.

Протягом 17-18 липня російські безпілотники чотири рази атакували гуманітарний склад Всесвітньої продовольчої програми ООН у Дніпрі. ВПП ООН підтвердила факт атак та повідомила, що жоден із співробітників місії не постраждав. Гуманітарний склад зберігав продовольчу допомогу для потреб мирного населення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 70% українців кажуть, що їхнє здоров'я погіршилося порівняно з довоєнним рівнем. Хронічний стрес і постійні тривоги спричинили зростання кількості інсультів та інфарктів, прискорюють старіння організму і посилюють хронічні хвороби. 72% українців мають порушення сну, 59% страждають від головного болю, 54% — від тривожних розладів. Крім того, ВООЗ попереджає про ризик спалаху небезпечних інфекційних хвороб, зокрема кору, через зниження рівня вакцинації.